23 грудня 2019 року
Київ
справа №808/1583/16
адміністративне провадження №К/9901/31320/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М.М., Блажівська Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 808/1583/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
8 листопада 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 808/1583/16.
Верховний Суд ухвалою від 22 листопада 2019 року касаційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження та неповажністю підстав наведених податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, а також з неподанням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ній недоліків.
У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначив, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі). При цьому відповідач зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунках. На ці ж обставини скаржник посилався і при поданні касаційної скарги. Водночас, інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку ним не наведено.
Суд вважає, що вказана підстава пропуску строку касаційного оскарження - відсутність коштів на рахунках - не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державного бюджету України, а не наслідком певних подій.
Судом не встановлено наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених вище обставин, заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними.
Водночас, заявлене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Державна фіскальна служба України та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Суд вважає, що обставина, на яку посилається скаржник (відсутність коштів для сплати судового збору), не є поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів
1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
2. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Запорізькій області у поновленні строку на касаційне оскарження.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 808/1583/16 .
4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписН. Є. Блажівська