вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.12.2019м. ДніпроСправа № 904/31/16
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Примак С.А.
при секретарі судового засідання Драної Ю.В.
за участю представників сторін
від кредитора:
- представник ПАТ "Підприємство з іноземними інвестиціями" Ханіна А.Ф., довіреність №04 від 05.05.19р.
- представник ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Левченко І.А., довіреність №18/1691 від 01.03.2019 р.
- представник АТ КБ "ПриватБанк" Іванова С.О., довіреність №426-К-О від 07.02.2019р.
- представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області Горбань Р.С., довіреність № 20266/04-36-08-07 від 23.10.19р.
- представник Дніпропетровського обласного центру зайнятості Платова М.О., довіреність №12/11-4381 від. 28.12.18р.
- представник ТОВ "Феррострой" Гордієнко А.М., довіреність №1661 від 17.12.18р.
від боржника: представник Сіменцова М.О., довіреність №211 від 23.10.2019р.
за участю: представник розпорядника майном Лисенко А.В., довіреність б/н від 27.09.19р.
розглянувши справу
за заявою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", Дніпропетровська область, м. Жовті Води
про визнання грошових вимог
ОСОБА_1 .
10.03.2016р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою б/н від 04.03.2016р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 23786446,46грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2016р. заяву кредитора прийнято до розгляду.
Відповідно до повідомлення розпорядника майном №02-41 від 31.03.2016р. грошові вимоги кредитора відхилено у повному обсязі через відсутність заборгованості та порушенням кредитором строку позовної давності.
13.11.2019р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення АТ КБ «Приватбанк» №11/11-1 від 11.11.2019р.
Так, кредитор заперечує проти повідомлення розпорядника майном щодо не визнання грошових вимог та зазначає, що розпорядник майном не є стороною по справі, а тому позбавлений можливості заявлення про застосування строку позовної давності у справі.
Крім того, розпорядником майна не взято до уваги, що згідно з ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
З 22.07.2007 року (з дня добровільного погашення заборгованості ТОВ "Восток-Руда" за Кредитними договорами №002 від 16.03.2001 року та №443 від 10.04.2001 року за рішеннями суду) заново почався відлік перебігу строку позовної давності.
Крім того, 30.04.2009 року відбулося погашення 1959,78 дол.США заборгованості ТОВ "Восток-Руда" за пенею за Кредитним договором №002 від 16.03.2001 року, тому з 30.04.2009 року за цим Договором знову перервався перебіг строку позовної давності, й цей строк розпочався заново.
Також, 10.11.2009 року відбулося погашення 42 000, 00 грн. та 22.12.2009 року відбулося погашення 270,84 грн. заборгованості ТОВ "Восток-Руда" за пенею за кредитним договором №443 від 10.04.2001 року, тому з 22.12.2009 року за цим Договором знову перервався перебіг строку позовної давності, й цей строк розпочався заново.
Також розпорядник майна не врахував, що відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного до 21.10.2019 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Щодо задоволення вимог кредиторів ТОВ "Восток-Руда" неодноразово вводився мораторій, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України зупиняв перебіг позовної давності, а саме 20.08.2009 р. - справа про банкрутство № Б24/332-09; 09.07.2015 р. - справа про банкрутство №904/5813/15; 09.11.2015 р. - справа про банкрутство № 904/9685/15; 06.01.2016 р. - справа про банкрутство № 904/1/16; 11.02.2016р. - дана справа про банкрутство № 904/31/16.
Згідно оновленого реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» боржником та розпорядником майна відхилено.
Згідно із п.п.4 п.14 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, розгляд справи відбувається за правилами, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали справи та грошові вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
16.03.2001р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та СП «ВостГОК-Ашурст» (правонаступником якого є ТОВ «Восток-Руда») укладено договір №002, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом 160000,00 доларів США.
На виконання умов договору боржник отримав відновлювальну кредитну лінію з лімітом 160 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 до укладеного кредитного договору сторони досягли згоди щодо графіку погашення кредиту.
Відповідно до укладених додаткових угод до договору №002 від 16.03.2001р. загальний кредитний ліміт зменшений до 145 000,00 доларів США, встановлено 19% річних розмір відсотків для поточної заборгованості та 38% річних розмір відсотків для простроченої заборгованості. Також сторони визначили дату 19.09.2002 р., як строк повернення кредиту (згідно додаткової угоди від 25.06.2002 року).
Згідно із п. 2.2.3 договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше 29-го числа, якщо інше не передбачено п.6.4 даного договору. В разі несплати процентів в зазначений строк вони вважаються простроченими (п.2.2.3 договору).
Пунктом 4.3 договору визначено, що при порушенні позичальником зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.3, 4.1 даного договору, комісій, передбачених 2.2.6, 2.27, 2.2.8 даного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової вставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня від суми заборгованості по процентах і комісіям за кожний день прострочення платежу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2003р. по справі №25/346 (т.6 а.с.145) з ТОВ "Восток-Руда" на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 145000 доларів США боргу по поверненню кредиту, 58119,17 доларів США боргу по відсотках за користування кредитом, 1700,00грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заборгованість по кредиту в розмірі 145000 доларів США, 58119,17 доларів США боргу по відсотках за користування кредитом погашено боржником 22.05.2007р., що підтверджено відповідними банківськими виписками та копіями платіжних доручень, наданих кредитором (т. 6 а.с.146-149).
Станом на день погашення основної заборгованості згідно розрахунку кредитора залишились не погашеними відсотки за користування кредитом у розмірі 201379,18 доларів США, пеня в розмірі 167325,11 доларів США (за період з 21.06.2004р. по 22.05.2007р.).
