Справа № 2а- 381/10/1270
Категорія 6.9
Іменем України
09 лютого 2010 року м.Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми економічних санкцій у сумі 1138,59 грн., -
22 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з відповідача економічні санкції у сумі 1138,59 грн. на користь Державного бюджету України. В обгрунтування своїх позовних вимог Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області зазначила, що ними в період з 16.11.2009 року по 17.11.2009 року провадилась перевірка магазину «Берізка» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питання дотримання діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів, за результатами якої складено акт від 17.11.2009 року №506. Підприємством порушено порядок формування та застосування тарифів, а саме: у період з 27.10.2009 року по 16.11.2009 року допущено реалізацію окремих видів продовольчих товарів (хліба та хлібобулочних виробів, макаронних виробів, круп, варених ковбасних виробів, молока, сметани, масла вершкового, сиру твердого, олії соняшникової, цукру, м'яса птиці) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлений граничний розмір. Ці дії призвели до порушення вимог розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 08.11.2007 року №1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами. Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 24.11.2009 року №282 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 1138,59 грн., які складаються зі штрафу в сумі 379,53 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 759,06 грн. 26.11.2009 року рішення від 24.11.2009 року №282, претензія і припис були направлені на адресу відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення. Рішення в установлено законом порядку оскаржено не було.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність та повноваження Державної інспекції з контролю за цінами регулюється Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 13 грудня 2000 р. N 1819.
Пунктом 2 вказаного Положення встановлено, що Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
Спеціальним законом, який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки є Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Згідно статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області в період з 16.11.2009 року по 17.11.2009 року провадилась перевірка магазину «Берізка» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питання дотримання діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів, за результатами якої складено акт від 17.11.2009 року №506, в якому зазначено, що підприємством порушено порядок формування та застосування тарифів, а саме: у період з 27.10.2009 року по 16.11.2009 року допущено реалізацію окремих видів продовольчих товарів (хліба та хлібобулочних виробів, макаронних виробів, круп, варених ковбасних виробів, молока, сметани, масла вершкового, сиру твердого, олії соняшникової, цукру, м'яса птиці) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлений граничний розмір (арк. справи 3-7).
Загальна сума необґрунтованої виручки, отриманої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 складає 379,53 грн.
Рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 24.11.2009 року №282 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 1138,59 грн., які складаються зі штрафу в сумі 759,06 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 379,53 грн.(арк. справи 9).
Вказане рішення, претензія і припис були напревлені на адресу ОСОБА_1 26.11.2009 року та одержані відповідачем 28.11.2009 року. На момент звернення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до суду Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №282 відповідачем оскаржено не було.
Таким чином, позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 економічні санкції у сумі 1138,59 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми економічних санкцій у сумі 1138,59 грн. задовольнити повністю .
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код за ДРФО НОМЕР_1, кв. АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Старобільського району, код 24048483, р/р 31114106700331) економічні санкції у розмірі 1138,59 грн. (одна тисяча триста вісім гривень 59 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.