1Справа № 335/14267/19 2-о/335/198/2019
24 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа Вознесенівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, -
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій зазначив, що він є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк Донецької області. При зверненні до Вознесенівського районного у місті Запоріжжі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області було відмовлено в реєстрації смерті бабусі, оскільки надані документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відсутність належно оформлених документів про смерть його бабусі унеможливлює реєстрацію смерті в установленому законом порядку, у зв'язку з цим він змушений звернутися до суду з даною заявою про встановлення факту смерті.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заявниця просила справу розглядати у її відсутність.
За таких обставин, враховуючи положення ч.ч.1, 3 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вважає вимоги заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно ч.2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що заявник є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 , та свідоцтвом про народження його батька ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Заявнику 06.12.2019 на тимчасово-окупованій території було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Згідно із довідкою від 20.08.2018 №0000599749 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, він проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затв. наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
При зверненні заявником до Вознесенівського районного у місті Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області йому було відмовлено в реєстрації смерті, оскільки надані ним документи видані на території де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.5).
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті за законом в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІ та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Макіївка Донецької області визнане тимчасово окупованою територією.
Згідно положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р м. Донецьк Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Враховуючи те, що смерть ОСОБА_2 настала в м. Донецьк, на території якої, нині жодний орган державної влади України не працює, суд погоджується із тим, що отримати свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України, не є можливим.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки", згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
Згідно з абз.3 ст. 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Таким чином, свідоцтво про смерть, суд приймає як доказ з урахуванням Закону № 2268-VIII, оскільки воно містить фактичні дані, які відповідно до ст. 76 ЦПК України підтверджують вимоги заявника про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 89, 259, 63-265, 268, п.5 ч.2 ст.293, п.8 ч.1 ст.315, 317, 319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа Вознесенівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки х. Білогорка Вешенського району Ростовської області, Російська Федерація, громадянки України, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В. Гашук