В подальшому через непогашення заборгованості по відсотках кредитором нараховано боржнику пеню за період з 01.06.2007р. по 10.02.2016р.
Станом на 10.02.2016 р. згідно розрахунку кредитора за ТОВ "ВОСТОК-РУДА" по договору №002 від 16.03.2001 року обліковується заборгованість 756429,66 доларів США, з яких 201379,18 доларів США залишок заборгованості по процентах (що еквівалентно 5 278 873,27 грн.); та 555050,48 доларів США загальний розмір нарахованої пені (що еквівалентно 14549871,26грн.).
10.04.2001р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та СП «ВостГОК-Ашурст» (правонаступником якого є ТОВ «Восток-Руда») укладено договір №443, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом 400000 грн.
Відповідно до укладеного договору ТОВ "ВОСТОК-РУДА" отримав до 09.04.2002 р. поновлювальну кредитну лінію з лімітом 400 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 37% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Додатком № 1 від 10.04.2002р. до укладеного кредитного договору сторони досягли згоди щодо графіку погашення кредиту.
Відповідно до укладених додаткових угод встановлено 39% річних розмір відсотків для поточної (заборгованості.
Також відповідно до додаткової угоди від 25.06.2002р. сторони визначили дату 08.10.2002 р., як строк повернення кредиту.
Згідно розрахунку кредитора заборгованість по кредиту в розмірі 397455,82грн. погашено боржником 22.05.2007р.
Згідно із п. 2.2.3 договору позичальник зобов'язався відсотки, розраховані по 28 число, сплачувати кредитом щомісяця не пізніше 29-го числа, якщо інше не передбачено п.6.4 даного договору. В разі несплати процентів в зазначений строк вони вважаються простроченими (п.2.2.3 договору).
Пунктом 4.3 договору визначено, що при порушенні позичальником зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.3, 4.1 даного договору, комісій, передбачених 2.2.5 даного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної дисконтної вставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня від суми заборгованості по процентах і комісіям за кожний день прострочення платежу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2003р. по справі №12/93 (т.6 а.с.150) з ТОВ "Восток-Руда" на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 397455,82грн. заборгованість по кредиту, 332098,84грн. відсотки за користування кредитом, 1700,00грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заборгованість по кредиту в розмірі 397455,82грн. та 33391,84грн. відсотки за користування кредитом погашено боржником 22.05.2007р., що підтверджено відповідними банківськими виписками та копіями платіжних доручень, наданих кредитором (т. 6 а.с.151-154).
Станом на день погашення основної заборгованості - 22.05.2007р., згідно розрахунку кредитора залишились не погашеними відсотки за користування кредитом у розмірі 1131225,08грн., пеня в розмірі 684316,14грн. (за період з 21.08.2003р. по 22.05.2007р.).
В подальшому через непогашення заборгованості по відсотках кредитором додатково нараховано боржнику пеню за період з 01.06.2007р. по 10.02.2016р.
Станом на 10.02.2016 р. згідно розрахунку кредитора за ТОВ "ВОСТОК-РУДА" по договору №443 від 10.04.2001р. обліковується заборгованість 3957701,93грн., з яких 1131225,08грн. заборгованість по процентах та 2826476,85грн. пені.
В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. ст. 251, 253 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Сторонами не подано доказів укладання в порядку ст. 259 ЦК України договору про збільшення строку позовної давності.
Судом не приймається до уваги заперечення кредитора щодо відсутності у розпорядника майном повноважень щодо заявлення про застосування строку позовної давності у справі, оскільки він у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є учасником провадження у справі про банкрутство та в порядку ст. 44 зазначеного Кодексу зобов'язаний розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами, що в свою чергу надає йому права подання заперечень щодо грошових вимог, в тому числі з підстав порушення строків позовної давності.
Стосовно зупинення перебігу позовної давності у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) слід зазначити наступне.
Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань строк виконання яких настав до дня введення мораторію, а тому законодавством встановлюється відстрочка виконання боржником зобов'язань, що підпадає під визначену п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України підставу зупинення перебігу строку позовної давності.
При цьому, мораторій не звільняє від виконання зобов'язання, а є відстроченням виконання певних обов'язків або відкладенням певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акту.
Судом досліджено викладені у пояснення кредитора №11/11-1 від 11.11.2019р. обставини та встановлено, що ухвалою суду від 20.08.2009р. порушено провадження у справі №Б24/332-09 про банкрутство ТОВ «Восток-Руда», якою одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та ухвалою суду від 29.09.2009р. заяву ініціюючого кредитора залишено без розгляду. Тобто мораторій діяв з 20.08.2009р. по 29.09.2009р. По решти справ, на які посилається кредитор - №904/5813/15, №904/9685/15, №904/1/16 провадження у справі про банкрутство не відкривалось через відкликання заяви або відмовою у порушенні провадження у справі, тому мораторій на задоволення вимог кредиторів не вводився. Текст процесуальних документів по зазначених справах містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступним.
Проте порушення провадження у справі №Б24/332-09 про банкрутство ТОВ «Восток-Руда» та введення мораторію на півтора місяця (з 20.08.2009р. по 29.09.2009р.), не спростовують факту значного пропущення кредитором строку позовної давності.
З огляду на викладене, враховуючи пропуск кредитором строку позовної давності зі стягнення заборгованості про процентах за користування кредитом та пені, суд вважає за необхідне у визнання грошових вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 234, 235 ГПК України, ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
Грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", Дніпропетровська область, м. Жовті Води в розмірі 23786446,46грн. відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя С.А. Примак