Ухвала
Іменем України
24 грудня 2019 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретареві ОСОБА_4 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт.Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440001355 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Новомиколаївка Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
встановив:
Перед оголошенням перерви прокурор заявив письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, з посиланням на практику ЄСПЛ, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не змінилися, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник заперечувала щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , зазначила, що у її підзахисного є постійне місце проживання і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника. Просив обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Обсудивши заявлені клопотання у нарадчій кімнаті, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Частиною другою цієї статті передбачено, що підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що …обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.
Колегією суддів установлено, що під час досудового розслідування слідчим суддею ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого до 02 січня 2020 року.
Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що розгляд справи з об'єктивних причин не може бути розпочатий до спливу цього строку, колегія суддів вважає реальною наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не змінилися та не дозволяють застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цих ризиків, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі доведеності його вини за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, є достатніми для обрання у підготовчому засіданні аналогічного запобіжного заходу ще на 60 днів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи, те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд заставу не визначає.
У зв'язку з цим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З огляду на викладене клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 315, 369 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
У підготовчому засіданні оголосити перерву до 16.00 години 02 січня 2020 року. Резервним днем визначити: 03 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2020 року.
Клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3