Справа №442/2533/19
Провадження №2/442/935/2019
24 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.04.2019 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову покликається на те, що 03.08.2000 року уклав шлюб з відповідачем. У шлюбі у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спочатку їхнє сімейне життя складалось добре, однак протягом останніх років шлюбні відносини між ними погіршились. Через несумісність характерів та різні погляди на подружнє життя у них виникали непорозуміння, суперечки. Вже тривалий час, близько року вони припинили спільне проживання. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Шлюбних стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть. Примирення між ними неможливе. Подальше спільне життя з відповідачкою та збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Сторони в судове засідання не з'явились. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Відповідачка позову не визнала. Після закінчення терміну на примирення в судове засідання повторно не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового засідання, а тому суд визнав її неявку неповажною та закінчив розгляд справи у її відсутності.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який 03.08.2000 було зареєстровано Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №295.
У шлюбі у сторін народилося троє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 ), син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ) та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 ).
Судом встановлено, що подружнє життя позивача з відповідачем не склалося, за час спільного проживання сторони виявили несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя. На даний час позивач прийшов до висновку, що їхній шлюб існує лише формально і зберегти його неможливо, сторони не проживають разом, не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства, наданий судом строк для примирення не дав позитивного результату.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.
Згідно ст. 24 СК України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям неможливе через втрату ними почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім'ї взаємоповаги, втрату почуття відповідальності подружжя один перед одним, як того вимагає ст. 55 СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, що має важливе значення, бажання зберегти сім'ю у позивача відсутнє, що є підставою для розірвання між ними шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 104 ч. 2, 105 п. 3, 110, 112 СК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.08.2000 у Дрогобицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №295.
Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.12.2019.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Хомик А.П.