16 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/389/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловській О.А.
розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (вул Іллєнка, 42, м Київ, 04119), в особі філії Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Тернопільська регіональна дирекція» (бульвар Тараса Шевченка, 17, м Тернопіль, 46001)
до відповідача 1 - Тернопільської обласної ради (вул Грушевського, 8, м Тернопіль, 460021)
відповідача 2 - Державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни (бульвар Тараса Шевченка, 1, м Тернопіль, 46001)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України (вул Прорізна, 2, м Київ, 01001).
про визнання дій протиправними та скасування рішень.
За участю від:
позивача - Погас О .А.
відповідача 1 - Семчишин В.А
відповідача 2 - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Суть справи.
ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії «Тернопільська регіональна дирекція» звернулась в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної ради (відповідача №1) та Державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни (відповідача №2) про:
- скасування рішення Тернопільської обласної ради від 06.11.2018 №1198 «Про рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 10.12.1991 «Про передачу приміщення суспільно-політичного центру колишнього обкому КПУ Державній телерадіомовній компанії України»;
- визнання протиправними дії державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44162780 від 21.11.2018 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1699688861101, об'єкт нерухомого майна: будівля, літ А, загальною площею 4478 кв м, гараж 198,6 кв м, м Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка , 17, номер запису про право власності: 29027340) щодо державної реєстрації права комунальної власності за Тернопільською обласною радою;
- скасування рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44162780 від 21.11.2018 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1699688861101, об'єкт нерухомого майна: будівля, літ А, загальною площею 4478 кв м, гараж 198,6 кв м, м Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка , 17, номер запису про право власності: 29027340) щодо державної реєстрації права комунальної власності за Тернопільською обласною радою.
Ухвалою суду від 27.06.2019 вказану позовну заяву, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 162, 164, 172, 174 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 17.07.2019 відкрито провадження у справі №921/389/19 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України та призначено підготовче засідання на 15.08.2019.
В порядку ч 3 ст 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження, про що постановлено ухвалу від 17.09.2019.
Ухвалою суду від 28.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/389/19 до розгляду по суті на 25.11.2019. В судовому засідання по розгляду справи по суті 25.11.2019 оголошувалась перерва до 16.12.2019.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірними рішеннями та діями відповідачів порушуються його права як власника цих приміщень та землекористувача відповідної земельної ділянки.
В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи, окрім позовних матеріалів, долучено:
- відповідь на відзив, в якому він додатково зазначає, що є правонаступником телерадіоорганізацій, яким спірне майно передавалось у власність і яке в подальшому увійшло до статутного капіталу заявника. Тому, рішення Тернопільської обласної ради від 06.11.2018 №1198 про визнання права комунальної власності на ці об'єкти, а також наступна реєстрація цього права порушує його право власності;
- клопотання про доручення додаткових матеріалів вх.№19046 від 21.10.2019.
В свою чергу відповідачем №1 до матеріалів справи подано:
- відзив на позов з додатками, відповідно до змісту якого облрада проти позову заперечила посилаючись, серед іншого на відсутність доказів існування у позивача права власності на спірні приміщення та порушення його прав, прийнятим 06.11.2018 рішенням за №1198;
- заперечення в порядку ст 167 ГПК України та інше.
Державний реєстратор Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. (відповідач №2) жодного разу в судове засідання не з'явилась. Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради суду були наданні матеріали, на підставі яких проводилась реєстрація права власності за відповідачем №1. А також повідомлено суд, що ще 15.02.2019 року Державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. - відповідача №2 звільнено з роботи.
Протягом усього слухання справи представник третьої особи в судове засідання не з'являвся.
Ухвалами суду від 16.10.2019 та від 28.10.2019 року третій особі відмовлено у прийнятті її письмових пояснень по справі із додатками з підстав, викладених у цих ухвалах.
Ухвалами від 10.10.2019, 16.10.219, 28.10.2019 відповідачу №1 відмовлено у задоволенні: заяви про залишення позову без розгляду; позивачу у клопотанні про подання доказів; відповідачу №1 у клопотанні про витребування додаткових доказів та залучені до участі у справі РВ ФДМУ по Тернопільській області відповідно.
Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер МАР 635VJ18191173 .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:
- рішенням виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів №258 від 15.11.1991 року було вирішено передати приміщення суспільно-політичного центру колишнього обкому КПУ по бульвару Шевченка, 21 (раніше К.Маркса) Тернопільському приладобудівному інституту.
