ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.12.2019Справа № 910/14084/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велвана Універс" про відшкодування шкоди 47 100,40 грн., без виклику представників сторін,
У жовтні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 47 100,40 грн. страхового відшкодування на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано. Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки про ДТП та постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 року у справі № 550/286/18, 28.03.2018 року близько 03 год. 45 хв. на 394 км + 130 м автодороги Київ-Харків-Довжанський, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SPIER SGL 290, д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем «MAN 2-AXLE-ARTIC», д.н.з. НОМЕР_6 , з напівпричіпом «SCHMITZ CARGODULL», д.н.з. НОМЕР_4 , який стояв на узбіччі, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.
Відповідно до вказаної постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 року у справі № 550/286/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено напівпричеп «SCHMITZ CARGODULL», д.н.з. НОМЕР_4 .
Пошкоджений напівпричеп був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № НОМЕР_7 від 18.05.2017 року.
Як вбачається з рахунку № 00081 від 11.06.2018 року на суму 157 100,40 грн., вартість відновлювального ремонту напівпричепу «SCHMITZ CARGODULL», д.н.з. НОМЕР_4 склала 157 100,40 грн.
Відповідно до страхового акту, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 147 100,40 грн.
Зазначені кошти в розмірі 147 100,40 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 19010 від 27.07.2018 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 , який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «MAN 2-AXLE-ARTIC», д.н.з. НОМЕР_5 , з напівпричіпом «SCHMITZ CARGODULL», д.н.з. НОМЕР_4 , керував ОСОБА_1 .
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку.
Тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний напівпричіпу «SCHMITZ CARGODULL», д.н.з. НОМЕР_4 , у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Акціонерному товаристві «СГ «ТАС», про що було укладено договір (поліс) № АК6934270 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страхова компанія взяла на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 , і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Ліміт відшкодування матеріальної шкоди за вищевказаним полісом - 100 000,00 грн.
У зв'язку з чим Акціонерне товариство «СГ «ТАС» відшкодувало позивачу 100 000,00 грн матеріальної шкоди в межах ліміту визначеного договором (полісом) № АК6934270 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Водночас, згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Поряд із тим згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, оскільки різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 47 100, 00 грн. (147 100,40 грн. розмір збитків - 100 000,00 грн. виплаченого позивачу страховою компанією страхового відшкодування) позивач просив суд стягнути цю різницю з відповідача.
Як вбачається з довідки про ДТП та постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 року у справі № 550/286/18, автомобіль «DAF CF 85», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (винна в ДТП особа) відповідачу не належить.
Жодних доказів перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем позивачем суду не надано.
Отже, позивачем не надано суду жодних пояснень та жодних доказів в обґрунтування стягнення вищевказаної суми саме з відповідача.
Згідно частини 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення відповідача 47 100, 00 грн. страхового відшкодування слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 26.12.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна