Справа № 183/7936/19
№ 1-кс/183/2817/19
19 грудня 2019 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 12.12.2019 року до ЄРДР за № 12019040350000366, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 24.06.2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від покарання звільненому з іспитовим строком 3 роки,
- 30.06.2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040350001405 за ч. 1 ст. 185 КК України;
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Відповідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14 січня 2019 року приблизно о16.00 годині ОСОБА_7 знаходився у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 14 січня 2019 року о 16.10 годині, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей кладової, розташованої на другому поверсі під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , де, відчинивши незамкнені вхідні двері, проник до приміщення кладової кімнати, звідки таємно викрав електродріт, довжиною 50 м, маркування «ШВВП 50 м - 2x2,5», білого кольору та подовжував електричний, довжиною 6 м, з однією розеткою чорного кольору.
Після цього ОСОБА_7 з місця скоєння злочину з викраденим втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
23 лютого 2019 року відомості за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_8 , внесені до ЄРДР за № 12019040350000376 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17 лютого 2019 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_7 проходив поблизу будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 17 лютого 2019 року о 12.10 годині, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнену хвіртку зайшов на територію будинку АДРЕСА_3 та, підійшовши до приміщення будинку через незамкнені вхідні двері, проник до його приміщення, звідки таємно викрав радіоприймач марки «Кіро», моделі «КВ - 308 АС», чорного кольору, чавунну кришку плити, розміром 50 x 30 см, товщиною 3 мм, вагою 20 кг та грошові кошти в сумі 1000 гривень.
Після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину з викраденим втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду.
22 лютого 2019 року відомості за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_9 слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до ЄРДР за № 12019040350000366 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 лютого 2019 року приблизно о 14.00 годині ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 знаходився за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_4 , де вони розпивали спиртні напої. 25 лютого 2019 року приблизно о 15.25 годині ОСОБА_10 вийшов з приміщення вказаної квартири до магазину та у ОСОБА_7 в цей момент виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 25 лютого 2019 року о 15.35 годині, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв зі столу мобільний телефон марки «Philips», моделі «Хеnium 9@9г», чорного кольору, та поклав його до правої кишені своєї куртки, тим самим таємно викравши вказане майно.
Після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину з викраденим втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду.
02 березня 2019 року відомості за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_10 слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до ЄРДР за № 12019040350000421 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06 жовтня 2019 року приблизно о 01.00 годині ОСОБА_7 проходив поблизу будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на викрадення майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 06 жовтня 2019 року о 01.10 годині, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей кладової кімнати, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , де шляхом злому ручки та замку на вхідних дверях проник до приміщення кладової кімнати, звідки таємно викрав наступне майно: швабри металеві «Гламур» з алюмінієвою ручкою, в кількості 2 штук, вартістю 137 гривень 70 копійок кожна, на загальну суму 275 гривень 40 копійок; швабру дерев'яну, вартістю 90 гривень; віник сорго, вартістю 45 гривень; віник сорго з дерев'яною ручкою, вартістю 63 гривні; засіб для миття посуду марки «SіГ», об'ємом 1 літр, в кількості 2 штук, вартістю 77 гривень кожен, на загальну суму 154 гривні; засіб для миття посуду марки «Glory», в кількості 2 штук, об'ємом 0,75 літра, вартістю 18 гривень кожен, на загальну суму 36 гривень; рідке мило марки «Друг», об'ємом 5 літрів, вартістю 110 гривень та відро пластикове, об'ємом 10 літрів, вартістю 55 гривень, на загальну суму 828 гривень 40 копійок.
Після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину з викраденим втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 828 гривень 40 копійок.
10 жовтня 2019 року відомості за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_11 слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено до ЄРДР за № 12019040350001814 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
22 листопад 2019 року склад злочину у кримінальному провадженні № 12019040350000421 перекваліфіковано на ч. 2 ст. 185 КК України.
