24.12.2019 року м. Дніпро Справа № 908/1193/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є., (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Мудрак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Науменко А.О.) від 16.09.2019 (дата складання повного тексту рішення - 26.09.2019) у справі № 908/1193/19
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш", м. Київ
до відповідача Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", м. Запоріжжя
про стягнення 987 835,10 грн., -
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" 987 835,10 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 року у справі №908/1193/19 позов задоволено частково:
- стягнуто з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" 139 673,56 3% річних, 291 754,13 грн. пені, 427 990,87 грн. штрафу, 42 818,37 грн. інфляційних втрат та 13 533,56 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 17/559юр-24/93Д від 01.12.2017 в частині перерахування попередньої оплати у розмірі 27% орієнтовної ціни товару згідно рахунків №27/25-4138 від 30.05.2018 та №27/25-7755 від 09.10.2018 та остаточного розрахунку за поставлений товар відповідно до пункту 3.8 договору.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку про прострочення оплати відповідачем рахунків 27/25-4138 від 30.05.2018 та №27/25-7755 від 09.10.2018, а також здійснення кінцевого розрахунку з урахуванням нової погодженої ціни узгодженої в додатковій угоді №5 від 31.10.2018.
Місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача про те, що строк остаточного розрахунку слід обраховувати з дати поставки всього товару, а не окремих партій товару, оскільки сторони оформили поставку товару двома актами приймання-передачі, якими засвідчена передача двох різних товарів, обумовлених специфікацією, то відповідно наявні підстави для здійснення остаточного розрахунку за ці товари відповідно до умов абз. 5 п. 3.8 договору окремо за кожним актом приймання-передачі товару.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення сум 3% річних, пені та штрафу, встановив неправильність нарахування інфляційних втрат, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині інфляційних втрат задовольнив частково у сумі 42 818,37 грн.
Місцевим господарським судом також відхилені посилання відповідача на зміну курсової різниці та наявність підстав для зміни орієнтовної ціни на товар, оскільки за умовами п. 3.4 договору зміна орієнтовної ціни товару здійснюється відповідно до спільного рішення, яке затверджується сторонами, та оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Також місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на несвоєчасність фінансування з державного бюджету щодо оплати авансування закупівлі за договором поставки, оскільки відсутність бюджетного фінансування не вважається підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, додаткова угода про зміну строків розрахунків з цієї причини не укладалась.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі №908/1193/19 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та звільнити відповідача від відповідальності оскільки обставини щодо порушення строків оплати, викладені позивачем в позовній заяві, спровоковані останнім самостійно внаслідок неналежного виконання пунктів 3.4 та 3.8 договору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом взагалі не надано оцінку наведеним відповідачем у відзиві на позов, а саме не надано оцінку діям позивача щодо ігнорування листів відповідача №137/82 від 24.05.2018, №146/82 від 31.05.2018, №161/82 від 11.06.2018, №192/82 від 10.07.2018 про необхідність перегляду орієнтовної ціни по договору поставки у зв'язку зі зміною курсу валюти. Апелянт зазначає, що саме невчасний розгляд поданих відповідачем звернень про коригування орієнтовної ціни (за умовами договору звернення має бути розглянуте протягом 10 календарних днів до завершення поставки за явою однієї із сторін) став причиною перебування договірної ціни на стадії перегляду, а оплата другої частини авансу повинна бути здійсненою після погодження між сторонами нової орієнтовної ціни.
Апелянт звертає увагу, що продукція за договором закуповувалась за рахунок коштів передбачених за державним контрактом №403/1/17/79 від 20.11.2017, тобто оплата за спірним договором відбувалась після надходження коштів за контрактом №403/1/17/79 від 20.11.2017.
Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що кінцева оплата за договором має відбуватись окремо по кожній партії товару, а не після поставки всього товару за договором, оскільки умовами договору передбачений остаточний розрахунок за товар (весь товар, а не кожної партії окремо) після підписання акту приймання-передачі всього товару за договором.
Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на порушення умов договору позивачем щодо здійснення перерахунку орієнтовної ціни договору та виставлення рахунку до моменту здійснення повної поставки, тому просить звільнити відповідача від відповідальності за порушення строків оплати.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 (колегією суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.), відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі № 908/1193/19, розгляд скарги призначений у судове засідання на 05.12.2019.
02.12.2019 від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Позивач зазначає, що коригування орієнтовної ціни відбувається на підставі розрахунково-калькуляційних матеріалів та обґрунтування витрат, пов'язаних із закупівлею валюти. Так, на момент виставлення рахунку №27/25-4138 від 30.05.2018 позивач після останнього коригування орієнтовної ціни додатковою угодою №1 іноземну валюту не закуповував в рамках спірного договору, тому не міг скласти розрахунково-калькуляційні матеріали та обґрунтувати такі витрати, про що повідомляв відповідача листом №27/25-4138 від 30.05.2018, який є відповіддю на лист №137/82 від 24.05.2018.
Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що умовами спірного договору не передбачено такої відкладальної умови для здійснення платежів як перегляд орієнтовної ціни договору або відсутність коштів для здійснення оплати.
Також позивач не погоджується із доводами апелянта про те, що остаточна оплата товару має відбуватись після отримання всього товару, оскільки додатковою угодою №3 сторони передбачили оплату товару за кожною партією товару окремо.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. у відрядженні, розгляд апеляційної скарги у справі №908/1193/19, призначений у судове засідання на 05.12.2019, не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 розгляд апеляційної скарги Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі № 908/1193/19 призначений у судове засідання на 24.12.2019.
18.12.2019 від Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу та змінити рішення місцевого господарського суду в частині розміру стягнення з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", а саме зменшити пеню до 145 877,06 грн., що складає 50% від 291 754,13 грн. та штраф до 213 995,43 грн., що складає 50% від 427 990,87 грн.
Апелянт не погоджується із запереченнями відповідача стосовно відсутності ухилення позивача від виконання умов договору щодо дотримання порядку перерахунку орієнтовної ціни товару та вважає, що простроченню оплати сприяла неправомірна бездіяльність самого позивача.
Також посилаючись на приписи статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України апелянт просить зменшити належні до стягнення штрафні санкції на 50%.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.12.2017 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (постачальник) та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (покупець) укладений договір поставки №17/559-юр-24/93-Д, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (системи радіоелектронної протидії TRC274SDJ, виробництва компанії "Thales Communications & Security S.A.S" Французька Республіка - Виробник) згідно специфікації (додаток № 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Відповідно до додатку № 2 до договору товар складається із: TRC274 SDJ; TRC9310; набору аксесуарів інтеграції; комплекту запасних частин та приладдя.
Пунктом 1.2 договору визначено, що товар, який поставляється за цим договором, використовується у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної відповідно до Закону України "Про державне оборонне замовлення". Замовником цієї продукції є державний замовник, визначений Кабінетом Міністрів України, - Міністерство оборони України за Державним контрактом №403/1/17/79 від 20.11.2017, який був укладений на виконання Державного оборонного замовлення на 2017 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №121-2 (зі змінами).
Згідно з пунктом 3.3 договору орієнтовна ціна товару за договором з урахуванням податку на додану вартість становить 295 980 759,71 грн.
У пункті 3.4 договору сторони погодили, що зміна орієнтовної ціни товару здійснюється відповідно до спільного рішення, яке затверджується сторонами, та оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору протягом 10-ти календарних днів з дати звернення однієї із сторін.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем постачальнику попередньої оплати в розмірі до 97% від орієнтовної ціни товару:
- 70% орієнтовної ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника на строк не більше дев'яти місяців;
- 27% орієнтовної ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника на строк не більше трьох місяців.
Взаєморозрахунки в частині приведення у відповідність розмірів попередньої оплати розмірам, передбаченим у даному пункті договору, здійснюються протягом п'яти банківських днів з моменту підписання додаткової угоди щодо зміни орієнтовної ціни.