Дане рішення обґрунтовано Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року №1468-12 «Про заборону діяльності Компартії України» і розпорядженням Голови Верховної Ради України від 13.09.1991 року №1541-12, згідно з якими майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, інша власність) колишніх обкомів КПУ приймається на баланс обласної ради.
Рішенням виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів №281 від 06.12.1991 року попереднє рішення №258 від 15.11.1991 року зупинялось.
Рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів (відповідача №1) від 10.12.1991 року приміщення суспільно-політичного центру колишнього обкому КПУ по бульвару Шевченка, 21 безкоштовно передано на баланс Державній телерадіомовній компанії України.
На підставі цього рішення відповідача №1, 10.06.1993 року Тернопільським міським БТІ видано реєстраційне посвідчення Тернопільському об'єднанню телебачення і радіомовлення Укртелерадіокомпанії на домоволодіння по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі.
Враховуючи відсутність у володінні та користуванні телерадіоорганізацій іншого нерухомого майна по бульвару Шевченка у м Тернополі, суд приходить до висновку, що у рішеннях Тернопільської обласної ради народних депутатів №258 від 15.11.1991, №281 від 06.12.1991 та від 10.12.1991, виданого на підставі останнього реєстраційного посвідчення і в подальших адміністративних актах з цього приводу йдеться про об'єкт по бульвару Шевченка, 17.
У виданому Тернопільським міським БТІ реєстраційному посвідченні не зазначено про наявність у Тернопільського об'єднання телебачення і радіомовлення Укртелерадіокомпанії права власності на вказаний об'єкт нерухомості.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України №62 від 01.06.1995 року, з посиланням на все те ж рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів (відповідача №1) від 10.12.1991 вирішено:
- передати на баланс Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії будинок, розташований у м Тернополі по бульвару Шевченка, 17, що раніше перебував на балансі Укртелерадіокомпанії і знаходився в користуванні Тернопільського об'єднання телебачення і радіомовлення, що ліквідовується.
На підставі рішення Тернопільської міської ради від 26.11.2002 року №4/5/56, Тернопільським міським управлінням земельних ресурсів Тернопільській обласній державній телерадіокомпанії 14.08.2005 року видано Державний акт на право користування земельною ділянкою по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі для обслуговування існуючих будівель і споруд.
Того ж 14.08.2005 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.
Відповідно до наданого позивачем Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі її землекористувачем, станом на 04.05.2017 року, значилась Національна телерадіокомпанія України, на підставі вищезгаданого Державного акта.
Хоча Державний акт на право користування земельною ділянкою по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі видавався Тернопільським міським управлінням земельних ресурсів, за рішенням Тернопільської міської ради та у день державної реєстрації земельної ділянки, проте в Державному земельному кадастрі міститься інформація, що згадана ділянка належить до державної, а не комунальної власності.
Законність підстав внесення такої інформації до Державного земельного кадастру не є предметом доказування у даній справі.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 08.08.1991 №132 на базі колишнього Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню та підвідомчих йому обласних комітетів, підприємств і організацій створено Державну телерадіомовну компанію України (Укртелерадіокомпанія).
На виконання Указу Президента України від 3 січня 1995 р. N 12 та постанови Кабінету Міністрів України №129 від 20.02.1995 року ліквідовано Державну телерадіомовну компанію України.
Новоствореному Державному комітетові телебачення і радіомовлення України вирішено передати основні фонди та інше державне майно, яке за станом на 1 січня 1995 р. перебувало у віданні колишньої Державної телерадіомовної компанії та підприємств і організацій, що належали до сфери її управління. Також утворено на базі Державної телерадіомовної компанії, її підприємств та організацій обласні державні телерадіокомпанії, підпорядкувавши їх Державному комітетові телебачення і радіомовлення України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №693 утворено ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України» (позивача у справі). Статутний капітал товариства формується в тому числі за рахунок майна Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії та обласних державних телерадіокомпаній. Повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення України (третя особа у справі).
Тією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1995 р. N 129.
За ст.1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» 17 квітня 2014 року N 1227-VII Суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ), на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії "Культура", обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії "Крим", державних організацій "Київська державна регіональна телерадіокомпанія", "Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія", "Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія "Сіверська", "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "Криворіжжя", що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.
