Справа № 727/9286/19
Провадження № 2/727/1643/19
26 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді Мамчина П.І.
при секретарі судових засідань Нікітович О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позові посилається на те, що 30 червня 2010 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу у них з відповідачем народилася дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що сімейне життя у них з чоловіком не склалось, різні погляди на життя, зникло взаєморозуміння. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Вважає, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати, відновити її дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Ухвалою від 11 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 24 вересня 2019 року, сторонам надано термін на примирення строком в три місяці.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилася, спрямувала на адресу суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, спрямував на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, позов про розірвання шлюбу визнає повністю та просить ухвалити рішення в підготовчому провадженні, яким розірвати їх з позивачем шлюб.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з даних вимог закону, зокрема, що відповідач позов визнав повністю, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що по справі на підготовчому провадженні слід ухвалити рішення та позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 30 червня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №843, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5).
Згідно ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 51 ч.1 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до вимог ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч. 2-4 ст. 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.
Відповідно до роз'яснень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом, відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України, було вжито заходів щодо примирення подружжя та надано сторонам строк для примирення терміном три місяці, що не дало позитивних наслідків.
Після наданого строку на примирення позивач в поданій заяві наполягала на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам, а відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що причиною розпаду сім'ї стало, не підтримання подружжям шлюбних відносин. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, без чого збереження сім'ї є неможливим. Шлюб існує формально.
Враховуючи викладене, суд вважає, що шлюб між позивачем та відповідачем, необхідно розірвати.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивачка в позовній заяві заявила про зміну свого прізвища на дошлюбне у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачкою прізвища після розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при поданні до суду позову про розірвання шлюбу сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Таким чином, необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України - 50 відсотків судового збору (384,20 грн.) сплаченого при поданні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 81, 142, 200, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 червня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №843.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Повернути позивачу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , з Державного бюджету України - 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при поданні позову до суду, а саме в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при поданні позову до суду, а саме в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: П.І.Мамчин