Справа № 2а-27083/09/1270
Категорія № 2.32
01 лютого 2010 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Твердохліб Р.С.,
при секретарі: Горпенюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Перевальської психоневрологічної лікарні до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною та скасування постанови №1.2.4-6 від 11 червня 2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування,-
встановив:
26 жовтня 2009 року позивач, Перевальська психоневрологічна лікарня, звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. Постановою відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року № 1.2.4-6 на позивача накладено штраф у сумі 345750,34 грн. за порушення вимог ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій”, тобто за виконання будівельних робіт без дозволу відповідача. При цьому в оспорюваній постанові є посилання на акт перевірки від 22.05.2009 року і протокол про правопорушення у сфері містобудування від 22.05.2009 року № 1.2.4-9п і протокол про правопорушення у сфері містобудування від 29.05.2009 року №1.2.4-6. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною з огляду на наступне. У розрахунку розміру штрафу, який є додатком до оспорюваної ухвали, розрахунок розміру штрафу приведений виходячи з 50% вартості капітального ремонту. Позивач припускає, що штраф на нього накладений за проведення капітального ремонту в розмірі 50% його вартості, тобто відповідач мав на увазі відповідальність, передбачену абз.2 ст.1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування”, згідно якої підприємства несуть відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання. Позивач вважає, що штраф на нього накладений незаконно, оскільки будівельних робіт він не виконував, до відповідальності він притягнутий за виконання капітального ремонту. Крім того, капітальний ремонт проводився з дозволу виконавчого комітету Перевальської міської ради № 247 від 09.12.2008 року, а вказаним законом не передбачено, що такий дозвіл повинен бути наданий відповідачем. Всі роботи виконані у відповідності до закону.
Позивач також зазначив, що згідно роз'яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.07.2009 року №22/4-4033 отримання дозволу, на виконання робіт, виконаних позивачем не обов'язкове. Крім того, позивач посилається, що відповідачем пропущено строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП України. Позивач також посилається, що відповідно до абз.4 п.1 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути). Не дивлячись на це, адміністративні санкції на позивача накладено без відповідно припису. До того ж, позивачу не роз'яснено належним чином його право на оскарження постанови про накладення штрафу.
В процесі судового розгляду справи позивач змінив підставу позову, та зазначив, що відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Наполягав на пропущенні відповідачем строку по накладанню штрафу.
Крім того, змінивши підстави позову позивач зазначив, що згідно з п.10 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 підприємство повинно сплатити штраф у 15-денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності. Згідно з п.1.4 ч.1 статуту Перевальської психоневрологічної лікарні вона є неприбутковою комунальною установою, тому на неї не повинен накладатися штраф. Позивач просить суд визнати недійсною та скасувати постанову відповідача № 1.2.4-6 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив визнати недійсною та скасувати постанову відповідача № 1.2.4-6 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти позову, просив в задоволенні позову відмовити. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),
- безсторонньо (неупереджено),
- добросовісно,
- розсудливо,
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,
- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 7 Закону України „Про основи містобудування” державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
У ч. 1 ст. 8 Закону України „Про основи містобудування” вказується, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Питання відповідальності підприємств, установ, організацій всіх форм власності у сфері містобудування регулюється Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, який прийнято на виконання ст. 25 Закону України „Про основи містобудування”.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” органами, уповноваженими розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування, та накладати штрафи, визначено інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 6 квітня 1995 року, яке встановлює порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, які передбачені Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.
