1Справа № 335/13562/19 3/335/2085/2019
23 грудня 2019 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ТОВ «Гранік» на посаді водія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за таких обставин.
26.11.2019 року об 10:45 год. в м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, на території ТЦ «Амстор», ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz 2628 L», державний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру, у наслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмованих немає.
Після скоєння ДТП 26.11.2019 року об 10:45 год. в м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, на території ТЦ «Амстор», керуючи автомобілем марки ««Mercedes Benz 26282», державний номер НОМЕР_1 , будучи учасником вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП, чим порушив вимоги пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз'яснення йому прав передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину в інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав, вважає, що дорожньо-транспортна пригода відбулася не з його вини, та місце ДТП не залишав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає те, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п. 2.10 (а), 10.9 Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 365502 від 28.11.2019 року з доданою до неї схеми місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 365501 від 28.11.2019 з доданою до неї схеми місця ДТП, письмовими поясненням учасників дорожньо-транспортної пригоди, реєстраційною карткою транспортного засобу, фотокартками.
Характер і локалізація пошкоджень транспортних засобів, які отримали водії внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, особливостей зафіксованих на схемі ДТП, дають суду підстави вважати, що дії водія ОСОБА_1 у зазначеній дорожній обстановці не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, зокрема, пункту 10.9 Правил дорожнього руху.
З аналізу вищевказаних документів (схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових пояснень учасників ДТП), суд вбачає, що ОСОБА_1 26.11.2019 року об 10:45 год. в м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, на території ТЦ «Амстор», керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz 2628 L», державний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру, у наслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , а тому в діях ОСОБА_1 суд вбачає ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, оскільки, будучи водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Суд критично оцінує пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що були дані ним в судовому засіданні та вважає, що ці пояснення є способом його захисту та розцінює їх, як форму захисту від адміністративної відповідальності при наявності доказів, які підтверджують його винність в вчиненні адміністративного правопорушення та виражають бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення п.п. 10.9, 2.10 (а), Правил дорожнього руху, останнім суду представлено не було.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього рух, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У рішенні, ухваленому 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КпАП України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підстави для сумніву щодо протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 КпАП України, складений повноважною особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи, та зібраних по справі доказах - відсутні.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вина водія ОСОБА_1 в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у відповідності до вимог ст. 33 КпАП України, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, яке представляє підвищену небезпеку для оточуючих, дані про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, який протягом року притягався до адміністративної відповідальності, його вік, соціальне положення, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, ступінь механічних пошкоджень транспортних засобів, а також ставлення до вчиненого, зокрема, ту обставину, що ОСОБА_1 , ставши винуватцем ДТП, свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, що свідчить про його незнання та ігнорування правил Дорожнього руху в Україні та бажання таким чином уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у межах санкції ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.
Накладення на ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та ступеню його вини.
Крім того, відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34,36, 40-1, 122-4, 124, 245, 252, 283-285, 294 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП України за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя В.О. Макаров