Справа № 2-103/2010
Іменем України
29 березня 2010 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування житлового будинку, -
26 жовтня 2009 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 25 вересня 2007 р. подарувала онуку ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 за умови залишення права подальшого проживання в ньому. Зазначила, що на початку 2009 р. відносини з онуком погіршились і останній її вигнав з будинку, а саме відвіз до свого брата ОСОБА_4
Таким чином, вважає, що відповідач суттєво порушив умови спірного договору, а тому з посиланням на ст. 16, ч. 2 ст. 651 ЦК України просила розірвати цей договір дарування.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач заявлені вимоги не визнав і заперечував проти їх задоволення, мотивуючи їх безпідставністю.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 717 ЦК за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2007 р. ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 письмовий договір дарування, за яким подарувала останньому належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 який посвідчили нотаріально (а. с. - 4).
Пунктом 4 цього Договору передбачили, що за дарувальником, тобто ОСОБА_1 залишено право бути зареєстрованою у вищезгаданому будинку та проживати в ньому після його відчуження.
Позивач вимагаючи розірвати спірний договір дарування обґрунтовувала його тим, що відповідач створив неналежні умови життя у житловому будинку, який вона йому подарувала, внаслідок чого вона змушена проживати в квартирі доньки.
За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що відповідач для позивача є онуком, які як до укладення спірного договору, так і після нього проживають разом в цьому будинку та зареєстровані в ньому.
За правилами ч. 2 ст. 651 ЦК договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
У судовому засіданні з'ясовано, що в серпні 2009 р. позивач самовільно без втручання відповідача переїхала проживати до своєї доньки в м. Миколаїв.
Ця обставина підтверджується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, які пояснили, що відповідач не створював ОСОБА_1 неналежних умов життя, а напроти покращив умови проживання в житловому будинку, здійснивши в ньому ремонт.
За такого суд не вбачає правових підстав для розірвання договору дарування укладеного між сторонами, саме з невиконання його умов.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 посвідченого 25 вересня 2007 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_8 - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 -ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий