Справа 2-301/2009
9 лютого 2009 року
Білозерський районний суд Херсонської області в складі
головуючого- судді: Сокирко Л.М. при секретарі: Онофрійчук Л.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області визнання права власності на частину домобудівлі, -
встановив:
Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що згідно договору купівлі-продажу від 21 грудня 1994 року вона придбала у ОСОБА_2 домобудівлю, розташовану по АДРЕСА_1 Білозерського району Херсонської області, яка складається із житлого будинку літ. А, 1956 року забудови, жилою площею 41, 7 кв.м, сарая літ. Б, туалета літ. Е, огорожі № 1, № 2.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 4 квітня 2005 року вона є власником квартир № 1, 2 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 89, 9 кв. Вказані квартири складаються: із житлових кімнат: 1-1 площею 36, 2 м2 ; 1-2 площею 19, 1 м2; 2-2 площею 13, 0 м2, кухні 2-1 площею 15, 2 м2 та сіней 111 площею 6, 4 м 2.
Крім того, придбавши у ОСОБА_2 домобудівлю, вона вважала, що дана домобудівля складається із: житлових кімнат: 3-3 площею 15, 4 м2 ; 4-1 площею 9, 6 м2; 4-2 площею 14, 6 м2, 4-3 площею 11, 5, коридора 3-1 площею 6.1 м2, кухні 3-2 площею 11, 6 м2„ сіней 1 площею 5, 7 м2, сіней 11 площею 10, 0 м2. Вона та члени її сім'ї проживали та користувалися вказаними приміщеннями, проводили ремонт, розпоряджалися на власний розсуд.
Таким чином, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 4 квітня 2005 року та договора купівлі-продажу від 21 грудня 1994 року вона вважала себе повноправним власником домобудівлі (житлового будинку літ. А згідно технічного паспорта, виготовленого в 2004 році), розташованої по АДРЕСА_1
В 2004 році коли розпочалася приватизація житла, вона виготовила технічний паспорт на домобудівлю, розташовану по АДРЕСА_1 Згідно вказаного технічного паспорта дана домобудівля була розділена на чотири квартири. Однак цій обставині вона не приділила належної уваги, крім того не звернула увагу, що в договорі купівлі-продажі є розбіжності, щодо розміру житлової площі, а саме в договорі житлова площа вказана 41, 7 м2, а згідно технічного паспорта житлова площа складає 51, 1 м2.
Фактично квартири № 3 та № 4 не були ні коли розділені, та існували як одне ціле і складалися із чотирьох житлових кімнат, коридора, кухні та сіней.
В даний час вона не може належним чином розпорядитися належною їй власністю, а тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Просила, постановити судове рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру № 3 та № 4 в житловому будинку літ. А згідно технічного паспорта, виготовленого в 2004 році, які складаються із: житлових кімнат: 3-3 площею 15, 4 м2 ; 4-1 площею 9, 6 м2; 4-2 площею 14, 6 м2, 4-3 площею 11, 5, коридора 3-1 площею 6.1 м2, кухні 3-2 площею 11, 6 м2„ сіней 1 площею 5, 7 м2, сіней 11 площею 10, 0 м2.
В ході судового засідання позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.
Відповідач - представник Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області позов визнав, про що надав суду письмову заяву, при цьому пояснив, що дійсно позивачка з 2005 року є власником домобудівлі, розташованої по АДРЕСА_1, хоча дана домобудівля і була розділена на чотири квартири.
Виходячи з наведеного, суд, вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, щозгідно договору купівлі-продажу від 21 грудня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Білозерської державноїнотаріальної контори позивачка є власником домобудівлі, розташованої по АДРЕСА_1 яка складається із житлового будинку літ. А, 1956 року забудови, житловою площею 41, 7 кв.м, сарая літ. Б, туалета літ. Е, огорожі № 1, № 2.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 4 квітня 2005 року, виданого уповноваженим органом приватизації при Білозерській селищній раді позивачка є власником квартир № 1, 2 в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 89, 9 кв. Вказані квартири складаються: із житлових кімнат: 1-1 площею 36, 2 м2 ; 1-2 площею 19, 1 м2; 2-2 площею 13, 0 м2, кухні 2-1 площею 15, 2 м2 та сіней 111 площею 6, 4 м 2.
Згідно довідки Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області від 3 листопада 2008 року будинок АДРЕСА_1 складається із чотирьох квартир.
Як пояснив в ході судового засідання представник відповідача згідно даних сільської ради в житловому будинку АДРЕСА_1 з 1994 року постійно проживала та була зареєстрована тільки ОСОБА_1 Починаючи з 2005 року власником всієї домобудівлі, розташованої по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1
Як вбачається із технічного паспорта, виготовленого в 2004 році квартира №3 та № 4 є одним цілим, так як складається із чотирьох житлових кімнат, коридора, кухні та сіней.
Таким чином, суд вважає, що в договорі купівлі-продажу від 21 грудня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори була допущена помилка, а саме житлова площа вказана 41, 7 м2 замість 51, 1 м2
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 331 ЦК України , ст. ст. 130, 174ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області визнання права власності на частину домобудівлі задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартири № 3 та № 4, розташовані по АДРЕСА_1 в житловому будинку літ. А згідно технічного паспорта, виготовленого в 2004 році, які складаються із: житлових кімнат: 3-3 площею 15, 4 м2 ; 4-1 площею 9, 6 м2; 4-2 площею 14, 6 м2, 4-3 площею 11, 5, коридора 3-1 площею 6.1 м2, кухні 3-2 площею 11, 6 м2, сіней 1 площею 5, 7 м2, сіней 11 площею 10, 0 м2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.