23.12.2019 р. Справа № 914/2140/19
За позовом: Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ
до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення заборгованості у розмірі 38 552 631, 35 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: Гордій Р.А., Саква Д.Ю.- представники;
від відповідача-1: Горбунов С.О.- представник;
від відповідача -2: Шафранський Р.Г.- представник
Розглядається справа за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" та до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 38 552 631, 35 грн .
Ухвалою суду від 23.10.2019 відкрито провадження у справі № 914/2140/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.11.2019.
В підготовчих засіданнях, які відбулися 18.11.2019 та 09.12.2019 оголошувалася перерва.
В підготовче засідання, яке відбулося 23.12.2019 представники сторін з'явилися. 19.12.2019 позивач на електронну адресу господарського суду скерував письмові пояснення.
У відзиві на позовну заяву від 18.11.2019 представник відповідача - 1 просив суд роз'єднати позовні вимоги, виділивши вимогу позивача до відповідача -2 про стягнення коштів в розмірі 13 501 861, 25 грн в самостійне провадження, а також, посилаючись на ч. 4 ст. 125 ГПК України, просив зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача - 1 на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести останній у зв'язку із розглядом справи в розмірі 100 000, 00 грн
Згідно з ч. ч. 6, 7, 10 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька позовних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що усі вимоги позивача у справі №914/2140/19 пов'язані між собою підставою виникнення. Так, підставою виникнення прав і обов'язків учасників даної справи є, зокрема, договір між членами Оптового ринку електричної енергії України (надалі - ОРЕ) від 15.11.1996 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №914/1329/18, що залишена без змін постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.07.2019 та встановлені в ній, відповідно до п.4 ст. 75 ГПК України, преюдиціальні обставини. Крім того, варто зазначити, що ПрАТ «Львівобленерго» та АТ «Українська залізниця» як члени ОРЕ України є сторонами Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (надалі - ДЧОРЕ) від 15.11.1996 та в свою чергу відповідно до умов двосторонніх договорів зобов'язані дотримуватися умов ДЧОРЕ та додатків до нього.
Таким чином, позовні вимоги ДП «Енергоринок» пов'язані між собою підставою виникнення (ДЧОРЕ, постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №914/1329/18, заявою про зарахування ПрАТ «Львівобленерго»), поданими доказами та обгрунтовані одними і тими самими обставинами. Підставою для стягнення заборгованості з відповідача - 1 стало невизнання позивачем зустрічного зарахування здійсненого відповідачем - 1 на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №914/1329/18, якою встановлено факти надмірної поставки електричної енергії. В той же час,
підставою для стягнення заборгованості з відповідача - 2 стали обставини встановлені у вищезазначеній постанові, а саме додаткове споживання останнім електричної енергії у обсязі 7 392 502 кВт.год.
Зважаючи на викладене, доводи відповідача - 1 про те, що в одній позовній заяві об'єднано окремі, не пов'язані позовні вимоги до кожного з відповідачів, на думку суду, є безпідставними.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача - 1 про роз'єднання позовних вимог.
Щодо вимоги відповідача - 1 про зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 125 Господарського процесуального кодексу України, суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Частиною четвертою статті 125 Господарського процесуального кодексу України визначено, що як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення судових витрат є правом суду, а не його обов'язком. Разом з цим, у випадку вжиття таких заходів суду необхідно встановити, зокрема, обставини щодо того, чи має позов ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.
Водночас, норми Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного позову, а однозначно встановити, що позов є штучним або свідомо безпідставним, суд не може виключно на підставі позиції відповідача - 1. Отже, це оціночне поняття, яке в межах змагального процесу має досліджуватися судом, виходячи з доводів сторін та зібраних доказів.
Дослідивши обставини, наведені відповідачем - 1 щодо необхідності забезпечення судових витрат, суд зазначає, що твердження про завідомо безпідставність позову є лише припущеннями представника ПрАТ «Львівобленерго», на підтвердження яких не надано належних, допустимих та достовірних доказів.
Також, суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції закріплені також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, право особи на звернення до суду за захистом власних прав та інтересів є непорушним, а наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог та їх обґрунтованість підлягають встановленню під час розгляду спору по суті.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що самі лише припущення та здогадки відповідача - 1 без дослідження всіх обставин справи у сукупності не можуть свідчити про ознаки завідомої безпідставності цього позову, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ПрАТ «Львівобленерго» в частині забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У зв'язку з вирішенням усіх питань, зазначених у частині другій статті 182 ГПК України з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення в ньому перерви, суд оголошує про закриття підготовчого провадження та призначає розгляд справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 125, 173, 177, 181-183, 185 ГПК України , суд,-
ухвалив:
1. В задоволенні клопотання представника відповідача - 1 про роз'єднання позовних вимог відмовити.
2. В задоволенні клопотання представника відповідача - 1 про забезпечення судових витрат відмовити.
3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.01.20 р. о 12:00 год.
4. Засідання відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128 (2 поверх).
5. Сторонам: забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Манюк П.Т.