2- 1694/2010р.
30 березня 2010 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді: Матвєйшиної О.Б.
при секретарі: Машталенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки спільної часткової власності у домоволодінні та визнання порядку користування земельною ділянкою ,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в обґрунтування якого зазначили, що домоволодіння АДРЕСА_1, яке знаходиться на земельній ділянці загальною площею 520 кв. м, яка була свого часу надана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку та надвірних споруд, раніше складалося з трьох житлових будинків літер А-1 загальною площею 55,5 кв.м, літер Б-1 загальною площею 22,5 кв.м, літер В-1 загальною площею 45,2 кв.м, з надвірними спорудами та будівлями, власниками якого були: 20/100 частин - ОСОБА_7, ОСОБА_5, 24/100 частин - ОСОБА_6, 20/100 частин - ОСОБА_1, ОСОБА_2, 24/100 частин - ОСОБА_8, 6/100 частин - ОСОБА_9, 6/100 частин - ОСОБА_10, ОСОБА_11 Між співвласниками склався порядок користування домоволодіння, при якому позивачі, постійно займали та займають на теперішній час житловий будинок літер В-1, тамбуром - в, прибудовою В-1-1, сараєм О, Ѕ частиною уборної, зливною ямою, 1/5 часткою огорожі №1 - №7. Інші співвласники у тому числі і відповідачі займали інші будинки та споруди у цьому домоволодінні. У зв'язку з тим, що під час користування вказаним домоволодінням змінився склад співвласників, співвласниками залишилися тільки позивачі та відповідачі, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 3 листопаду 2003 року було припинено спільну часткову власність для ОСОБА_3, при цьому затверджено реальні частки співвласників у цьому домоволодінні, реальна частка позивачів судом затверджена у розмірі 46/100 часток, реальні частки інших співвласників - відповідачів по справі, затверджено : 20/100 частин - ОСОБА_4, ОСОБА_5, 17/100 частин - ОСОБА_6, 17/100 частин - ОСОБА_3. У подальшому станом на жовтень 2008 року іншими співвласниками у зазначеному домоволодінні проведено зміни у його складі : знесено житловий будинок Б-1, сарай Г, тамбур б, погріб ж, будується будівля Р-стр, самовільно побудовано житловий будинок Т-2 з верандою т, підвалом пд., входом у підвал т-1, т(2), який не прийнято в експлуатацію, прибудова А-1-1 переобладнана у житлову, збільшена у розмірі та не прийнята до експлуатації, самовільно побудовано хозблок М, тамбур а(2). При цьому між відповідачами виник спір, щодо права власності на ці будівлі, який тривалий час знаходиться на вирішенні суду, питання прийняття в експлуатації самовільно збудованих будівель не вирішено, що ускладнює вирішення спору, та створює позивачам перешкоди у користуванні своєю часткою власності у зазначеному домоволодінні та перешкоджає вирішити питання окремого землекористування. У позивачів та відповідачів спірних питань з приводу займаних позивачами приміщень немає. На підставі викладеного позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд виділити в натурі із домоволодіння АДРЕСА_1 самостійні об'єкти нерухомості з присвоєнням окремої поштової адреси № 14-а по вул.. Л. Шевцової м. Луганська наступні будівлі та приміщення : житловий будинок літер В-1, тамбур-в, прибудову В-1-1, сарай О, Ѕ частину уборної, зливну яму, 1/5 частку огорожі № 1- № 7, визнавши за позивачами право спільної сумісної власності у рівних частках на зазначений об'єкт нерухомості. Визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, з виділом у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20/100 частин зазначеної земельної ділянки, на якій знаходиться належні позивачам будівлі, для облаштування окремої земельної ділянки з присвоєнням окремої поштової адреси.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги уточнили, в яких просили припинити спільну часткову власність - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1, виділити позивачам в натурі із домоволодіння АДРЕСА_1 у самостійний об'єкт нерухомості з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_2, фактично займані позивачами наступні будівлі та приміщення: житловий будинок літер В-1, тамбур - в, жилу прибудову В-1-1, сарай О, уборну У, зливну яму П, огорожу №8, водопровідну колонку №3. Визнавши за позивачами право спільної сумісної власності у рівних частках на зазначаний об'єкт нерухомості, також просять визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2, з виділом у їхнє користування 20/100 частин спірної земельної ділянки площею 177 кв.м, на якій знаходяться зазначені будівлі, з облаштуванням окремого входу. Просили суд задовільнити уточнені позовні вимоги, надали суду пояснення аналогічні пред'явленому позову.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не заперечували проти задоволення позовних вимог, просили справу розглядати за їх відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У відповідності зі ст.. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Як встановлено ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності
Згідно зі ст.. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