Згідно з п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, НСТУ є правонаступником усіх прав та обов'язків, у тому числі на всі об'єкти права інтелектуальної власності юридичних осіб, визначених у статті 1 цього Закону.
Внесення права користування земельними ділянками, наданими для розміщення юридичних осіб, визначених у статті 1 цього Закону, до статутного капіталу НСТУ здійснюється відповідно до нормативної оцінки таких ділянок, а в разі її відсутності - відповідно до експертної оцінки.
Внесення нерухомого майна до статутного капіталу НСТУ може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.
У 2016 році на замовлення Національної телекомпанії України товариством «Міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на адміністративний будинок з гаражем по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1039 затверджено статут ПАТ НСТУ.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України №3 від 17.01.2017 року (з посиланням на ст. 107 ЦК України, Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №567 та наказ Держекомтелерадіо від 30.09.2016 №177) затверджено зведений передавальний акт необоротних активів та зобов'язань від Національної телекомпанії України (об'єднаної) до ПАТ НСТУ та додатки до нього.
Відповідно до цього акту позивачу передано будинок телерадіокомпанії та гараж у м Тернополі по бульвару Шевченка, 17.
Згідно з довідкою менеджера філії позивача від 03.07.2018 року ці будівлі внесено до статутного капіталу ПАТ НСТУ.
Розпорядженням голови Тернопільської облдержадміністрації від 19.07.2016 №425 - од Національній телекомпанії України надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м Тернополі по бульвару Шевченка, 17.
Розпорядженням голови Тернопільської облдержадміністрації від 20.08.2018 №624 - од внесено зміни до попереднього акту, які полягали у заміні назви «Національна телекомпанія України» на «ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України».
Наступні звернення позивача до Тернопільської облдержадміністрації з приводу затвердження технічної документації із землеустрою залишилось без задоволення через непредставлення заявником документів, на підтвердження прав на нерухоме майно по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі, що знаходиться на вказаній земельній ділянці (відповідь Тернопільської ОДА від 18.02.2019 №05-1108/15).
Рішенням Тернопільської обласної ради №1198 від 06.11.2018 року (відповідача №1) на підставі Указів Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 року №1435-ХІІ «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» і від 30.08.1991 року №1468-12 «Про заборону діяльності Компартії України», розпорядження Голови Верховної Ради України від 13.09.1991 року №1541-12, Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність», а також рішень виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів №258 від 15.11.1991 року, №281 від 06.12.1991 року та рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 10.12.1991 року ухвалено: підтвердити, що нерухоме майно по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області (комунальною власністю області); доручено голові облради звернутись за державною реєстрацією такого права.
На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. (зазначеною позивачем в якості відповідача №2) прийнято рішення про державну реєстрацію права комунальної власності за Тернопільською обласною радою на об'єкт нерухомого майна: будівлю під літ А, загальною площею 4478 кв м і гараж 198,6 кв м в м Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка 17 (номер запису про право власності: 29027340).
Відповідно до отриманої відповідачем №1 письмової інформації РВ ФДМУ по Тернопільській області від 04.04.2018 №05-11-01303 Фонд державного майна України веде Єдиний реєстр об'єктів державної власності. Об'єкти вносяться до цього реєстру за рахунок інформації самих держаних установ підприємств, організацій, зокрема щодо нерухомого майна.
За даними Фонду державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України звертався за внесенням до зазначеного реєстру інформації стосовно будівель і земельної ділянки по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі, які знаходились на балансі Тернопільської обласної телерадіокомпанії.
Інформація щодо приналежності вказаного майна позивачу на той час в реєстрі була відсутня.
За твердженням позивача, рішення відповідача №1 від 06.11.2018 за №1198, а відтак наступні дії і рішення відповідача №2 не відповідають приписам Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», наслідком чого стало його звернення з даним позовом до суду із відповідними вимогами.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено, що даний спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Після чого, у червні 2019 року позивач звернувся із відповідним позовом до Господарського суду Тернопільської області.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).
Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до змісту ст ст 46, 162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однак, поданими позивачем доказами не доведено обґрунтованості заявленої ним вимоги з визначеної ним же підстави.