Остаточний розрахунок за товар здійснюється після підписання акту приймання-передачі товару на підставі протоколу погодження договірної ціни шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку від постачальника.
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору поставка товару здійснюється однією партією (або декількома партіями за згодою сторін у тарі та упаковці виробника) у строк дев'ять місяців після отримання 70% передоплати відповідно до п. 3.9 договору за умов виконання другого платежу попередньої оплати. Днем виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі товару сторонами та/або акту приймання на відповідальне зберігання.
Відповідно до пункту 11.6 цей договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині гарантійних обов'язків - до їх виконання.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.12.2017 Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" виписало Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" рахунок-фактуру №27/25-2/286 на попередню оплату товару в розмірі 70% орієнтовної ціни товару на суму 207 186 531,80 грн., який дійсний для оплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" оплатило рахунок №27/25-2/286 платіжним дорученням №15269 від 08.12.2017 на суму 207 186 531,80 грн.
Додатковою угодою №1 від 28.12.2017 сторони внесли зміни до специфікації до договору в частині зміни орієнтовної ціни товару (додаток №1 до даної додаткової угоди), яка з моменту підписання даної додаткової сторонами складає невід'ємну частину договору. У зв'язку з цим викладено пункти 3.2, 3.3, 3.4 договору в новій редакції. Зокрема, в п. 3.3 договору визначено, що орієнтовна ціна товар за договором з урахуванням податку на додану вартість становить 302 342 284,25 грн.
Пунктом 3.4 даної додаткової угоди передбачено, що розрахунок орієнтовної ціни товару здійснено за курсом Національного банку України за 1 євро - 31,831793 грн. станом на 11.12.2017 та курсу Міжбанківського валютного ринку України за 1 євро - 32,05 грн. станом на 11.12.2017.
Беручи до уваги, що товар постачальником буде поставлятися з іноземної держави, в обґрунтованих випадках (зміна курсу валюти відносно гривні більше, ніж на 0,2% до курсу Національного банку України, визначеного даним пунктом цього договору), сторони домовились проводити коригування орієнтовної ціни товару шляхом укладання додаткової угоди до договору із додаванням розрахунково-калькуляційних матеріалів та обґрунтування витрат, пов'язаних із закупівлею валюти, тощо.
Також сторони визначили у специфікації строк поставки товару по 08.09.2018.
02.01.2018 Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" виписало Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" рахунок-фактуру №27/24-1 для здійснення доплати за товар на суму 4 453 067,18 грн., який дійсний для оплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" оплатило рахунок №27/24-1 платіжним дорученням № 311 від 09.01.2018 на суму 4 453 067,18 грн.
30.05.2018 Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" виписало Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" рахунок-фактуру №27/25-4138 для внесення попередньої оплати в розмір 27% орієнтовної ціни товару на суму 81 632 416,75 грн.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" оплатило рахунок №27/25-4138 частково на суму 78 024 228,68 грн. платіжним дорученням № 6250 від 27.06.2018 (неоплаченою залишилась сума попередньої оплати (27%) в розмірі 3 608 188,07 грн. (81 632 416,75 грн. - 78 024 228,68 грн.).
18.07.2018 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору, якою змінили назву виробника "Thales Communications & Security S.A.S" (Французька Республіка) на "Thales SIX GTS France S.A.S" (Французька Республіка).
Додатковою угодою №3 від 28.09.2018 до договору сторони виклали пункт 3.8 договору в новій редакції, згідно з якою розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем постачальнику попередньої оплати в розмірі до 97% від орієнтовної ціни товару:
- 70% орієнтовної ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника на строк більше десяти місяців;
- 27% орієнтовно ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника на строк не більше чотирьох місяців.
Взаєморозрахунки в частині приведення у відповідність розмірів попередньої оплати розмірам, передбаченим у даному пункті договору, здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання додаткової угоди щодо зміни орієнтовної ціни.
Остаточний розрахунок за товар здійснюється після підписання акту приймання-передачі товару на підставі протоколу погодження договірної ціни шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку від постачальника.
