23 грудня 2019 р.Справа № 520/6172/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року (ухвалене суддею Біленським О.О., повний текст якого складено 24.09.2019 р.) по справі № 520/6172/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська енерго-сервісна компанія» (в подальшому - ТОВ «ХАЕСК») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2018 р. № 00000621412 та № 00000631412, які прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки реальність здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинам з його контрагентами підтверджена належними первинними документами.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача з 20.04.2018 р. по 26.04.2018 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Оптграндторг» за червень 2015 року, ПНВП «Спецремналадка» за червень 2015 року, ТОВ «ТБ «Рітейл Солюшн» за листопад 2016 року, ТОВ «Прімула-Плюс» за січень 2017 року, ТОВ «Борсаліно» за березень 2017 року, ТОВ «Холдінг Ніко Груп» за березень - квітень 2017 року, ТОВ «Фінкомплюс» за серпень 2018 року, ТОВ «Конгрио» за жовтень 2017 року, та даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки, складено акт № 1762/20-40-14-12-11/37090791 від 05.05.2018 р., яким встановлені порушення ТОВ «ХАЕСК»: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму загальну 306443 грн., в тому числі за червень 2015 року - 23633 грн., за листопад 2016 року - 8333 грн., за січень 2017 року - 10350 грн., за березень 2017 року - 110083 грн., за квітень 2017 року - 54000 грн., за серпень 2017 року - 41708 грн., за жовтень 2017 року - 58336 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 152399 грн., у тому числі за червень 2015 року - 23633 грн., за листопад 2016 року - 8333 грн., за січень 2017 року - 10350 грн., за березень 2017 року - 110083 грн., та до завищення від'ємного значення у розмірі 154044 грн., у тому числі за жовтень 2017 року - 154044 грн.
На підставі вказаного акту перевірки 21.05.2018 р. контролюючим органом винесені податкові повідомлення рішення № 00000621412 та № 00000631412.
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, ТОВ «ХАЕСК» звернулося до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Оптграндторг» у червні 2015 року, ПНВП «Спецремналадка» у червні 2015 року, ТОВ «ТБ «Рітейл Солюшн» у листопаді 2016 року, ТОВ «Прімула-Плюс» у січні 2017 року, ТОВ «Борсаліно» у березні 2017 року, ТОВ «Холдінг Ніко Груп» у березні - квітні 2017 року, ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» у серпні 2017 року, ТОВ «Конгрио» у жовтні 2017 року, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані та не підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Відповідно до пп. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Згідно із пп. 14.1.156 ст. Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ХАЕСК» виконує роботи щодо проектування, виготовлення, ремонту, та монтажу основного та допоміжного обладнання теплових енергетичних станцій та централей, згідно укладено договору найму (оренди) від 28.12.2016 р. товариство орендує автомобіль Toyota Corolla для використання його у своїй господарській діяльності та відповідно до договору, укладеного з «ЧАТЗ» ХДАВП про співробітництво (партнерство) № 17/1sp від 06.02.2017 р., використовує виробничі потужності за адресою, вул. Мічуріна, 4, с. Чугуїв, Харківська область.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ХАЕСК» (замовник) та ТОВ «Оптграндторг» (підрядник) укладено договір № СРН15031 від 30.03.2015 р., умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи щодо реконструкції циркуляційної системи (циркуляційні трубопроводи ТГ-1, ТГ-4 Кременчуцька ТЄЦ), а замовник прийняти та оплатити вказані роботи на загальну суму 90200 грн.
На підставі угоди № ПБ1501 від 30.06.2015 р., укладеної між Приватним науково-виробничим підприємством «Спецремналадка» (первісний боржник), ТОВ «Оптграндторг» (новий боржник) та ТОВ «ХАЕСК» (кредитор), первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором від 30.03.2015 р. № СРН15031 на суму 90200 грн.
Реальність виконання вищевказаного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт від 30.06.2015 р. б/н до договору від 30.03.2015 р. № СРН15031, згідно якого загальна вартість виконаних робіт складає 90200 грн., у тому числі ПДВ 15033,33 грн.
