копія
26 грудня 2019 року Справа № 160/11880/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пвені дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час перерахунку з 01.01.2018 року з 74% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року позивачу з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 74% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII). Позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії за вислугу років з 74% на 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства. З метою досудового врегулювання зазначеного питання позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування належної йому пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, які були йому встановлені при призначенні пенсії та здійснити перерахунок з 01 січня 2018 року. В наданої відповідачем відповіді відповідач зазначено, що пенсія йому перерахована правильно у максимальному розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення регламентованої статтею 13 даного Закону. З урахуванням обчислення перерахованої пенсії з 70% відповідних сум грошового забезпечення замість належних йому 74% відповідних сум грошового забезпечення розмір пенсії позивача був неправомірно зменшений.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
На виконання вимог ухвали суду 28.11.2019 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року, було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, а саме цифри 80 замінили на цифри 70. Відповідач зазначає щодо розмірів пенсій за вислугу років визначено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до зазначеної статті, та не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2011 року знаходиться на обліку у Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII за вислугу років.
Згідно з пенсійною справою №0501009778(Міноборони) від 01.12.2017 року вислуга років позивача складає 28 (календарних 25) років, основний розмір пенсії становить 74% грошового забезпечення.
04.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із розрахунку 74% сум грошового забезпечення, враховуючи, що йому стало відомо, що він отримує пенсію на рівні 70% грошового забезпечення.
Листом "Про результати розгляду" відповідач повідомив позивача, що на виконання Постанови №103, з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-ХІІ, а саме за умовами ст.13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
В матеріалах справи міститься копія перерахунку пенсії ОСОБА_1 , проведеного на підставі довідки від 18.04.2018р. № ФД 115995 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Так, з зазначеного розрахунку видно, що до складових грошового забезпечення для обчислення пенсії включено: посадовий оклад - 7 750,00 грн., оклад за військовим званням - 1 410,00грн., 50% надбавки за вислугу року - 4 580,00 грн. Всього грошове забезпечення 13740,00 грн. Розмір пенсії 70 % складає 9618,00 грн. З урахуванням попередньої суми пенсії 3558,14 та підвищення 3029,93 (50% від 6059,86). Отже загальна сума виплат становить 6588,07 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії від 01.01.2018 року позивачу зменшено розмір пенсії з 74% до 70%.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"(далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні"(далі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншихосіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, Законами № 3668-VІ та № 1166-VIІ, були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким змінено відсоток грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому слід звернути увагу, що ні положеннями Закону України № 1166-VІІ, ні положеннями Закону № 2262-ХІІ не передбачено проведення після 01.04.2014 року перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Тому, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.
Внесені Законами №3668-VIта №1166-VIІ зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (№К/9901/23573/18).
Також суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІна підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Слід також зазначити, що згідно ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Також, у Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З зазначених норм випливає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 74% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
За змістом норм ст. 55 №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо зменшення розміру пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Таким чином, рішення відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 74 % до 70 % грошового забезпечення не відповідає вимогам закону, отже є протиправним, а право позивача на отримання пенсії виходячи з грошового забезпечення 74% підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачеві з 01.01.2018 перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності з вимогами ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з основного її розміру 74% грошового забезпечення обрахованої відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб" в редакції закону, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768.40грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 768.40грн.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час перерахунку з 01.01.2018 року з 74% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року позивачу з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 74% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Рішення не набрало законної сили станом на 26.12.2019 року
Помічник судді Лісна А.М.
Згідно з оригіналом
Помічник судді Лісна А.М.