Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3613/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, м. Харків, проспект Академіка Курчатова, 12, кв. 132, код ЄДРПОУ 36226451)
про стягнення 52 320,00грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 52 320,00грн. штрафу, а також покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача строків заміни неякісного товару на якісний, з посиланням на ст.ст.218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.546, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк п'ятнадцять календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву.
06.12.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, який подано з порушенням встановленого законом строку для його подання виходячи з наступного.
Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що оскільки ухвалу суду про відкриття провадження Товариство відповідача до теперішнього часу не отримало, зі змістом зазначеної ухвали відповідач ознайомився лише 05.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому, на думку відповідача, строк для подання відзиву ним не пропущено, відзив на позов подано у строк.
Суд не погоджується з позицією відповідача, виходячи з наступного.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 11.11.2019 була направлена на адресу відповідача - 61108, м. Харків, проспект Академіка Курчатова, 12, кв. 132 , яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та 19.11.2019 повернулась до суду без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти «адресат відсутній».
Згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За приписами п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на юридичну адресу відповідача, іншої адреси суду повідомлено не було, в матеріалах справи така адреса також відсутня, а також те, що датою проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресату за адресою є 18.11.2019, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та саме з 19.11.2019 для відповідача почався перебіг п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву, який закінчився 03.12.2019.
Відповідно до ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
За приписами ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем відзив подано із пропуском строку, встановленого законом для його подання, суд вважає за необхідне відзив на позов залишити без розгляду.
Крім того, 06.12.2019 відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивачем позов про стягнення штрафу подано після спливу строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оскільки заява про застосування строку позовної давності подана відповідачем до суду в межах строків вчинення процесуальних дій, передбачених ч.3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, дана заява приймається судом до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
08.02.2016 між Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (відповідач) було укладено договір поставки № 1600562 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, ціна вказується у специфікації (додатку до цього договору), яка є його невід'ємною частиною, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.
За умовами п.3.1, п.3.3 договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар у спосіб, за умовами та у строки, зазначеними у специфікації.
Зобов'язання відповідача щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання позивачем акту приймання-передачі товару (п.3.6 договору).
Відповідно до п.3.8 договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар в строки, визначені у п.3.3 договору, та за власний рахунок здійснити завантаження товару у транспортний засіб позивача належної якості.
Сторони погодили (п.4.1, п.4.6 договору), що загальна вартість товару за цим договором складає суму партій товару за всіма Специфікаціями до даного договору; порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у Специфікації.
Укладений між сторонами договір, за умовами п.12.1 договору, набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2016, але не раніше повного виконання зобов'язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до нього.
Строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами, про що між позивачем та відповідачем укладались відповідні додаткові угоди.
Так, на виконання умов спірного договору між сторонами 12.04.2018 було укладено додаткову угоду № 6/1802920, яка є невід'ємною частиною спірного договору, відповідно до умов якої сторони доповнили договір № 1600562 від 08.02.2016 специфікацією № 6.
01.06.2018 між сторонами була підписана Специфікація № 6/1802920, в якій сторони погодили найменування, одиницю виміру, кількість поставляємого товару, термін його поставки, ціну за одиницю та загальну суму товару.
Так, відповідно до зазначеної Специфікації, відповідач зобов'язався поставити позивачу:
- редуктор циліндричний горизонтальний триступеневий 1ЦЗУ-250-50-22М-У-2 у кількості 1 шт. за ціною 26 400,00грн.;
- редуктор РМ-1000-40-22МУЗ у кількості 1 шт. за ціною 192 000,00грн.;
- редуктор ЦЗВК-160-23-26 у кількості 2 шт. за ціною 21 600,00грн. за штуку на загальну суму 43 200,00грн. протягом 90 днів з моменту відкриття акредитиву на направлення офіційної заявки.
Загальна вартість поставленого товару згідно Специфікації № 6/1802920 становить 261 600,00грн.
У п.2.1 договору сторони погодили порядок здійснення оплати, а саме: позивач зобов'язався здійснити оплату товару на підставі акредитиву в розмірі 261 600,00грн., термін дії якого становить 200 днів.
Поставка товару за умовами п.3 Специфікації здійснюється на умовах DDP, склад позивача - м. Нікополь за правилами Інкотермс.
Датою переходу права власності до позивача на товар є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності - дата складання видаткової накладної (п.4 Специфікації).
