Справа № 953/25432/19
н/п 1-кс/953/15047/19
"26" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019220000001832 від 24.12.2019, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ст. 348 КК України, -
встановив:
26.12.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, 348 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування.
У клопотанні слідчий вказує, що 24.12.2019 біля 08.15 год. ОСОБА_5 поблизу будинку №8 по вул..Седова м.Харкова захопив у якості заручника ОСОБА_7 , 1988р.н., погрожуючи вбивством якої вимагав від представників правоохоронних органів доставити до нього громадянина Белецького. Під час звільнення ОСОБА_7 ОСОБА_5 намагався вбити начальника УКР Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , 1985р.н.
Сторона обвинувачення вказує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.12.2019, показами потерпілої ОСОБА_7 , показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 25.12.2019; довідкою з ДУ «Інститута невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України».
Крім того, сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти задоволення клопотання та пояснив, що визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, шкодує про скоєне.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство під час затримання і в період перебування в якості затриманого.
Захисник підозрюваного, посилаючись на позицію підзахисного, просила вирішити клопотання на розсуд суду, проте пояснила, що її підзахисний повністю визнає себе винним, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні допитані, а тому підстав на них впливати немає.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази встановив, що в провадженні ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12019220000001832 від 24.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ст. 348 КК України.
Згідно протоколу затримання від 24.12.2019, підозрюваний ОСОБА_5 фактично був затриманий в порядку ст..208 КПК України 24.12.2019 о 09:30 год., та доставлений в приміщення суду в межах 60-ти годин.
24.12.2019 о 19:40 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ст. 348 КК України, тобто у захопленні та триманні особи як заручника з метою спонукання державної установи до вчинення дії як умови звільнення заручника; замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ст. 348 КК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення проти волі, честі та гідності особи та проти авторитету органів державної влади, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, даних про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, застосування більш м'яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.02.2020 включно.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 208, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12019220000001832 від 24.12.2019 року, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 21 лютого 2020 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 21 лютого 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1