Так, в якості підстави для пред'явлення позову про скасування рішення Тернопільської обласної ради від 06.11.2018 №1198 і, як наслідок визнання протиправними дії державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. та скасування рішення щодо державної реєстрації права комунальної власності за Тернопільською обласною радою на будівлі по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі позивач вказує на наявність у нього на час прийняття оскаржуваних рішень і дій права власності на ці об'єкти.
Таке право ПАТ НСТУ, на думку заявника, зокрема підтверджується положеннями п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 17 квітня 2014 року N 1227-VII і Зведеним передавальним актом необоротних активів та зобов'язань від Національної телекомпанії України (об'єднаної) до ПАТ НСТУ із додатками, які затверджено Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України №3 від 17.01.2017 року.
В той же час встановлено, що Указами Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 року №1435-12 «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» та від 30.08.1991 року №1468-12 «Про заборону діяльності Компартії України» діяльність названої партії було припинено до остаточного розслідування обставин, пов'язаних з державним переворотом 19-21 серпня 1991 року, а в подальшому заборонено.
Відповідні місцеві Ради народних депутатів зобов'язано до закінчення розслідування прийняти на баланс майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, іншу власність), що належить організаціям (партійним комітетам) КПУ, за винятком майна ЦК КПРС та ЦК КПУ (п.6 Указу від 26.08.1991 року №1435-12).
Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 13.09.1991 року №1541-12 визначено, що майно (будинки, споруди, друкарні, транспортні засоби, інша власність) колишніх Кримського республіканського комітету КПУ приймає на баланс Верховна Рада Кримської АРСР, обкомів партії - обласні Ради народних депутатів, міськкомів партії - міські Ради народних депутатів, райкомів партії - районні Ради народних депутатів.
Згідно з пояснення представника Тернопільської обласної ради документи з цього приводу (матеріали інвентаризації майна обкому партії за 1991 рік, прийняття його на баланс радою та інше) станом на час розгляду справи у 2019 році не збереглись, однак із прийнятих відповідачем №1 у 1991 рішень вбачається вчинення Тернопільською обласною Радою народних депутатів (її органами) розпорядчих функцій щодо об'єктів нерухомості обкому.
Зокрема, ухвалення виконкомом Тернопільської обласної ради народних депутатів рішень №258 від 15.11.1991 року, №281 від 06.12.1991 року та прийняття Тернопільською обласною радою народних депутатів рішення від 10.12.1991 року.
Саме на підставі останнього, Тернопільська обласна рада народних депутатів передала безкоштовно на баланс тодішньої Державної телерадіомовної компанії України приміщення суспільно-політичного центру колишнього обкому КПУ по бульвару Шевченка.
На підставі того ж рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 10.12.1991 року, Тернопільське об'єднання телебачення і радіомовлення Укртелерадіокомпанії у 1993 році отримало від Тернопільського МБТІ реєстраційне посвідчення на домоволодіння по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі.
У виданому Тернопільським міським БТІ реєстраційному посвідченні відсутня відмітка про наявність у Тернопільського об'єднання телебачення і радіомовлення Укртелерадіокомпанії чи у самої Укртелерадіокомпанії права власності на вказаний об'єкт нерухомості.
У відповідності до Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність» від 20.12.1991 року N 2004-XII, майно передане на баланс місцевих Рад народних депутатів є власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).
Згідно із змісту ст 2, чинного та той час Закону України «Про власність», власність в Україні виступала в таких формах: приватна (індивідуальна), колективна, державна.
До державної власності належала загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність) - ст 31 цього Закону.
Держава та її адміністративно-територіальні одиниці не відповідали за зобов'язаннями один одного (ст 36 Закону України «Про власність»).
Рішень про передачу об'єктів по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі з комунальної до державної власності відповідач №1 не приймав.
В подальшому окремі з названих вище нормативних документів, а саме Укази Президії Верховної Ради України від 26.08.1991 року №1435-12 «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» та від 30.08.1991 року №1468-12 «Про заборону діяльності Компартії України» визнано не конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 (через 10-ть років їх застосування).
Відповідно до п.2 названого Рішенням Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року та ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» перелічені Укази втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення. Відтак, на час прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень вони були дійсними та підлягали виконанню.
Розпорядження ж Голови Верховної Ради України від 13.09.1991 року №1541-12 щодо прийняття місцевими Радами на баланс майна відповідних партійних комітетів та Закон України від 20.12.1991 N 2004-XII, за яким прийняте на баланс майно переходило у комунальну власність залишаються чинними і на момент вирішення даного спору.
В той же час, у телерадіоорганізацій (попередників позивача) відсутні достатні докази, які б давали можливість зробити висновок про те, що після передачі обласною радою названих приміщень на баланс тодішньої Державної телерадіомовної компанії України в неї та її правонаступників виникло право власності на них.
Оскільки, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (п.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 N 02-5/225).
За відсутності права власності на вказані будівлі по бульвару Шевченка, 17 в м Тернополі у попередників позивача, таке право не могло виникнути і у нього.
Не є беззаперечними доказами знаходження нерухомого майна по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі в державній власності і відомості про нього, що містились в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності.
Через те, що названий Реєстр, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 467 є лише автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про державне нерухоме майно, і він формується на даних самих же органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності та без вимоги про надання ними відповідних підтверджуючих правовстановлюючих документів.
Як зазначалось вище, не є предметом доказування у даній справі законність підстав внесення до Державного земельного кадастру даних про приналежність земельної ділянки по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі до державної власності.
З наданого позивачем Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі, станом на 04.05.2017 року не міститься посилання на те, що запис про форму власності на землю зроблено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року N 5245-VI.
Зокрема на підпункт "а" пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону (на який посилається позивач), за яким у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності.
Оскільки у позивача як на момент внесення такого запису до Державного земельного кадастру, так і час розгляду даного спору у суді відсутні правовстановлюючі документи на будівлі по бульвару Шевченка, 17 в м Тернополі.
Саме з цієї підстави Тернопільська облдержадміністрація своїм листом 18.02.2019 №05-1108/15 відмовила позивачу у задоволенні його клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м Тернополі по бульвару Шевченка, 17.
Відповідно до ч 1 ст 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
За приписами ст 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч 2 ст 16 ЦК України.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України, статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
За ст 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі поданих сторонами доказів, суд вважає доведеною обставиною належності будівель по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі до комунальної власності.
Згідно з ст 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
За ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Загальними засадами цивільного законодавства у тому числі є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Набуте на підставі закону у 1991 році право комунальної власності на будівлі по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі не припинилось в тому числі і на підставі п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 17 квітня 2014 року N 1227-VII і Зведеного передавального акту необоротних активів та зобов'язань від Національної телекомпанії України (об'єднаної) до ПАТ НСТУ із додатками, які затверджено Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України №3 від 17.01.2017 року.
Оскаржувані рішення і дії по підтвердженню відповідного права власності відповідача №1 на названі об'єкти і його реєстрація не порушують права позивача на користування майном.
Враховуючи усе вищенаведене в задоволенні позову із обраної позивачем підстави слід відмовити.
Щодо вимог про визнання протиправними дії державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. та скасування рішення її щодо державної реєстрації права комунальної власності на будівлі по бульвару Шевченка, 17 у м Тернополі суд додатково зазначає наступне.
Виходячи із вимог ст ст. 4,41,45 ГПК України та приналежно до даного спору, відповідачами у справі, що розглядається можуть бути лише юридичні особи.
До їх числа не належить державний реєстратор Тернопільської міської ради Сагайдак І.В., яку позивач обрав у якості відповідача №2 і до якої заявлено вимогу, зокрема про визнання її дій протиправними.
За інформацією Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, названу посадову особу звільнено з роботи ще до звернення позивача до суду, про що судом повідомлено представника ПАТ НСТУ.
За ст.48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Протягом усього слухання справи позивач не звертався до суду із відповідними клопотаннями щодо заміни відповідача №2.
Відтак позов в цій частині заявлено до неналежного співвідповідача.
Окрім того, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес особи може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому, рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування).
До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16.
Відповідно до ч 4 ст 236 ГПК України, ч 6 ст 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такі висновки враховуються іншими судами при застосуванні норм права.
З огляду на це, не можна вважати належним способом захисту вимогу позивача про скасування рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44162780 від 21.11.2018 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1699688861101, об'єкт нерухомого майна: будівля, літ А, загальною площею 4478 кв м, гараж 198,6 кв м, м Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 17, номер запису про право власності: 29027340) щодо державної реєстрації права комунальної власності за Тернопільською обласною радою.
В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір позивачу не відшкодовується.
На підставі наведеного, керуючись ст ст 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26 грудня 2019 року.
Суддя І.П. Шумський