Судом встановлено, що між Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею та МПМП фірма „Владислав” були укладені договори №17 від 20.05.2009 року на капітальний ремонт прачечної (а.с.63-64), №18 від 20.05.2009 року на капітальний ремонт водопроводу (а.с.65-66), №19 від 26.05.2009 року на капітальний ремонт каналізації (а.с.60-61), №20 від 24.05.2009 року на капітальний ремонт харчоблоку (а.с. 58-59), №21 від 27.05.2009 року на капітальний ремонт об'єктів підсобного та обслуговуючого призначення відділень лікарні та виготовлення металевих решіток (а.с.70-71), №24 від 08.07.2009 року на облаштування перегородок (а.с.62); з ВАТ «Луганський електроапаратний завод» було укладено договір № 0912/081 про виконання робіт з капітального ремонту, улаштування автономного теплопостачання Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, сел. Гірняцьке, від індивідуальної електрокотельні потужністю 300 кВт (а.с.75); з ТОВ „Транспромсоюз” договір №200 від 10.11.2009 року на капітальний ремонт електромонтажних робіт в наркологічному відділенні (а.с.76); з ООО „БудТЕК” договір №9/606/1 від 29.07.2009 року на капітальний ремонт системи опалення корпусу лікарні (а.с.72-74), договір №49а від 02.06.2008 року на капітальний ремонт даху (а.с.67-69).
Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею з МПМП фірма „Владислав” були складені: акт прийому виконаних підрядних робіт №17 за червень 2008 року (а.с.26-27), акти прийому виконаних підрядних робіт №18 за вересень 2008 року (а.с.28-30), акт прийому виконаних підрядних робіт №20 за червень 2008 року (а.с.31-32), акти прийому виконаних підрядних робіт №19 за вересень 2008 року (а.с.42-45), акт прийому виконаних підрядних робіт №21 за грудень 2008 року (а.с.51-52), акт прийому виконаних підрядних робіт №24 за грудень 2008 року (а.с.53-54), з ООО „БудТЕК” акт прийому виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (а.с.33-34), акт прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (а.с.35-41), з ООО „Транспромсоюз” акт прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (а.с.46-50), з ОАО „Луганський електроапарат ний завод” акт прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (а.с.55-57).
У період з 18.05.2009 року по 22.05.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області було проведено планову перевірку щодо здійснення капітального ремонту будівлі, розташованої за адресою: м. Перевальськ, вул. Гагарина, 10, щодо дотримання та виконання законодавства у сфері містобудування, за результатами якої було складено акт перевірки № 1.2.4.-9п від 22.05.2009 року. Проведеною перевіркою було встановлено, що у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею спільно з ВАТ „Луганський електроапаратний завод”, ТОВ „БудТЕК”, МПМЧ фірма „Владіслав”, ТОВ „Транспромсоюз” здійснено роботи з капітального ремонту приміщень лікарні, інженерних мереж та дату, чим порушено ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (а.с. 11-12).
29.05.2009 року відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування № 1.2.4-6 (а.с.8) та припис (а.с.13), яким відповідач пропонував не проводити в подальшому роботи з капітального ремонту будівлі Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, розташованої у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, невідкладно вжити комплекс заходів щодо усунення вищевказаних порушень діючого законодавства у сфері містобудування та надати довідку про загальну вартість виконаних робіт з капітального ремонту лікарні.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року № 1.2.4-6 на позивача накладено штраф у сумі 345750,34 грн. за порушення вимог ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій”.
Згідно із ст.10 Закону України „Про архітектурну діяльність”, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:
- проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;
- документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову;
- рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
- документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно із ч. 10 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
У відповідності із ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємства, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема:
- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до вимог ст.1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” №208/94-ВР від 14.10.1994 року, Перевальська обласна психоневрологічна лікарня, як замовник робіт з капітального ремонту без дозволу на їх виконання, несе відповідальність у вигляді штрафу за це правопорушення, у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки вважає, що в даному випадку повинен застосовуватися строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАС України, який позивачем не пропущений.
Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст.38 КУпАП з огляду на таке.
Згідно ст.238 Господарського окдексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Законодавчими актами, які встановлюють правила здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання у сфері містобудування та адміністративно-господарські санкції за їх порушення, зокрема є: Закон України „Про планування і забудову територій” №1699 від 20.04.2000 року, Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування2 №208/94-ВР від 14.10.1994 року, Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244.
Згідно ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф як адміністративно-господарська санкція - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Суд установив, що адміністративно-господарські санкції до Перевальської обласної психоневрологічної лікарні за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт були застосовані з додержанням правил правового регулювання суспільних відносин Господарським кодексом України. У звязку з цим, посилання позивача на приписи ст.38 КУпАП є необгрунтованим.
