Справа № 336/2111/18
Провадження № 1-кп/336/137/2019
05 липня 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_13 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_9 по обвинуваченню у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27-ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28- ч. 2 ст. 317 КК України
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою від 21.06.2019 р. обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.08.2019 р. включно, а обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_14 продовжено строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. Ухвалою від 02.07.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави по 31 серпня 2019 р.
На підставі ч.3 ст.331 ЦПК України, суд поставив на обговорення учасників процесу питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 під вартою.
Прокурор вважав доцільним продовжити обвинуваченим, які утримуються під вартою, строк їх тримання, оскільки ризики, які раніше були ним зазначені та визначені ст.177 КПК України, не зникли. Просив також вирішити питанння про продовження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 строку дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , просив скасувати розмір застави, визначений обвинуваченим Огли, продовживши їм строк дії обов'язків, раніше покладених судом. Просив відмовити в продовженні ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики, на які посилається прокурор є надуманими, жодними доказами не підтвердженими.
Захисники обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_9 просили змінити їх підзахисним запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід. Прокурором протягом тривалого часу провина обвинувачених не доведена, а ризики не підтверджені.
Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 є доцільним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні злочинів, у тому числі віднесених до категорії особливо тяжких, у складі організованої групи, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинувачених від правосуддя з метою уникнути можливо покарання, продовження злочинної діяльності, запобігти якому, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.
Судом також враховано, що ОСОБА_10 під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні оголошувався у розшук, про що свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Враховуючи наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, дані про особу обвинувачених, суд вважає, що застосування відносно них більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Більш того, при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою в порядку ст. 331 КПК України, суд також враховує, що судове провадження не завершено, тримання обвинувачених під вартою вимагає серйозність висунутого проти них обвинувачення.
Заявлене прокурором клопотання про продовження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 строку дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, підлягає задоволенню та узгоджується з вимогами ст.194 ч.6 КПК України.
Керуючись ст.331 КПК України, суд, -
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 03 вересня 2019 року включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 03 вересня 2019 року включно.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 03 вересня 2019 року включно.
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто по 03 вересня 2019 року, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись особисто або через своїх представників зі свідками у кримінальному провадженні № 336/2111/18 пр.1-кп/336/137/2019.
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто по 03 вересня 2019 року, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись особисто або через своїх представників зі свідками у кримінальному провадженні № 336/2111/18 пр.1-кп/336/137/2019.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді _____________Ю. ОСОБА_15 _______________ ОСОБА_3