Справа № 2а- 26081/09/1270
Категорія 6.6.4
Іменем України
18 лютого 2010 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Твердохліба Р.С.,
при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 3491,77 грн. за рахунок активів платника податків, -
23 вересня 2009 року позивач Алчевська ОДПІ Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача СПД-фізичної особи ОСОБА_2, в якому посилається на наступне. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Алчевською міською радою народних депутатів 30.07.2003р. за реєстраційним номером 23840170000003617, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Станом на 15.07.2009 року за відповідачем мається податковий борг в по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 3491,77 грн., з яких:643,34грн.-основний платіж, 2808,34грн.-штрафні санкції, 40,09грн.-пеня. 01.02.2008р. В порушення п.15.1 ст.1 п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003р. СПД фізичною особою ОСОБА_2 виплачений доход найманій особі у загальній сумі 8600,00грн. без утримання та перерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб в сумі 1252,00 грн. Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну службу в Україні» Алчевською ОДПІ Луганської області 01.02.2008р. була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р. За результатами перевірки донараховано податку з доходів найманих осіб в сумі 1252,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 2504,00 грн. Згідно законодавства, перевірку проведено з відома відповідача та в його присутності. За наслідками перевірки та на підставі акту, складеного за її результатами, Алчевською ОДПІ Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000181710/0 від 08.02.2008р. за основним платежем в сумі 1252,00грн. та штрафною санкцією в сумі 2504,00грн. Податкове повідомлення-рішення в день винесення отримане СПД ОСОБА_2 під особистий підпис. Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено та відповідно до законодавства сума боргу не сплачена. Так, 26.01.2009р., Алчевською ОДПІ Луганської області проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, за період з 19.02.2008р. по 19.06.2008р. Перевіркою встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 порушені граничні терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, за затримання сплати узгодженого податкового зобов'язання передбачено застосування штрафної санкції. Враховуючи дане порушення та на підставі акту перевірки від 26.01.2009р. Алчевською ОДПІ Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2009р. №0000011710/0, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 304,34грн. Це податкове рішення вручено відповідачу в день його винесення під особистий підпис 02.02.2009р. Зазначене повідомлення-рішення відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржено, борг в повному обсязі не сплачено. Позивачем було прийнято заходи щодо стягнення податкового боргу, шляхом формування та направлення поштою відповідачу першої податкової вимоги №1/164 від 18.04.2006р. та другої податкової вимоги №2/14 від 10.01.2007р. Через неможливість вручення відповідачу податкових вимог, вказані податкові вимоги Алчевською ОДПІ Луганської були розміщені на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу, що підтверджується актом №69 від 30.05.2006р. та актом №22 від 30.05.2007р. При цьому, день розміщення податкової вимоги на дошці оголошень вважається днем вручення. На підставі облікових карток, відповідачем частково було сплачено суму боргу, але до повного погашення податкового боргу це не призвело. Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Тому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 3491,77 грн. за рахунок його активів на користь Державного бюджету України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із пунктом 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до підпунктів 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»:
- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону;
- податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду;
- я кщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу згідно із підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування згідно із пунктом 3.5 статті 3 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах.
Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно підпункту 16.3.4 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.
Згідно із підпунктом 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Питання фінансової відповідальності за порушення норм Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» врегульовано у статті 20 цього Закону.
Згідно із підпунктом «а» пункту 20.2 статті 20 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, фінансово відповідальними є податкові агенти.
Згідно із підпунктом «а» підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - є така особа - податковий агент.
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.
Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, серед іншого, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені, а податкові органи відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України є органами, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Судом встановлено, що відповідач є платником податку з доходів фізичних осіб та станом на 15.07.2009 року має заборгованість з вказаного податку у сумі 3491,77 грн., яка складається з: боргу за основним платежем 643,34 грн., зі штрафної санкції - 2808,34 грн. та пені в сумі 40,09 грн., що виникла на підставі прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0000181710/0 від 08.02.2008р. та №0000011710/0 від 02.02.2009р.(аркуші справи 23,31), які було отримані відповідачем під особистий підпис у день їх винесення, не оскаржені ним та не скасовані у встановленому законом порядку.
Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ заходи щодо погашення відповідачем зазначеної заборгованості, надсилалися податкові вимоги (перша податкова вимога № 1/164 від 18.04.2006 року (аркуш справи 27) та друга податкова вимога № 2/14 від 10.01.2007 року (аркуш справи 29), які вважаються врученими та узгодженими, не оскаржені та не скасовані,однак ніяких результатів цим досягнуто не було.
За даними Комунального підприємства «Алчевське БТІ» від 13.08.2009р. №2534 за відповідачем не зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна по м.Алчевську (аркуш справи 32).
За даними Відділу Держкомзему у м.Алчевську Луганської області від 23.07.2009р. №663 відповідачу за рішенням Алчевської міської ради від 23.03.2005р. №32/14 передано в оренду земельну ділянку площею 0,0024 га по вул.Горького для експлуатації торгівельного кіоску строком до 30.04.2010р. (аркуш справи 33).
За даними Відділення ДАІ м.Алчевська УДАІ ГУМВС в Луганській області від 17.07.2009р. №768 за відповідачем зареєстровано два транспортних засоби (аркуш справи 34).
Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3491,77 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 3491,77 грн. за рахунок активів платника податків - задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( місцезнаходження: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3491,77 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто одну гривню 77 коп.), який складається з пені - 40,09грн., штрафної санкції - 2808,34грн., основного платежу - 643,34грн. на користь Державного бюджету України, звернувши стягнення на активи боржника .
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Р.С. Твердохліб