Іменем України
11 березня 2010 року Справа № 2а-1266/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі Скрипкіної А.О.,
за участю сторін:
від позивача: Конкін В.Я.,
від відповідача: Борзенко Н.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА-ТРАНС” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення, -
18 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА-ТРАНС” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що 21.01.2010 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 000102360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ «ЛАА ТРАНС» у розмірі 45532 грн.
Рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45532 грн. винесено за результатами невиїзної перевірки ТОВ «ЛАА ТРАНС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2009 року.
Вважає, що рішення-повідомлення є незаконним і таким, яке підлягає скасуванню. Просив суд визнати недійсним податкове рішення-повідомлення від 21.01.2010 року №000102360/0 та його скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову і просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 21.01.2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 000102360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ «ЛАА ТРАНС» у розмірі 45532 грн. Рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45532 грн. винесено за результатами невиїзної перевірки ТОВ «ЛАА ТРАНС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2009 року.
Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Факт фактичної сплати отримувачем товарів (послуг) , тобто ТОВ «ЛАА ТРАНС», підтверджується у тому числі, і довідкою Ленінською міжрайонною держаною податковою інспекцією у м: Луганську № 512/23-616/31118995 від 05.06.2009 року. У довідці вказано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ТОВ «ЛАА ТРАНС» до перевірки надані банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати підприємством товару на адресу постачальників товару та послуг.
Фактичне отримання товару та отримання послуг підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт.
Таким чином, з боку Ленінської міжрайонної держаної податкової інспекції у м. Луганську при винесенні рішення про виключення з складу суми бюджетного відшкодування з ПДВ суму у розмірі 45532 грн. має місце невірне трактування положень пп. а) п. 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість».
Також проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника чи імпортера є зайвою вимогою та непотрібним з огляду на чинне законодавство України. Крім того, Ленінською МДПІ у м. Луганську не виконана уся передбачена діючим законодавством України процедура проведення зустрічних перевірок.
Відповідно до п. 1.15 Методичних рекомендацій, щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, у разі коли при організації виїзної планової чи позапланової перевірки встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням або його переховування, у той же день складається акт, щодо не встановлення місцезнаходження платника податків. Не пізніш наступного дня після складання цього акту окремий запит на встановлення місцезнаходження платника податків передається до підрозділу податкової міліції органу ДПІ, на обліку в якому перебуває платник податків. Підрозділ податкової міліції здійснює заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків.
На проведення заходів, щодо встановлення місцезнаходження платника податків підрозділу податкової міліції органу ДПІ підводиться 10 календарних днів. У разі не встановлення підрозділом податкової міліції органу ДПІ місцезнаходження платника податків, підрозділ податкової міліції органу ДПІ продовжує здійснення заходів, щодо встановлення місцезнаходження платника податків. При цьому підрозділ податкової міліції орану ДПІ щомісячно до 1 числа повідомляє підрозділ, який ініціював запит, про результати встановлення місцезнаходження платника податків.
З акту від 21.01.2010 року № 37/23-616/31718995 не вбачається, що ці вимоги, щодо встановлення місцезнаходження платника податків виконано.
Крім того, відповідно до Постанови Верховного суду України від 16.09.2008 року по справі № 21-418во08, Вищий адміністративний суд України визнав необґрунтованими доводи органу ДПІ про безпідставне включення платником податків, до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, придбаних за договорами у контрагентів, які за юридичною адресою не знаходяться і по податкових органів не звітують.
Слід зазначити, що підпунктом 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті і перерахуванню до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Щодо тверджень зазначених в акті невиїзної перевірки про те, що у зв'язку з проведеними зустрічними перевірками контрагентів ТОВ «ЛАА-ТРАНС» по ланцюгу не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість, необхідно зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагенти ТОВ «ЛАА ТРАНС» не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, чи не подали відомості за зустрічними перевірками, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За таких умов п. 1 розділу 4 висновку акту невиїзної перевірки щодо порушення ТОВ «ЛАА-ТРАНС» п. 1.8, ст. 1 та п.п 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97 ВР «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим та незаконним.
Відповідно до п. 4.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З урахуванням вищенаведеного рішення-повідомлення № 0001132360/0 від 30.12.2009 року підлягає скасуванню .
Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ЗУ „Про податок на додану вартість”, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА ТРАНС” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення-повідомлення № 000102360/0 від 21.01.2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАА ТРАНС” штрафних санкцій у сумі 45 532 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2010 року.
СУДДЯ Т.І. КОВАЛЬОВА