Єдиний унікальний номер: 448/695/19
Провадження № 2/448/490/19
24.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 23.07.2004р. між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у Мостиському районному відділі ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області, про що зроблено актовий запис №23. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що спільне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалося, щасливої та міцної сім'ї їм збудувати не вдалося, фактично у шлюбних відносинах не перебувають, а намагання до спільного життя призводило лише до конфліктів, що негативно впливає на нормальну атмосферу в сім'ї.
Вважає, що примирення між ними неможливе, а збереження шлюбу, який існує лише формально, суперечитиме їх інтересам.
З огляду на наведені обставини, просить суд розірвати шлюб між нею, позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2
22.07.2019р. на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на вказану позовну заяві, у якому відповідач вказує, що бажає зберегти сім'ю та заперечує проти розірвання шлюбу між ними (сторонами). Покликається на те, що спільне життя з позивачкою триває близько 15 років, вони (сторони) всього як два тижні проживають окремо і з причин, що не залежали від нього, так як через тестя змушений був проживати окремо від своєї сім'ї. Стверджує, що причиною їхніх конфліктів є те, що з моменту спільного проживання із батьками позивачки ОСОБА_1 , такі стали втручатися в їхнє сімейне життя, а тому вважає, що саме під тиском матері позивачки, остання звернулася до суду із вказаним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, а подала через канцелярію суду заяву, в якій вказала, що протягом наданого їм судом терміну на примирення не помирилась із відповідачем та наполягає на розірванні шлюбу між ними (сторонами). Також, просить суд справу розглядати у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи судова повістка відповідачу надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та була вручена особисто останньому. Відомості про будь-яку іншу адресу місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні. Заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило. Тобто у справі наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи..
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони з 23.07.2004р. перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Мостиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівської області, про що зроблено актовий запис №23. Від подружнього життя в сторін народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що між сторонами сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються із-за відсутні взаєморозуміння та різні погляди на життя, шлюбні відносини між ними припинено, шлюб існує формально, позивачка не бажає зберегти шлюб та наполягає на розірванні такого.
Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 19.04.2019 року у Мостиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівської області; копією паспорта позивачки по справі; копією свідоцтва про народження дитини сторін; відзивом ОСОБА_2 ; письмовою заявою ОСОБА_1 від 23.09.2019р., та іншими матеріалами справи.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, виходячи з фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, враховуючи інші обставини життя подружжя, з урахуванням наданого судом терміну на примирення та тривалого періоду часу, який пройшов з часу завершення такого періоду до часу ухвалення судом рішення по суті спору, позивачка не виявила бажання примиритись та наполягала на розірванні шлюбу, що незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини, що має істотне значення, примирення між сторонами неможливе, їхня сім'я розпалася остаточно, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 бажає залишити прізвище набуте в шлюбі « ОСОБА_1 ».
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., що підтверджується поданою нею квитанцією №ПН1994 від 23.04.2019р. (платник: ОСОБА_1 , банк платника: Кредобанк).
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладається у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволено, то у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, як вважає суд, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.07.2004 року у Мостиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівської області, про що зроблено актовий запис №23.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , жителька та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення суду набрало законної сили «__»________________20__ р.
Суддя Ю.В.Кічак