Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"23" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/567/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В'юненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 19, код ЄДРПОУ 32744298) до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Томашгород, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 04990904) про стягнення заборгованості у сумі 729 843 грн. 23 коп.
За участю представників сторін:
- від позивача: - Дорофєєв Д.О.
- від відповідача: не з'явився .
13 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (далі - ТзОВ "ЗУВП") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Іноземного підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (далі - ІП "Томашгородський КДЗ"), у якому просить, посилаючись на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 625, 837, 838, 839, 843, 844, 851, 854, 857, 901, 902, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 220, 230, 231, 232, 265, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 20, 27, 42, 46, 56, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 729 843 грн. 23 коп. (з яких - 473 962 грн. 40 коп. - основний борг, 51 562 грн. 33 коп. - 3 % річних, 204 318 грн. 50 коп. - інфляційні втрати).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ІП "Томашгородський КДЗ" договору на виконання буровибухових робіт № 16 від 20.05.2016 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2019 року прийнято позовну заяву ТзОВ "ЗУВП" до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/567/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03.09.2019 року.
29.08.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 року відкладено підготовче засідання на 24.09.2019 року.
13.09.2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.09.2019 року відкладено підготовче засідання на 16.10.2019 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.10.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої та технічної експертизи, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/567/19 на 30 днів до 15.11.2019 року включно, задоволено клопотання позивача б/н від 01.10.2019 року про витребування доказів у Головного управління ДПС у Рівненській області, а саме інформацію про прийняття Іноземним підприємством "Томашгородський каменедробильний завод" до обліку податкових накладних №3 від 01 червня 2016 року; №7 від 03 червня 2016 року; № 42 від 15 червня 2016; № 39 від 17 серпня 2016 року; № 10 від 23 січня 2017 року; № 65 від 20 червня 2017 року, які були зареєстровані ПрАТ "Західукрвибухпром", правонаступником якого є ТзОВ "Західукрвибухпром".
Підготовче засідання відкладено на 06.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.11.2019 року розгляд справи відкладено до 26.11.2019 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/567/19 та призначено справу № 918/567/19 до судового розгляду по суті на 23.12. 2019 р.
23.12.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні оглянувши оригінали документів поданих до позовної заяви та інші документи, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський, суд -
20.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством "Західукрвибухпром" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (далі - позивач, виконавець) та Іноземним підприємством "Томашгородський каменедробильний завод", (далі - відповідач, замовник) укладено договір на виконання буровибухових робіт №16 (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню буровибухових робіт по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконану роботу і оплатити її.
Додатковою угодою №2 до вищевказаного договору, сторони дійшли згоди про зміну п.п. 1.2 договору, згідно з нової редакції якого, в комплекс робіт, які виконує виконавець, входить буріння свердловин станком виконавця або субпідрядника, доставка та підготовка вибухових матеріалів, зарядка і проведення вибухових робіт свердловинними зарядами.
Підпунктом 3.1. договору визначено, що ціна кубометра гірничої маси договірна і узгоджується протоколом погодження ціни.
Згідно з підпунктам 3.2., виконавець залишає за собою право шляхом укладання протоколу погодження ціни, в залежності від кон'юнктури ринку, зміни ціни на матеріали та комплектуючі, вартості кредитних ресурсів, коливань курсу гривні до вільноконвертованих валют, інфляційних процесів в Україні, зміни мінімальної заробітньої плати та інших факторів, що впливають на вартість робіт, переглядати та змінювати вартість робіт, про що повідомляє замовника за 5 робочих днів до зміни ціни.
Таким чином, відповідно до протоколу погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, сторони узгодили, що з 20 травня 2016 року вартість буровибухових робіт свердловинними зарядами з подрібненням негабариту складає 22 грн. 65 коп. без ПДВ. (том 1 а.с. 26).
В подальшому, уклавши протокол погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, сторони домовились, що з 18 травня 2017 року вартість буровибухових робіт свердловинними зарядами без подрібнення негабариту складає: 23 грн. 90 коп. без ПДВ (том 1 а.с. 27).