Також сторони виклали в новій редакції пункт 4.2 договору, згідно з яким поставка товару здійснюється однією партією (або декілька партіями за згодою сторін у тарі та упаковці виробника, під партією товару розуміється найменування складових товару, як зазначено в пунктах 1- 4 специфікації, додаток №1 до договору) у строк 10 місяців після отримання 70% передоплати відповідно до пункту 3.8 договору за умов виконання другого платежу попередньої оплати.
Визначено у специфікації строк поставки товару по 09.10.2018.
27.09.2018 сторони підписали акт приймання-передачі товару №1, яким підтвердили факт поставки Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" товару: TRC274 SDJ з набором аксесуарів, комплектом запасних частин та приладдя на суму 292 695 738,47 грн.
01.10.2018 сторони уклали додаткову угоду №4 до договору, якою виклали в новій редакції специфікацію до договору та протокол погодження договірної ціни, згідно з якими ціна товару складає 297 694 405,16 грн. з ПДВ.
Також сторони виклали в новій редакції абз. 3 п. 3.8 договору, визначивши, що 27% орієнтовної ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника на строк не більше чотирьох місяців.
09.10.2018 Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" виписало Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" рахунок-фактуру №27/25-7755 на здійснення доплати договірної ціни товару на суму 7 895 733,94 грн.
31.10.2018 сторони уклали додаткову угоду №5 до договору поставки, якою виклали в новій редакції специфікацію до договору та протокол погодження договірної ціни згідно з якими ціна товару за даним договором складає 296 777 982,95 грн. з ПДВ.
Таким чином, з урахуванням нової ціни товару та здійснених відповідачем оплат залишилась до сплати за товар сума: 296 777 982,95 грн. - 207 186 531,80 грн. - 4 453 067,18 грн. - 78 024 228,68 грн. = 7 114 155,29 грн.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" платіжним дорученням №10237 від 30.10.2018 оплатило суму 1 000 000,00 грн. згідно рахунку №27/25-7755 від 09.10.2018, а платіжним дорученням №10762 від 26.11.2018 - суму 3 000 000,00 грн. згідно рахунку №27/25-7755 від 09.10.2018.
Таким чином, залишилась до сплати сума в розмірі 3 114 155,29 грн.
03.11.2018 сторони підписали акт приймання-передачі товару №2, яким підтвердили факт поставки Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра" товару: TRC9310 з набором аксесуарів, комплектом запасних частин та приладдя на суму 4 082 244,48 грн.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" платіжним дорученням №10863 від 06.12.2018 сплатило решту вартості товару в сумі 3 114 155,28 грн.
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" посилається на порушення Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" зобов'язання за договором поставки №17/559-юр-24/93-Д від 01.12.2017 в частині своєчасної сплати суми попередньої оплати (27% від орієнтовної договірної ціни) та остаточних розрахунків за поставлений товар.
Предметом спору є стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за договором поставки №17/559-юр-24/93-Д від 01.12.2017 за несвоєчасну сплату суми попередньої оплати (27% від орієнтовної договірної ціни) та остаточних розрахунків за поставлений товар.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
За умовами пункту 3.8 договору 27% орієнтовної ціни товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника
Рахунок-фактура від 30.05.2018 № 27/25-4138 на оплату передоплати в розмірі 27% вартості товару в сумі 81 632 416,75 грн. отримана відповідачем 30.05.2018 з використанням електронної пошти, на підтвердження чого позивач надав відповідні докази.
Отже, даний рахунок мав бути оплачений покупцем у строк з 31.05.2018 по 13.06.2018.
Відповідач оплатив вказаний рахунок з простроченням, частково, платіжним дорученням від 27.06.2018 №6250 на суму 78 024 228,68 грн.
Отже, в період з 14.06.2018 по 26.06.2018 (13 днів) існувало прострочення з оплати суми боргу 81 632 416,75 грн.
Після часткової оплати рахунку від 30.05.2018 №27/25-41 залишилась неоплаченою сума по вказаному рахунку в розмірі 3 608 188,10 грн.