Згідно локального кошторису та протоколу договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, вартість виконання договору складає 90200 грн.
Оплата за вказаними договорами підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631, № 3711 за червень 2015 року).
Крім того, реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковою накладною від 30.06.2015 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судовим розглядом встановлено, що між ПНВП «Спецремналадка» (підрядник) та ТОВ «ХАЕСК» (замовник) укладено договір № СРН15031 від 30.03.2015 р., умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи щодо реконструкції циркуляційної системи (циркуляційні трубопроводи ТГ-1, ТГ-4 Кременчуцька ТЕЦ), а замовник прийняти та оплатити вказані роботи на загальну суму 51600 грн.
Реальність виконання вищевказаного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт № ОУ-06062 від 12.06.2015 р. до договору від 30.03.2015 р. № СРН15031, згідно якого загальна вартість виконаних робіт складає 51600 грн., у тому числі ПДВ 8600 грн.
Згідно локального кошторису та протоколу договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, вартість виконання договору складає 51600 грн.
Оплата за вказаними договорами підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631 за червень 2015 року) та платіжним дорученням № 192 від 15.06.2015 р. на суму 51600 грн.
Крім того, реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковою накладною від 12.06.2015 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ХАЕСК» (замовник) та ТОВ «Торгівельний Дім «Рітейл Солюшн» (виконавець) укладено договір №1 6ТР/11-1 від 04.11.2016 р., умовами якого встановлено, що виконавець зобовязується виконати технічні роботи з питань реконструкції топочних камер котлів ТГМ-84А на загальну суму 50000 грн., у тому числі ПДВ - 8333,33 грн.
Реальність виконання вищевказаного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт № 30/4911 від 30.11.2016 р. на загальну суму 50000 грн., актом звірки взаєморозрахунків.
На підставі договору № 1312уп/1 від 13.12.2016 р., укладеної між ТОВ «Торгівельний Дім «Рітейл Солюшн» (первісний кредитор), ТОВ «АГРОСПРАВИ» (новий кредитор) первісний боржник переводить, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за договором №1 6ТР/11-1 від 04.11.2016 р. на суму 50000 грн.
Оплата за вказаними договорами підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631 за листопад - грудень 2016 року).
Крім того, реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковою накладною від 30.11.2016 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ХАЕСК» (замовник) та ТОВ «Холдінг Ніко Груп» (підрядник) укладеного договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника № СПВ17/031 від 27.03.2017 р., умовами якого встановлено, що підрядник зобов'язується виконати роботи по виготовленню шафи контрольно-вимірювальних пристроїв та апаратури керування (Шафи КВПіА ) на загальну суму 394500 грн., у тому числі ПДВ - 65750 грн.
До вказаного договору надано додатки до договору № СПВ17/031 від 27.03.2017 р. та перелік матеріалів замовника.
Виконання вищевказаного договору підтверджується наступними первинними документами: довідкою про договірну ціну; калькуляцією на виконання робіт; актом передачі матеріалів від 30.03.2017 р., товарно-транспортними накладними № ттн0330 від 30.03.2017 р., № ттн0411 від 11.04.2017 р., № ттн0424 від 24.04.2017 р.; актом приймання-передачі виконаних робіт № СПВ17/031-1 від 24.04.2017 р.; звітом про використання матеріалів; актом звірки взаєморозрахунків.
Крім того, між ТОВ «ХАЕСК» (покупець) та ТОВ «Холдінг Ніко Груп» (постачальник) укладеного договір поставки металевих виробів та конструкцій № пп1703/151 від 15.03.2017 р. на загальну суму 70500 грн., у тому числі ПДВ - 11750 грн.
Виконання вищевказаного договору підтверджується наступними первинними документами: специфікацією № 1 від 15.03.2017 р., видатковими накладними № 3000317 від 30.03.2017 р., № 110417 від 11.04.2017 р.; товарно-транспортними накладними № ттн0331 від 30.03.2017 р., № ттн0412 від 11.04.2017 р.