Крім того, позивач та відповідач уклали протокол погодження договірної ціни на проведення вибухових робіт, згідно з яким, вартість вибухових робіт свердловинними зарядами без подрібненням негабариту з 25 травня 2017 року складає 14 грн. 70 коп. без ПДВ (том 1 а.с. 28).
Згідно з п.п. 4.5. договору, виконані виконавцем (позивачем) роботи оформлюються актами виконаних робіт, підписаними представниками обох сторін не пізніше дня наступного за днем закінчення проведення вибухових робіт.
Відповідно до п.п. 5.1. договору, роботи виконуються в обсязі необхідному замовнику (відповідачу), при умові попередньої оплати не пізніше як за 3 дні до проведення бурових робіт в розмірі 30% вартості буровибухових робіт. Остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.
Так, виконавцем були проведені буровибухові роботи, загальна вартість яких склала 1 869 636,30 грн.
Факт виконаних позивачем робіт підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних буровибухових робіт по дільниці №21 (том 1 а.с. 31-34).
Таким чином, позивач виконав увесь комплекс прийнятих на себе за договором зобов'язань.
Водночас відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, виконав частково, внаслідок чого утворилася заборгованість з оплати за виконані роботи на загальну суму: 473 962,40 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про те, що строк оплати за актами здачі-приймання робіт не настав відповідно до п .5.1. договору на виконання буровибухових робіт №16 від 20 травня 2016 року. Також зазначає, що у відповідача відсутні оригінали протоколів погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, копії яких надано позивачем, а відтак відповідач не може підтвердити дійсність господарських операцій, що нібито засвідчені актами здачі-приймання виконаних буровибухових робіт, копії яких надані позивачем.
Крім того, відповідач зазначає у відзиві, що з 26 січня 2018 року керівником ІП "Томашгородський каменедробильний завод" є Лаврушко Я.М., проте акти виконаних робіт, які складені у 2016 та 2017 роках підписанні іншими керівниками, а тому доказів надання реальних дійсних послуг згідно з договором у відповідача також немає.
Також відповідач вказав, що на підставі статей 257, 266, 267 ЦПК України, позивачем пропущено строк позовної давності по першому акту здачі-приймання виконаних робіт від 15 червня 2016 року та просить суд застосувати строки позовної давності щодо зазначеного акту.
Відповідач стверджує про те, що документи, які долучені позивачем до матеріалів цієї справи не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки засвідчена копія протоколу погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт між сторонами, який вступив в дію з 20 травня 2016 року, не містить відтиск печатки відповідача. На підставі чого позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Господарський суд, дослідивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Щодо твердження відповідача про вартість робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Протоколу погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, сторони узгодили, що з 20 травня 2016 року вартість буровибухових робіт свердловинними зарядами з подрібненням негабариту складає: 22 грн. 65 кок. без ПДВ за 1 куб. м.
В подальшому, уклавши Протокол погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, сторони домовились, що з 18 травня 2017 року вартість буровибухових робіт свердловинними зарядами без подрібнення негабариту складає: 23 грн. 90 кок без ПДВ за 1 куб. м.
Також, сторони уклали Протокол погодження договірної ціни на проведення вибухових робіт, згідно з яким, вартість вибухових робіт свердловинами зарядами без подрібненням негабариту з 25 травня 2017 року складає 14 грн. 70 коп .без ПДВ (17 грн. 64 коп. з ПДВ).
Крім того, як вбачається із наданих суду документів, позивачем здійснені відповідачу лише, буровибухові роботи, що підтверджуються актами виконаних буровибухових робіт та актом здачі-приймання виконаних буровибухових робіт від 20 червня 2017 року.
Відтак, вартість буровибухових робіт для відповідача з 20 травня 2016р. складала 22 грн. 65 коп. без ПДВ, а з 18 травня 2017 року вартість таких робіт склала 23 грн. 90 коп. без ПДВ.