Прийом товару за якістю, позивач здійснює відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями (п.5.2 договору).
Відповідно до п.5.3 договору у разі виявлення позивачем під час приймання невідповідності фактично поставленого за якістю товару умовам договору, позивач зобов'язався письмово, у тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв'язку або рекомендованим листом повідомити про це відповідача із зазначенням терміну, в який повинен прибути представник відповідача на територію позивача, а відповідач прибути у встановлений позивачем термін для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акта.
У п.5.4 договору сторони погодили, що протягом двох робочих днів з моменту прибуття відповідача сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості поставленого товару умовам договору відповідач зобов'язався замінити неякісний товар на якісний протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акту.
На виконання умов спірного договору позивач 31.07.2018 відкрив акредитив № 600U/UАН/6315 на суму 261 600,00грн.
22.11.2018 відповідачем було здійснено поставку товару, погодженого сторонами у Специфікації № 6/1802920 від 01.06.2018, що підтверджується видатковою накладною № 2551 від 21.11.2018 на загальну суму 261 600,00грн.
Під час прийняття товару та здійснення вхідного контролю позивачем було виявлено ряд зауважень до якості поставленого відповідачем товару, про що позивач 03.12.2018 повідомив відповідача та запропонував направити до 05.12.2018 компетентного представника відповідача з довіреністю для складання відповідного двостороннього акту.
Даний факт підтверджується листом № 2018.11.30/23-4043 від 03.12.2018, наявним у матеріалах справи.
Відповідач листом № 18 від 05.12.2018 повідомив позивача про прибуття свого компетентного представника на територію позивача для участі у прийнятті продукції та 06.12.2018 за участю представників позивача та відповідача було проведено огляд товару, за наслідками якого складено та підписано акт № 16 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю, у п.4 якого перелічені виявлені під час приймання недоліки товару.
Даний акт підписано представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
11.12.2018 товар неналежної якості було повернуто відповідачу для усунення недоліків, що підтверджується видатковою накладною № 249 від 11.12.2018, наявною у матеріалах справи.
Відповідач 11.01.2019 листом за вих. № 8/19 повідомив позивача про усунення зазначених в Акті № 16 від 06.12.2018 зауважень щодо якості товару та запропонував позивачу направити своїх представників у м. Харків для огляду товару.
24.01.2019 позивачем в присутності відповідача було проведено попередній огляд товару, за результатами якого сторони підписали акт попередньої прийомки від 24.01.2019, відповідно до якого було встановлено невідповідність товару якості, погодженої сторонами у договорі.
У зв'язку з виявленими недоліками позивач листом за вих. № 2019.02.06/5-4043 повідомив відповідача про неможливість експлуатації такого товару в умовах Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів".
В подальшому позивач неодноразово звертався на адресу відповідача про необхідність усунення дефектів товару, чого останнім зроблено не було.
Даний факт підтверджується актом № 16 про прийомку продукції виробничо-технічного призначення за якістю від 06.12.2018, актами попередньої прийомки від 24.01.2019, від 03.04.2019 та від 03.07.2019. Зазначені акти підписано представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
10.07.2019 позивач направив на адресу відповідача лист № 2019.07.10./65-4043 з вимогою сплатити штрафні санкції в розмірі 20% на загальну суму 52 320,00грн., посилаючись на те, що неякісний товар, який був повернутий відповідачу для усунення недоліків 13.12.2018, відповідно до акту № 16 від 06.12.2018, станом на 10.07.2019 до теперішнього часу не замінений.
Відповідач листом за вих. № 12/9 від 12.07.2019 зазначив про готовність сплатити штраф в розмірі 20%, при цьому пославшись на упереджене ставлення представників позивача до приймання спірного товару, вказав про неможливість здійснення поставки редукторів за договором № 1600562 від 08.02.2016, передбачених у специфікації № 6/1802920 від 01.06.2018.
Крім того, відповідач у листі від 08.08.2019 за вих. № 08/19 на претензію позивача від 22.07.2019 (вих. № 48-7578/4016) відмовився від сплати штрафу та запропонував позивачу укласти додаткову угоду до договору № 1600562 від 08.02.2016 про розірвання специфікації № 6/1802920 від 01.06.2018 на поставку редукторів у кількості 4 штук на суму 261 600,00грн., посилаючись на те, що строки поставки товару були викликані постійними доробками товару на прохання позивача.
На даний час додаткова угода до договору № 1600562 від 08.02.2016 про розірвання специфікації № 6/1802920 від 01.06.2018 сторонами не укладалась, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Оскільки відповідач, з порушенням строків, погоджених сторонами у п.5.4 договору, до теперішнього часу не замінив поставлений позивачу неякісний товар на якісний, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 52 320,00грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
За приписами ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Позивач належним чином повідомив відповідача про виявлені недоліки, 06.12.2018 між сторонами складено та підписано акт № 16 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю, в якому сторони засвідчили факт виявлення недоліків під час приймання товару. При цьому, будь-яких зауважень та заперечень під час підписання цього акту представником відповідача висловлено не було.
В подальшому під час попереднього приймання товару позивачем неодноразово виявлялись недоліки, що знайшло своє відображення в актах попередньої прийомки від 24.01.2019, від 03.04.2019 та від 03.07.2019, які представником відповідача також були підписані без будь-яких зауважень та заперечень.
За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що обов'язок доведення обставин справи належними та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст.193 Господарського кодексу України).
Однак доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині поставки позивачу якісного товару, а у разі поставки ним неякісного товару його своєчасної заміни на якісний, як це передбачено умовами п.5.4 договору, відповідач суду не надав. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач жодних претензій, заперечень або зауважень, в яких би він не погоджувався з виявленими позивачем недоліками, на адресу позивача не направляв, всі акти про виявлені недоліки відповідачем підписувались без будь-яких застережень щодо упередженого ставлення представників позивача під час прийняття товару.
Даний факт відповідачем не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Матеріалами справи документально підтверджується факт поставки відповідачем позивачу неякісного товару та відсутність його заміни на якісний, у зв'язку з чим відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, які до теперішнього часу не виконані.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України). Аналогічні приписи містяться в ст.ст.216, 218 Господарського кодексу України.
Так, за умовами п.5.6 договору у разі порушення терміну заміни товару, встановленого у п.5.4 договору, відповідач у термін 3-х банківських днів після закінчення такого строку заміни зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.
На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 20% від вартості неякісного товару, який становить 52 320,00грн.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.76 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що позивач належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачем строку заміни неякісного товару на якісний, а також те, що неякісний товар до теперішнього часу відповідачем не замінений, даний факт відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу в розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 52 320,00грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її застосування, керуючись наступним.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.
Приписами ст.269 Господарського кодексу України передбачено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
З аналізу цієї норми слідує, що вона пов'язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов'язаного суб'єкта (боржника), що свідчать про визнання боргу.
Судом встановлено, що строк позовної давності за вимогою позивача про стягнення штрафу за порушення відповідачем строків заміни неякісного товару якісним переривався наступними обставинами:
- підписанням відповідачем 06.12.2018 акту про прийом продукції виробничо-технічного призначення за якістю, в яким засвідчено факт поставки відповідачем неякісного товару;
- підписанням відповідачем 23.01.2019 акту попередньої прийомки товару про виявлені недоліки;
- підписанням відповідачем 03.04.2019 акту попередньої прийомки товару про виявлені недоліки;
- підписанням відповідачем 03.07.2019 акту попередньої прийомки товару про виявлені недоліки;
- листом № 12/19 від 12.07.2019, яким відповідач визнав претензійні вимоги позивача та погодився сплатити останньому штрафні санкції в розмірі 20%, що складають 52 320,00грн.
Ці обставини є діями відповідача, які свідчать про визнання ним порушення умов договору в частині несвоєчасної заміни неякісного товару якісним та переривають строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.
За приписами ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
На підставі викладеного, враховуючи те, що починаючи з 16.12.2018 перебіг строку позовної давності в межах цього строку неодноразово переривався, а перебіг строку позовної давності кожного разу починався заново, тому саме з 12.07.2019 почався новий строк позовної давності, який позивачем не пропущений.
Таким чином, надаючи правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам, враховуючи наявність переривання строку позовної давності у справі підписанням між сторонами актів попередньої прийомки, в яких засвідчено факт поставки відповідачем неякісного товару, та визнанням відповідачем 12.07.2019 претензійних вимог в межах строку позовної давності, суд дійшов висновку, що позивачем даний строк не пропущений.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компасі "Плазма" (61108, м. Харків, проспект Академіка Курчатова, 12, кв. 132, код ЄДРПОУ 36226451) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) - 52 320,00грн. штрафу, 1 921,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "26" грудня 2019 р.
Суддя Т.А. Лавренюк