Після підписання акта приймання-передачі товару від 28.09.2018 сторони погодили нову договірну ціну в розмірі 297 694 405,16 грн. протоколом погодження договірної ціни від 01.10.2018, що відображена в додатку №1 до договору (специфікація товару) у редакції додаткової угоди від 01.10.2018 №4 до договору.
У зв'язку з цим сума боргу в розмірі 3 608 188,07 грн. по рахунку від 30.05.2018 №27/25-41 існувала в період з 27.06.2018 по 30.09.2018 (96 днів).
Остаточний розрахунок за товар відповідач мав здійснити протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку від постачальника (абз. 5 п. 3.8 договору в редакції додаткової угоди від 28.09.2018 №3).
З урахуванням нової договірної ціни позивач виставив відповідачу остаточний рахунок на оплату від 09.10.2018 №27/25-7755 на суму 7895733,94 грн., який отримано відповідачем 10.10.2019 з використанням електронної пошти, на підтвердження чого позивач надав відповідні докази.
Цей рахунок мав бути оплачений відповідачем в період з 11.10.2018 по 17.10.2018. Відповідач оплатив вказаний рахунок частково платіжним дорученням від 30.10.2018 на суму 1000000,00 грн.
Таким чином, в період з 18.10.2018 по 29.10.2018 (12 днів) існувала сума боргу 7 895 733,94 грн.
Після часткової оплати 30.10.2018 (1 день) протягом цього дня існувала сума боргу 6 895 733,94 грн.
31.10.2018 сторонами була погоджена нова договірна ціна товару в розмірі 296 777 982,95 грн. шляхом укладення додаткової угоди №5 від 31.10.2018 до договору. З урахуванням здійснених відповідачем платежів заборгованість відповідача станом на 31.10.2019 становила 6 114 155,29 грн.
Відповідач оплатив вказану заборгованість платіжними дорученнями від 26.11.2018 №10762 на суму 3 000 000,00 грн. та від 06.12.2018 №10863 на суму 3 114 155,29 грн.
Таким чином, в період з 31.10.2018 по 25.11.2018 (26 днів) існувала сума боргу 6 114 155,29 грн.; в період з 26.11.2018 по 05.12.2018 (10 днів) існувала сума боргу в розмірі 3 114 155,29 грн.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.1.5 договору за порушення покупцем строків оплати ціни товару та здійснення інших платежів постачальнику, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми оплати (з ПДВ) товару за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 календарних днів з покупця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
Зазначена умова узгоджується з нормами частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, що встановлюють відповідальність за порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Так, частинами 1, 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За прострочення оплати товару на суму 7 895 733,94 грн. в період з 18.10.2018 по 29.10.2018 (12 днів) позивач нарахував пеню в розмірі 0,1%, що склало 94 748,81 грн.
За прострочення оплати товару на суму 6 895 733,94 грн. протягом 30.10.2018 (1 день) позивач нарахував пеню в розмірі 0,1%, що склало 6 895,73 грн.
За прострочення оплати товару на суму 6 114 155,29 грн. в період з 31.10.2018 по 25.11.2018 (26 днів) позивач нарахував пеню в розмірі 0,1%, що склало 158 968,04 грн.
За прострочення оплати товару на суму 3 114 155,29 грн. в період з 26.11.2018 по 05.12.2018 (10 днів) позивач нарахував пеню в розмірі 0,1%, що склало 31141,55 грн.
Пеня нарахована позивачем на загальну суму 291 754,13 грн., розрахунок пені визнаний місцевим господарським судом арифметично правильним.
Також за прострочення оплати суми 6 114 155,29 грн. понад 30 календарних днів позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 7% від цієї суми боргу, що склало 427 990,87 грн.
Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в заявленій сумі визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати товару на суму 81632416,75 грн. в період з 14.06.2018 по 26.06.2018 (13 днів) позивач нарахував 3% річних у сумі 87223,68 грн.
За прострочення оплати товару на суму 3608188,10 грн. в період з 27.06.2018 по 30.09.2018 (96 днів) позивач нарахував 3% річних у сумі 28470,09 грн.