У відповідності зі ст.. 367 ЦК у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1, яке знаходиться на земельній ділянці загальною площею 520 кв. м, наданим свого часу у безстрокове користування для будівництва житлового будинку та надвірних споруд, раніше складалося з трьох житлових будинків: літер А-1 загальною площею 55,5 кв.м, літер Б-1 загальною площею 22,5 кв.м, літер В-1 загальною площею 45,2 кв.м з надвірними спорудами та будівлями, власниками якого в ідеальних частках були: 20/100 частин - ОСОБА_7, ОСОБА_5, 24/100 частин - ОСОБА_6, 20/100 частин -ОСОБА_1, ОСОБА_2, 24/100 частин - ОСОБА_8, 6/100 частин - ОСОБА_9, 6/100 частин - ОСОБА_10, ОСОБА_11 Між співвласниками склався порядок користування домоволодіння, при якому позивачі, постійно займали та займають на теперішній час житловий будинок літер В-1, тамбур - в, жилу прибудову В-1-1, сарай О, уборну У, зливну яму П, огорожу №8, водопровідну колонку №3. У зв'язку з тим, що під час користування вказаним домоволодінням змінився склад співвласників, співвласниками залишилися тільки позивачі та відповідачі, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 3 листопаду 2003 року було затверджено реальні частки співвласників у цьому домоволодінні, при цьому реальна частка позивачів судом затверджена у розмірі 46/100 часток, реальні частки інших співвласників - відповідачів по справі, затверджено : 20/100 частин - ОСОБА_4, ОСОБА_5, 17/100 частин - ОСОБА_6, 17/100 частин - ОСОБА_3 В 2008 році відповідачами у зазначеному домоволодінні проведено зміни у його складі : знесено житловий будинок Б-1, сарай Г, тамбур б, погріб ж, будується будівля Р-стр, самовільно побудовано житловий будинок Т-2 з верандою т, підвалом пд., входом у підвал т-1, т(2), який не прийнято в експлуатацію, прибудова А-1-1 переобладнана у житлову, збільшена у розмірі та не прийнята до експлуатації, самовільно побудовано хозблок М, тамбур а(2). При цьому між відповідачами виник спір, щодо права власності на збудовані будівлі, який тривалий час знаходиться на вирішенні суду, питання прийняття в експлуатації самовільно збудованих будівель між відповідачами не вирішено, що створює позивачам перешкоду у користуванні своєю часткою власності у спільному домоволодінні та перешкоджає вирішити питання окремого землекористування. У позивачів та відповідачів спірних питань з приводу займаних позивачами приміщень немає.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивачів, щодо виділу належної їм частки домоволодіння в натурі у запропонованому варіанті підлягають задоволенню, оскільки права власності відповідачів при цьому не порушуються.
Внаслідок виділу позивачі, які не мають ніякого відношення до спору між відповідачами стосовно інших будинків та будівель, які знаходяться у складі цього домоволодіння, мають можливість незалежно від відповідачів здійснювати своє право власності та інші питання, пов'язані з реалізацією права власності.
У відповідності зі ст.. 86-89 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди за рішенням суду, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають).
Пленум Верховного Суду України у Постанові № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що вказані правила стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці загальною площею 520 кв. м, належна позивачам частка домоволодіння, яка виділяється в окреме користування, займає в ній з ділянку площею 177 кв.м., що підтверджується кадастровим планом розподілу земельної ділянки.
Суд вважає можливим визначити порядок користування з виділом позивачам зазначеної земельної ділянки площею 177 кв. м, оскільки цей розмір відповідає їх ідеальній частці у всьому домоволодінні, при цьому права відповідачів, як землекористувачів не порушуються.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 319, 355, 356, 358 ЦК України, ст.. ст.. 86-89 Земельного Кодексу України, Пленум Верховного Суду України у Постанові № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,-
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, задовольнити.
Припинити спільну часткову власність для позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1
Виділити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі із домоволодіння АДРЕСА_1 у самостійний об'єкт нерухомості з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_2, фактично займані позивачами наступні будівлі та приміщення: житловий будинок літер В-1, тамбур - в, жилу прибудову В-1-1, сарай О, уборну У, зливну яму П, огорожу №8, водопровідну колонку №3.
Визнати за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності у рівних частках на об'єкт нерухомості, за окремою поштовою адресою АДРЕСА_2, а саме: на житловий будинок літер В-1, тамбур - в, жилу прибудову В-1-1, сарай О, уборну У, зливну яму П, огорожу №8, водопровідну колонку №3..
Визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2, з виділом у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20/100 частин земельної ділянки площею 177 кв.м, на якій знаходяться: житловий будинок літер В-1, тамбур - в, жила прибудова В-1-1, сарай О, уборна У, зливна яма П, огорожа №8, водопровідна колонка №3, з облаштуванням окремого входу.
Рішення може бути оскаржене в до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.