Разом з цим, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що строк накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, встановлений ст.250 ГК України сплинув.
Згідно ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи, що правопорушення було виявлено під час проведення перевірки, а саме 22.05.2009 року, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №1.2.4-6 винесена 11.06.2009 року, то штрафні санкції на позивача накладені в порядку та в межах строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України.
Щодо посилання позивача на лист ДАБІ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.07.2009 року №22/4-4033 суд зазначає наступне. Відповідно до положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, затвердженого постановою КМУ від 18.10.2006 року №1434, остання не наділена повноваженнями щодо надання роз'яснень діючого законодавства України. Крім того, зазначений лист не стосується безпосередньо робіт, які були проведені позивачем.
Окрім цього, відповідно до положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 рок №273, замовник не звільняється від отримання дозволу на проведення капітального ремонту інженерних мереж та даху.
Доводи позивача про те, що згідно з п.10 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 року №244, підприємство повинно сплатити штраф у 15 денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності, а Перевальська обласна психоневрологічна лікарня є неприбутковою комунальною установою, та штраф на неї не повинен накладатися є не обґрунтованими з наступних підстав.
Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від14.10.1994 року №208/94-ВР встановлено, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудування несуть підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності.
Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. В ст.89 ЦК України зазначено, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно свідоцтва серії А00 №339948, Перевальською районною державною адміністрацією 12.08.2003 року була проведена реєстрація юридичної особи Перевальської обласної психоневрологічної лікарні зареєстрована в якості юридичної особи (а.с.22).
Як вбачається з довідки АБ №065089 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Перевальська обласна психоневрологічна лікарня є юридичною особою, за організаційно-правовою формою за КОПФГ є комунальною установою (а.с.20).
Згідно постанови КМУ від 01.08.2005 року №668 „Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, замовником будівництва є юридична особа, яка видає замовлення на виконання робіт (послуг) на будівництво об'єктів, укладає підрядний договір (контракт), контролює вартість, терміни, якість виконаних робіт, приймає закінчені роботи (об'єкти будівництва) та здійснює оплату. Таким чином, суд вважає, що у даному випадку Перевальська обласна психоневрологічна лікарня є замовником і підпадає під дію Закону України „Про Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від14.10.1994 року №208/94-ВР та до неї можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення у сфері містобудування.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що позивачем порушено абз.4 п.1 Постанови КМУ №502 від 21.05.2009 року „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” з огляду на таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.05.2009 року Перевальській обласній психоневрологічній лікарні був виданий припис, в якому позивачу запропоновано роботи з капітального ремонту будівлі Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, розташованої у м. Перевальську, вул.Гагарина буд.10 без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не проводити; невідкладно вжити комплекс заходів щодо усунення вищевказаних порушень діючого законодавства у сфері містобудування та надати довідку про загальну вартість виконаних підрядних робіт з капітального ремонту об'єкту за підписок керівника організації - замовника та головного бухгалтера. Термін виконання зазначений до 03.06.2009 року (а.с.13).
Постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 1.2.4-6 на позивача була винесена 11.06.2009 року (а.с.9).
Відповідно до Постанови КМУ №502 від 21.05.2009 року „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”, органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності мають право приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).
З аналізу норм Постанови КМУ №502 від 21.05.2009 року „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” слідує, що припис виноситься щодо тих правопорушень, які можливо усунути під час виконання вимог цього припису.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення за яке до позивача застосовані фінансові санкції є закінченим з моменту виконання робіт без одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, тому його не можливо усунути під час виконання вимог припису.
Враховуючи, що правопорушення, допущене позивачем є закінченим з моменту виконання робіт з капітального ремонту та його неможливо усунути (усунути можливо лише триваюче правопорушення), суд вважає правомірним застосування у даному випадку застосування до позивача фінансових санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача в судовому засіданні надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11,71,159-163 КАС України, Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ, організацій за правопорушення в сфері містобудування», суд,-
постановив:
В задоволенні позовних вимог Перевальської психоневрологічної лікарні до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною та скасування постанови №1.2.4-6 від 11 червня 2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 05 лютого 2010 року.
.
Суддя