26.12.2019 року м. Дніпро Справа № 876/74/19
Центральний апеляційний господарський суд
у складі головуючого судді Кощеєва І.М.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" у складі третейського судді Згоніка С.В. 02.07.2019 р. у справі № 37/2019
за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
до Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича
про стягнення заборгованості 471 598,12 грн.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", у складі третейського судді Згоніка С.В., від 02.07.2019 р. у справі № 37/2019 позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задоволено - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича заборгованість за Договором № б/н від 12.03.2016р. в розмірі 471 598,12 грн. ( 121 309,88 грн.- заборгованість за кредитом; 167 075,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 171 789,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11 422,66 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 4 000,00 грн.
25.11.2019 р. від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 02.07.2019 р. у зазначеній справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019р. у справі № 876/74/19 визначено головуючого суддю ( суддю - доповідача ) Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 р. заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" у складі третейського судді Згоніка С.В. 02.07.2019 р. у справі № 37/2019 було залишено без руху, та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви, а саме: для надання оригінал третейської угоди або належним чином завірену її копію.
Після усунення недоліків заяви, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019 р. заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" у складі третейського судді Згоніка С.В. 02.07.2019 р. у справі № 37/2019 прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 26.12.2019 р.
Сторони не скористались своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників.
Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі сторони повідомлі належним чином.
Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а також той факт, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду участь сторін у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без участі представників сторін.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані заявником з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для видачи наказу на примусове виконання вказаного рішення третейського суду, виходячи з наступного.
Ст. 55 Закону України "Про третейські суди" визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 56 названого Закону заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Компетентним є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом ( ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006 р. в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
За правилами п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Ч. 2 ст. 24 ГПК України встановлено, що справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами, як судами першої інстанції, за місцем розгляду справи третейським судом.
Провадження у таких справах здійснюється у порядку, передбаченому розділом VІІ ГПК України.
У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 ГПК України та пункту 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 8 ст. 349 ГПК України, до постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду будь-яка сторона має право в установлені законом порядку та строки звернутися до цього самого суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання цього самого рішення та просити розглянути її спільно із заявою про скасування цього рішення в одному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущений встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущений встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Отже, у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ГПК України при розгляді заяви про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається.
Оскільки відповідних клопотань від учасників справи не надходило, відповідно, справа Центральним апеляційним господарським судом не витребовувалась.
Перевіривши вищезазначені обставини, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
12.03.2016 р. Фізичною особою-підприємцем Курильовим Романом Олександровичем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, Згідно Заяви, Фізична особа-підприємець Курильов Роман Олександрович, приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» ( далі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені на сайті privatbank.ua., які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 12.03.2016 р. відповідно до умов якого, для Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича було встановлено кредитний ліміт у розмірі 110 000,00 грн. на поточний рахунок 26006052646196 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку. Кредит у розумінні 3.18.4.1.4 Умов погашено не було.
Ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує ( ч. 4 ст.12 Закону України "Про третейські суди").
Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-рп/2008, гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону).
В п.1.1.7.29 Умов сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного Договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв"язку з ними, у тому числі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів ( за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду ), зокрема у Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", м. Дніпро, просп. К. Маркса, буд. 60; спір розглядається одноособово призначеним Головою Третейського суду суддею.
Дана третейська угода є дійсною, іншого не встановлено.
Акціонерне Товариство Комерційний Банк " Приватбанк" звернулося до третейського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Курильова Романа Олександровича про стягнення заборгованості в розмірі 471 598,12 грн.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", у складі третейського судді Згоніка С.В., від 02.07.2019р. у справі № 37/2019 позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задоволено - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за Договором № б/н від 12.03.2016р. в розмірі 471 598,12 грн. ( 121 309,88 грн.- заборгованість за кредитом; 167 075,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 171 789,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11 422,66 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 4 000,00 грн.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 02.07.2019р. у зазначеній справі.
Суд констатує, що дане рішення є чинним. Докази його скасування відсутні. Рішення не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України. Суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Справа, у якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду. Докази того, що склад третейського суду не відповідав вимогам ст. ст. 16 - 19 Закону України "Про третейські суди" суду не надано.
Рішення добровільно виконане не було і заявник в межах установленого законом строку звернувся з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені ст. 355 ГПК України, ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", та враховуючи, що вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Позивача та про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", у складі третейського судді Згоніка С.В., від 02.07.2019р. у справі № 37/2019.
Відповідно ст. 129 ГПК України сплачена заявником сума судового збору покладається на Фізичну особу-підприємця Курильова Романа Олександровича.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 253, 352, 354, 355, 356 ГПК України, апеляційний суд, -
Заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз"- задовольнити.
Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", у складі третейського судді Згоніка С.В., від 02.07.2019р. у справі № 37/2019, про стягнення з Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за Договором № б/н від 12.03.2016р. в розмірі 471 598,12 грн. ( 121 309,88 грн.- заборгованість за кредитом; 167 075,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 171 789,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11 422,66 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом), третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 4 000,00 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Курильова Романа Олександровича на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 960,50 грн., про що видати наказ.
Відповідні накази видати після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, та якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 27.12.2019 р.
Суддя І.М. Кощеєв