За прострочення оплати товару на суму 7895733,94 грн. в період з 18.10.2018 по 29.10.2018 (12 днів) позивач нарахував 3% річних у сумі 7787,57 грн.
За прострочення оплати товару на суму 6895733,94 грн. протягом 30.10.2018 (1 день) позивач нарахував 3% річних у сумі 566,77 грн.
За прострочення оплати товару на суму 6114155,29 грн. в період з 31.10.2018 по 25.11.2018 (26 днів) позивач нарахував 3% річних у сумі 13065,87 грн.
За прострочення оплати товару на суму 3114155,29 грн. в період з 26.11.2018 по 05.12.2018 (10 днів) позивач нарахував 3% річних у сумі 2559,58 грн.
Всього позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у сумі 139 673,56 грн., розрахунок 3% річних місцевим господарським судом визнано судом арифметично правильним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 128 416,54 грн., а саме: від суми боргу 3 608 188,07 грн. за період червень - вересень 2018 року в розмірі 42 818,37 грн., а також від суми боргу 6 114 155,29 грн. за період з 18.10.2018 по 25.11.2018 (враховано середній індекс 1,014) в розмірі 85 598,17 грн.
Враховуючи, що під час розрахунку інфляційних втрат за період з 18.10.2018 по 25.11.2018 позивачем врахований індекс інфляції за неповні місяці прострочення оплати товару, а при розрахунку інфляційних втрат необхідно враховувати заборгованість на кінець місяця, місцевим господарським судом позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат задоволені частково у сумі 42 818,37 грн.
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" у відзиві на позов та в апеляційній скарзі посилається на відсутність своєї вини в простроченні виконання зобов'язання, оскільки між сторонами велися перемовини щодо зміни орієнтовної ціни на товар. Вважає, що зміна курсової різниці була підставою для зміни ціни на товар за договором.
Посилання відповідача на зміну курсової різниці та наявність підстав для зміни орієнтовної ціни на товар місцевим господарським судом відхилено, оскільки за умовами пункту 3.4 договору зміна орієнтовної ціни товару здійснюється відповідно до спільного рішення, яке затверджується сторонами, та оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Всі рахунки за договором виставлені позивачем на підставі погоджених сторонами умов договору та додаткових угод щодо орієнтовної ціни на товар.
Сторони погодили в додаткових угодах про зміну орієнтовної ціни, що дані додаткові угоди набирають чинності з моменту їх підписання сторонами. Умов про поширення дії додаткових угод на правовідносини сторін, що склалися раніше, додаткові угоди не містять. Інших змін ціни сторони не погоджували. Ведення перемовин щодо зміни орієнтовної ціни на товар не визначено в договорі як підстава для відкладення розрахунку за товар. У зв'язку з цим місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відповідач безпідставно посилається на наявність підстав для відстрочення оплати рахунку на період перемовин сторін щодо зміни орієнтовної ціни на товар.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що місцевим господарським судом взагалі не надано оцінку наведеним відповідачем у відзиві на позов, а саме не надано оцінку діям позивача щодо ігнорування листів відповідача №137/82 від 24.05.2018, №146/82 від 31.05.2018, №161/82 від 11.06.2018, №192/82 від 10.07.2018 про необхідність перегляду орієнтовної ціни по договору поставки у зв'язку зі зміною курсу валюти.
Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки рахунок №27/25-4138 від 30.05.2018 на суму 81 632 416,75 грн. виставлений після коригування сторонами орієнтовної договірної ціни додатковою угодою №1 від 28.12.2017 у сумі 302 342 284,25грн.
Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" у листі №25/25-4138 від 30.05.2018 (у відповідь на лист №137/82 від 24.05.2018) повідомлено Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про направлення рахунку-фактури №27/25-4138 від 30.05.2018 та про те, що розрахунково-калькуляційні матеріали будуть направлені після здійснення закупівлі валюти на Міжбанківському валютному ринку.
