Справа № 464/4590/19
пр.№ 1-кп/464/470/19
23.12.2019 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
та сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019140070002263 від 21.08.2019 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє, 11.11.2015 Жовківським районним судом Львівської області за ч.2 ст.309 КК України, до покарання у вигляді 2 років 2 місяців позбавлення волі, 23.05.2018 звільнений із місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;
21.08.2019 року, близько 10:30 год., ОСОБА_5 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, діючи повторно ривком відкрито викрав з шиї потерпілого ОСОБА_6 золотий ланцюжок, вагою 7,58 г., вартістю 11287 гривень, золотий кулон із зображенням троянди вагою 1,80 гр. вартістю 2680грн., 20 коп., золотий хрестик із зображенням розп'яття Ісусу Христа вагою 1,42 гр. вартістю 2114 грн., які належать останній. Після цього, ОСОБА_5 , разом з викраденим майном, покинув місце вчинення вказаного кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на суму 16081 грн. 20 коп.
Матеріальна шкода відшкодована.
Цивільний позов не заявлено.
В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав, вказав, що 21.08.2019 дійсно викрав у потерпілої золотий ланцюжок з кулоном та хрестиком. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
Ці дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями п.п.1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який свою вину в скоєному визнав, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисних злочинів, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його сімейне і матеріальне становище, його поведінку та оцінку скоєному, наслідки, що настали, форму вини.
Відповідно до ст.50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Згідно досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий; виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб); на думку органу пробації застосування соціально-виховних засобів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду і контролю в умовах ізоляції.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, також характер, ступінь та обставини його участі у вчинені злочину, історію правопорушень, дані про особистість обвинуваченого та спосіб його життя, висновки ДУ «Центр пробації», суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за скоєний злочин покарання, передбачене ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для застосування до нього ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання, термін його затримання, перебування в місцях попереднього ув'язнення з 21.08.2018 по 23.12.2019.
Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 21.08.2019.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання, термін з моменту його затримання та перебування в місцях попереднього ув'язнення з 21.08.2018 по 23.12.2019.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу залишити без змін.
Речовий доказ: золотий ланцюжок з металу жовтого кольору, підвіска жовтого кольору круглої форми та кулон у формі хрестика з металу жовтого кольору, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити у власності потерпілої.
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Сихівського районног суду м.Львова від 28.08.2019 та повернути ОСОБА_5 належне йому майно, а саме: сорочку в клітинку червоних, білих, сірих кольорів розміру «XL» із надписом «Wrangler», штани чоловічі темно синього кольору із надписом «Reserved», кросівки чорного кольору матерчасті із надписом «Nike».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1