22 листопада 2019 року кримінальні провадження № 12019040350000376, № 12019040350000366, № 12019040350000421 та № 12019040350001814 об'єднано в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер № 12019040350000366.
26 листопада 2019 року ОСОБА_7 пред'явлено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12019040350000366 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_7 знову підозрюється у скоєнні злочинів проти власності, офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, а тому у останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки. При цьому, ОСОБА_7 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Крім того, на теперішній час в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області на розгляді знаходиться кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України, в ході розгляду якого ОСОБА_7 без поважної причини в судові засідання не з'являвся, на підставі чого 02.08.2019 року судом винесено ухвалу про примусовий привід ОСОБА_7 в судове засідання, проте виконати його працівникам Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області не виявилось можливість через відсутність ОСОБА_7 за місцем мешкання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за корисливий злочин та на підставі вироку Новомосковського міськрайонного суду, перебуваючи на обліку в Новомосковському МРВ ФДУ «Центрі державної пробації» у Дніпропетровській області з 30.07.2019 року, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та вчинив корисливий злочин, тобто, перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 матиме можливість продовжити скоювати кримінальні правопорушення. Тому слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти клопотання.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати його підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, які віднесено законом до категорії середньої тяжкості та тяжких, виходячи з наявних доказів, а саме: витягу з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальні правопорушення 12.12.2019 року до ЄРДР за № 12019040350000366 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_8 від 22.02.2019 року; протоколу огляду місця події від 22 лютого 2019 року; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 24 лютого 2019 року; протоколу огляду предмета від 23 березня 2019 року; постанови про визнання та залучення речового доказу від 23.02.2019; протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 від 21.02.2019 року; протоколу огляду місця події від 21 лютого 2019 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 23 лютого 2019 року; протоколу огляду предмета від 22 березня 2019 року; постанови про визнання та залучення речового доказу від 23.02.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 22 березня 2019 року; протоколу огляду предмета від 22 березня 2019 року; постанови про визнання та залучення речового доказу від 23 березня 2019 року; протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_10 від 26 лютого 2019 року; протоколу огляду місця події від 26 лютого 2019 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 02 березня 2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 25 березня 2019 року; протоколу огляду предмета від 25 березня 2019 року; постанови про визнання та залучення речового доказу від 25 березня 2019 року; протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_11 від 06 жовтня 2019 року; протоколу огляду місця події від 06 жовтня 2019 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 від 11 жовтня 2019 року; протоколу огляду предмета від 18 жовтня 2019 року; постанови про визнання та залучення речового доказу від 20 жовтня 2019 року.
При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, обґрунтованою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у скоєнні злочинів проти власності, які віднесено до категорії середньої тяжкості та тяжких. При цьому, слідчий суддя також враховує те, що у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України, в ході розгляду якого ОСОБА_7 без поважних причин в судові засідання не з'являвся, внаслідок чого 02.08.2019 року судом постановлено ухвалу про примусовий привід ОСОБА_7 в судове засідання, однак ухвалу не виконано у зв'язку з відсутністю ОСОБА_7 за місцем його проживання. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний, розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, будучи судимим за скоєння злочинів проти власності, підозрюється у вчиненні аналогічних корисливих кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії середньої тяжкості та тяжких. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні 06.10.2019 року одного з кримінальних правопорушень в період іспитового строку, тому у слідчого судді є підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, ніде не працює, тому офіційні джерела доходів в нього відсутні; підозрюється в скоєнні в період іспитового строку кримінальних правопорушень, віднесених законом до категорії середньої тяжкості та тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.
Крім того, у відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 ; майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, слідчий суддя вважає, що розмір застави у вигляді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_7 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 лютого 2020 року включно, взявши його під варту із залу суду негайно.
Визначити розмір застави у відношенні ОСОБА_14 у виді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 126.120 грн.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_15 застави, покласти на останнього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду на кожний виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, а саме з смт. Губиниха Новомосковського району без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та начальникові Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1