Оригінали вищезазначених документів надано суду представником позивача в судовому засідані для огляду, з яких вбачається наявність підписів відповідних уповноважених осіб та відтиски печаток сторін.
Отже, посилання відповідача на той факт, що останньому не було відомо про настання строку оплати за виконанні роботи та на те, що протокол погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт, який вступив в дію з 20 травня 2016 року не містить відтиск печатки не знаходять свого підтвердження на підставі вищевикладеного.
Щодо, твердження відповідача про те, що зміна керівника ІП "Томашгородський каменедробильний завод" має впливати на недійсність актів виконаних робіт, які були підписані колишніми керівниками ІП "Томашгородський каменедробильний завод" , суд зазначає слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-приймання виконаних буровибухових робіт по дільниці №21 від 15 червня 2016 року та від 17 серпня 2016 року були підписані колишнім директором ІП "Томашгородський каменедробильний завод" ОСОБА_1, який в тому числі підписав договір на виконання буровибухових робіт №16 від 20 травня 2016 року. Наступні акти здачі-приймання виконаних буровибухових робіт від 23 січня 2017 року та від 20 червня 2017 року були підписані іншим керівником ІП "Томашгородський каменедробильний завод" - ОСОБА_2
На момент підписання сторонами вищезазначених первинних документів (договору, протоколів погодження договірної ціни, актів виконаних робіт), згідно з відомостями наданими Головним управлінням ДПС у Рівненській області, керівник (уповноважена особа) / фізична особа (законний представник) ІП "Томашгородський каменедробильний завод" були саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (том 2, а.с. 40,44). Отже, матеріалами справи не підтверджено, що у вказаних осіб не було повноважень підписувати вищезазначені документи.
Щодо, застосування строку позовної давності по першому акту виконаних робіт від 15 червня 2016 року, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частино 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 статті 264 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
З матеріалів справи, а саме з акту звіряння взаємних розрахунків, вбачається, що відповідач неодноразово здійснював часткову оплату за виконані позивачем буровибухові роботи. Крім того, відповідачем цей факт не спростовано.
Отже, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для позивача не сплинув, оскільки дії відповідача щодо сплати у формі безготівкових платежів на рахунок позивача, свідчать про визнання ним боргу, а тому в розумінні частини 1 статті 264 ЦК України строк позовної давності неодноразово переривався.
Окремо суд звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на виконання вимоги ухвали суду від 16.10.2019р. надано розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів поданих відповідачем до податкового органу, що підтверджують прийняття до обліку податкових накладних (том 2 а.с. 39-46). Згідно яких вбачається прийняття відповідачем податкових накладних до бухгалтерського обліку, що підтверджує факт здійснення господарських операції між позивачем та відповідачем в межах даної справи.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за надані послуги позивачем в розмірі 473 962,40 грн. не здійснив, доказів оплати заборгованості суду не подав.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" до Іноземного Підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" про стягнення 473 962,40 грн. заборгованості за виконані роботи є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обґрунтованим. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 51 562,33 грн. - 3% річних та 204 318,50 грн. - інфляційних втрат.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" необхідно задовольнити повністю, та стягнути з Іноземного Підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" 473 962,40 грн. - основний борг, 51 562,33 грн. - 3% річних, 204 318, 50 грн. - інфляційні втрати, всього 729 843,23 грн.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Іноземного Підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський район, смт.Томашгород, вул. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 04990904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 19, код ЄДРПОУ 32744298) - 729 843 (сімсот двадцять дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 23 коп. з яких: 473 962 (чотириста сімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - основного боргу, 51 562 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві) грн. 33 коп. - 3% річних, 204 318 (двісті чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 50коп. - інфляційних втрат.
3.Стягнути з Іноземного Підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (34240, Рівненська обл., Рокитнівський район, смт.Томашгород, вул. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 04990904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 19, код ЄДРПОУ 32744298) 10 947 (десять тисяч дев'1ятсот сорок сім) грн. 65 коп. - судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2019р.
Суддя Заголдна Я.В.