Згідно наказів № 0423 СК від 23.04.2017 р., № 0330СК від 30.03.2017 р., № 0411СК від 11.04.2017 р. генеральний директор ТОВ «ХАЕСК» відбував у відрядження до м. Маріуполь для отримання продукції від ТОВ «Холдінг Ніко Груп», що також підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження та посвідченнями про відрядження.
Оплата за вказаними договорами підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631 за березень - квітень 2016 року) та платіжним дорученням № 102 від 29.03.2017 р.
Крім того, позивачем складені податкові накладні № 88 від 29.03.2017 р., № 108 від 24.04.2017 р., які зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Конгрио» (підрядник) укладено договір підряду № 17м/1 п від 20.09.2017 р., умовами якого передбачено, що підрядник виконує монтаж фільтрів та допоміжного обладнання циркуляційної системи на загальну суму 350016 грн., у тому числі ПДВ - 58336 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаним договором передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядні організації) без погодження з замовником.
Виконання вказаного договору підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи № 01-01-01довідкою про договірну ціну на 350016 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом № 1017-1 від 19.10.2017 р.
Оплата за вказаними договорами підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631 за жовтень - листопад 2017 року) та платіжним дорученням № 336 від 06.11.2017 р.
Також виконання вказаного договору підтверджується податковою накладною № 72 від 19.10.2017 р., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «ХАЕСК» (виконавець) та ТОВ «ПРОМАТОМ» (замовник) укладено договір підряду № 08/1031 від 30.09.2014 р., умовами якого встановлено, що виконавець зобовязується виконати роботи пов'язані з будівництвом, реконструкцією, модернізацією об'єкта «реконструкція циркулярної системи з встановленням фільтрів, згідно проекту», та виконує проектні роботи із залученням спеціалізованої організації ПАТ «Проектно-технологічний інститут «Київоргбуд».
Виконання вказаних робіт підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт та актом № ВР17-1002-1 від 14.11.2017 р.
Також договором підряду № 1900 від 06.09.2016 р. про виконання проектно-кошторисної документації «Розробка робочого проекту реконструкції топочної камери з заміною стельового пароперегрівача, настінного пароперегрівача, ширмового пароперегрівача та реконструкції пальників котла ТГМ-84а, ст. 3 Кременчуцької ТЕЦ», укладеному між ТОВ «ХАЕСК» (виконавець) та ТОВ «ПРОМАТОМ» (замовник) встановлено, що підрядник має право залучати до робіт субпідрядні організації за письмовим погодженням з замовником.
Виконання вказаних робіт підтверджується договірною ціною, зведеним кошторисом, № 1, кошторисом № 1 на проектні роботи, кошторисом № 2 на виконання робіт, кошторисом № 3, додатковою угодою № 1 від 15.12.2016 р. та № 2 від 30.12.2016 р. довідкою про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт та актом № ВР17-1002-1 від 14.11.2017 р.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ХАЕСК» (виконавець) та ТОВ «ПРОМАТОМ» (замовник) укладено договір підряду № 843 від 10.03.2017 р., умовами якого передбачено, що виконавець виконує роботи з реконструкції циркулярної системи з встановлення фільтрів турбогенераторів ст. № 2, ст. № 3, виконання якого підтверджуються локальним кошторисом від 06.02.2017 р., договірною ціною, довідкою про вартість виконання будівельних робіт за липень, серпень, жовтень, грудень 2017 року, актом приймання виконання будівельних робіт за липень, серпень, жовтень, листопад 2017 року, довідкою про вартість виконаних робіт за серпень, жовтень, листопад 2017 року.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Прімула-Плюс» (підрядник) укладено договір підряду №1612/1501 від 15.12.2016 р., умовами якого встановлено, що підрядник проводить інженерний аеродинамічний розрахунок котлоагрегату ТГМ-84А при роботі на природному газі та мазуті для цілей ремонту обладнання на загальну суму 62100 грн., у тому числі ПДВ - 10350 грн.
Виконання вищевказаного договору підтверджується технічним завданням на виконання вказаних робіт, протоколом узгодження договірної ціни, калькуляцією на виконання робіт. Актом здачі-приймання документації від 23.01.2017 р.
На підставі договору № 172/2/3-впв від 03.02.2017 р. ТОВ «Прімула-Плюс» (первісний кредитор) відступає право вимоги ТОВ «ХАЕСК» (боржник) новому кредитору ПП «Віарт».
Оплата за вказаним договором підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (картки рахунку № 631 за січень-лютий 2017 року).
Крім того, за результатами проведення господарської операції складено податкову накладну № 37 від 23.01.2017 р., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.
Між позивачем (замовник) та ТОВ «ФІНКОМПЛЮС ЛТД» (підрядник) укладено договір підряду № 17-06 від 01.06.2017 р., умовами якого передбачено, що підрядник власними силами та/або залученими силами виконає монтаж фільтрів та допоміжного обладнання циркуляційної системи на загальну вартість 250248 грн., у тому числі ПДВ 41708 грн.
Виконання вищевказаного договору підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних робіт, актом № 160817 від 16.08.2017 р., оборотно-сальдовою відомістю за серпень 2017 року та квитанцією № 240 від 21.08.2017 р., податковою накладною № 49 від 16.08.2017 р.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ХАЕСК» (замовник) та ТОВ «БОРСАЛІНО» укладено договір підряду № 031У від 10.03.2017 р., умовам якого встановлено, що пірядник зобовязується виконати погодити та здати замовнику «Розробку та виготовлення робочих креслень ФСП-0,6» на суму 295000 грн. та договір підряду № 032У від 10.03.2017 р., умовам якого встановлено, що пірядник зобовязується виконати погодити та здати замовнику «Розробку та виготовлення робочих креслень ФСП-0,1» на суму 295000 грн
На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано технічне завдання, протокол узгодження договірної ціни, калькуляцію на виконання робіт, акт здачі-приймання робочої документації від 31.03.2017 р., оборотно-сальдовими відомостями за березень 2017 року, платіжними дорученнями № 67 від 21.03.2017 р., № 74 від 22.03.2017 р. на загальну суму 590000 грн., податкову накладну № 23 від 21.03.2017 р., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено реальність укладених між позивачем та його контрагентом договорів, доказів того, що первинні документи складені необґрунтовано чи з порушенням чинного законодавства контролюючим органом не надано.
Посилання контролюючого органу на те, що у контрагентів позивача, відсутні трудові ресурси, основні фонди та виробничі потужності, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність господарських операцій, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки первинними документами реальність цих операцій підтверджена та чинним законодавством не передбачено, що суб'єкту господарювання необхідно контролювати стан податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів.
Крім того, як вбачається з договорів підряду, копії яких знаходяться в матеріалах справи, передбачена можливість підрядника використовувати для виконання робіт третіх осіб, тобто, наявність або відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача не може бути підставою для визнання недійсними господарських операцій.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Оптграндторг» так як стосовно контрагента позивача відкрито кримінальне провадження, оскільки відповідачем до суду не надано вирок суду, яким встановлено, що ТОВ «Оптграндторг» створено з метою здійснення фіктивного підприємництва.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані та не підлягають скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. та прийняти постанову, якою позов ТОВ «ХЕСК» задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2018 р. № 00000621412, № 00000631412. .
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати за подання адміністративного позову у розмірі в розмірі 5168,14 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 7752,21 грн., а всього 12920,35 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ «ХЕСК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області
Керуючись ст. ст. 77, 229, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 520/6172/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2018 р. № 00000621412, № 00000631412.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (вул. Льва Ландау, б. 149, кв. 212, м. Харків) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська. 46, м. Харків) судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 5168 (п'ять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 14 копійок, за подання апеляційної скарги у розмірі 7752 (сім тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 21 копійку, а всього 12920 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 35 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 24.12.2019 року