В подальшому Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" листами №146/82 від 31.05.2018, №161/82 від 11.06.2018, №192/82 від 10.07.2018 повідомляло Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" про неактуальність орієнтовної ціни договору, необхідність перегляду орієнтовної ціни по договору поставки у зв'язку зі зміною курсу валюти та надання розрахунково-калькуляційних матеріалів.
Між тим, як правильно зазначено позивачем, листом №25/25-4138 від 30.05.2018 надано відповідь на лист №137/82 від 24.05.2018, в якій, зокрема, зазначено про те, що розрахунково-калькуляційні матеріали будуть направлені після здійснення закупівлі валюти на Міжбанківському валютному ринку.
Оскільки рахунок №27/25-4138 від 30.05.2018 на суму 81 632 416,75 грн. виставлений після коригування сторонами орієнтовної договірної ціни додатковою угодою №1 від 28.12.2017 апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача виник обов'язок зі сплати цього рахунку.
Враховуючи, що погодження орієнтовної ціни по договору поставки у зв'язку зі зміною курсу валюти здійснюється на підставі розрахунково-калькуляційних матеріалів, позивач повідомляв відповідача, що таке погодження та надання розрахунково-калькуляційних матеріалів відбудеться після здійснення закупівлі валюти на Міжбанківському валютному ринку, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про неправомірну бездіяльність позивача.
Відповідно до частин 1, 3 статті 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи, що апелянтом (відповідачем) не доведено в установленому порядку наявності неправомірних дій з боку позивача при виконанні договору поставки, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування положень частини 3 статті 219 Господарського кодексу України щодо звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору.
Також апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що продукція за договором поставки закуповувалась відповідачем за рахунок коштів, передбачених державним контрактом №403/1/17/79 від 20.11.2017, і на час виставлення рахунків відповідачу не було профінансовано з державного бюджету подальше авансування закупівлі за договором поставки.
Так, відповідно до статей 96 та 625 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми статей 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються з нормами статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відсутність бюджетного фінансування не вважається підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Додаткова угода про зміну строків розрахунків з цієї причини не укладалась.
Крім того, за умовами договору поставки виконання зобов'язання покупця з оплати поставленого товару (строки та порядок оплати) не обумовлено наявністю бюджетного фінансування замовника, а тому відповідач безпідставно посилається на дану обставину як таку, що звільняє відповідача від обов'язку сплатити за поставлений товар у встановлений договором строк.
Відсутність бюджетного фінансування не виправдовує прострочення відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом доводів відповідача про те, що строк остаточного розрахунку слід обраховувати з дати поставки всього товару, а не окремих партій товару, оскільки згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору поставка товару здійснюється однією партією (або декількома партіями за згодою сторін). Днем виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі товару сторонами та/або акту приймання на відповідальне зберігання. Умовами абз. 5 п. 3.8 договору передбачено здійснення остаточного розрахунку за товар після підписання акту приймання-передачі товару.
При цьому апеляційний господарський суд враховує, що сторонами в додатковій угоді №3 від 28.09.2018 передбачена поставка товару, в тому числі й партіями та визначено, що під партією товару розуміється найменування складових товару.
Оскільки сторони оформили поставку товару двома актами приймання-передачі, якими засвідчена передача двох різних товарів, обумовлених специфікацією, то відповідно наявні підстави для здійснення остаточного розрахунку за ці товари відповідно до умов абз. 5 п. 3.8 договору окремо за кожним актом приймання-передачі товару.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, апелянт (відповідач) з посиланням на статтю 233 Господарського кодексу України, статтю 551 Цивільного кодексу України просить зменшити належні до стягнення штрафні санкції на 50%, посилаючись на незначні строки прострочення, відсутність понесених позивачем збитків.
Між тим, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для розгляду вказаного клопотання, оскільки відповідач в суді апеляційної інстанції не обґрунтував та не довів неможливості подання ним клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до суду першої інстанції, яке, відповідно, не було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу скарги Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі № 908/1193/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі № 908/1193/19 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Повна постанова складена 27.12.2019.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков