24 грудня 2019 року справа №200/9287/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ястребової Л.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Сухарька М.Г.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сухиніна А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (суддя 1 інстанції Чучко В.М., повний текст складено 22 жовтня 2019 року в м.Слов'янськ Донецької області ) у справі № 200/9287/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулвся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.06.2019 року №1598 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ НП в Донецькій області» в частині звільнення слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області; стягнути на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 червня 2019 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
В обґрунтування позову зазначає, що застосовуючи крайній захід дисциплінарної відповідальності відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів не враховано презумпцію невинуватості, а звільнення з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області та зі служби у поліції протиправним.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не був ознайомлений з наказом від 25.06.2019 року № 242 о/с. Вважає, що судом незаконно здійснювався розгляд справи у письмовому провадженні. Звертає увагу суду, що єдиною підставою звільнення позивача є вчинення ним злочинних дій, які підривають авторитет поліції, а отже при звільненні нібито встановлені обставини, що ОСОБА_1 , скоїв якісь протиправні (злочинні) дії. Посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, наголошує, що рішення не відповідає вимогам, як законодавства України, так і нормам міжнародного права. Крім того, зазначає, що судове рішення та наказ не містить конкретних норм нібито порушених ОСОБА_1 , не зазначено в чому полягає непрофесіоналізм при виконанні службових обов'язків, наказів керівництва. Судом не надано оцінки законності проведення службового розслідування та порушенням відповідачем вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Вважає незаконним, безпідставним та таким, що явно виходить за межі повноважень судді, висновок зроблений на підставі нібито статей в мережі Інтернет.
Під час апеляційного розгляду позивач, представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач проходив службу на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області, має спеціальне звання капітана поліції.
04.06.2019 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області зі слідчого управління ГУНП в Донецькій області надійшла інформація за фактом отримання неправомірної винагороди слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_1 (а.с. 85-86).
Наказом № 1426 від 04.06.2019 «Про призначення службового розслідування» стосовно позивача призначене службове розслідування (а.с. 63-64).
Висновком службового розслідування за фактом відкриття Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Краматорську кримінального провадження від 24.05.2019 № 62019050000000614 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено наступне.
24.05.2019 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Краматорську, було відкрито кримінальне провадження № 62019050000000614 за ч. 3 ст. 368 КК України.
04.06.2019 м. Краматорську Донецької області, на перехресті вул. В. Стуса та вул. Дружби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, спільно з працівниками Служби безпеки України, в рамках кримінального провадження № 62019050000000614, було затримано слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 .
Під час затримання ОСОБА_1 керував автомобілем «МАZDА 3» червоного кольору, н.з. НОМЕР_1 , який належить його дружині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та намагаючись втекти, на перехресті вул. В. Стуса та вул. АДРЕСА_1 Краматорська, був зупинений шляхом блокування вищевказаного автомобіля автомобілем працівників Служби безпеки України.
На місці події під час обшуку транспортного засобу у ОСОБА_1 , працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень.
Цього ж дня співробітниками Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, у ході обшук квартири, яка є місцем мешкання слідчого ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у спільній кімнаті виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 10600 гривень.
Також 04.06.2019 співробітниками Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, проведено обшук у службовому кабінеті слідчого Трухана М ОСОБА_3 В., розташованого в адміністративній будівлі Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: м. Слов'янськ, вул. Університетська, буд. 30. Під час обшуку виявлено та вилучено матеріали кримінального провадження №12018050260000917 від 01.08.2018 та скриншот відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно руху кримінального провадження №12018050260000917.
04.06.2019 слідчий ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та утримується в слідчому ізоляторі Краматорського міського відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області, розташованому за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 56А.
Цього ж дня ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
06.06.2019 ухвалами Краматорського міського суду Донецької області, відносно слідчого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 96000 грн., останнього відсторонено від займаної посади строком на 2 місяці, на кримінальне провадження №12018050260000917 накладено арешт.
10.06.2019 після внесення застави ОСОБА_1 було звільнено.
У підозрі зазначено, що досудовим розслідуванням, проведеним співробітниками Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, встановлено, що на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10.04.2018 №138 о/с ОСОБА_1 , призначено на посаду слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Донецькій області.
Відповідно до ст. ст. 1, 17, 62 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.
Проте, ОСОБА_1 свої повноваження працівника поліції використав у злочинних цілях, вчинивши корупційний злочин за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018050260000917 від 01.08.2018 за фактом ДТП. Відповідно до матеріалів вказаного провадження ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом збив інших осіб, внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, в тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК України.
21.05.2019 приблизно о 14:00 на автостоянці біля пропродуктового магазину «Сільпо» за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32а слідчий ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 повідомив останнього, що він має передати 2000 (дві тисячі) доларів США адвокату Гапоновій О. ОСОБА_5 , після чого кримінальне провадження №12018050260000917 за фактом ДТП, буде закрито. Крім того, ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_4 кримінальною відповідальністю у разі ненадання неправомірної вигоди.
У зв'язку з цим, ОСОБА_4 вимушено погодився надати неправомірну вигоду.
29.05.2019 у період часу з 15:07 до 15:39, біля адміністративної будівлі Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул. О. Кошового, буд. 6 а, ОСОБА_1 , будучі службовою особою яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірно вигоди повідомив ОСОБА_4 , що грошові кошти останній може надати безпосередньо йому.
В подальшому 31.05.2019 у період часу з 17:05 до 17:13, перебуваючи в автомобілі марки SKODA OCTAVIA н.з НОМЕР_2 на автостоянці біля продуктового магазину «Сільпо» за адресою: АДРЕСА_3 буд. 1, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_4 першу частину грошових коштів у розмірі 10600 гривень у якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження №12018050260000917, та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Після цього 04.06.2019 приблизно о 10:00 перебуваючи у автомобілі марки MAZDA н.з. НОМЕР_1 на автостоянці біля продуктового магазину «Сільпо» за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 Маяковського, буд. 1, ОСОБА_1 будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень у якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження №12018050260000917 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Таким чином ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням.
07.06.2019 під час моніторингу мережі Інтернет, а також засобів масової інформації щодо наявності інформації негативного характеру відносно працівників ГУНП в Донецькій області, ВІОС УКЗ ГУНП в області виявлено статтю, яку опубліковано о 15:02 на сайті м.Краматорська «6264.com.ua» під назвою «В Краматорске разоблачили на взятке следователя Нацполиции» (https://www.6264.com.ua/news/2414240/v-kramatorske-razoblacili-na-vzatke-sledovatela-nacpolicii).
Також виявлено статтю, яку опубліковано 04.06.2019 на сайті м. Краматорська «vp.donetsk.ua» під назвою «В Краматорске полицейский попытался скрыться от ГБР со взяткой в 40000 грн.» (http://vp.donetsk.ua/gorod-region//gorod/74820-v- kramatorske-politsejskij-popytalsya-skrytsya-ot-gbr-so-vzyatkoj-v-40-tys-grn).
Вказані статті викликали суспільний резонанс, що підтверджується обуреннями з боку жителів м. Краматорська та інших міст, а також зневажливими коментарями на адресу Національної поліції України і поліцейських в цілому.
Опитаний слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області капітан поліції Трухан ОСОБА_6 пояснив, що ніяких правопорушень не вчиняв та вважає це провокацією.
Таким чином, нехтування ОСОБА_1 вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції та Правилами етичної поведінки поліцейського призвело до скоєння ним дій, що підривають авторитет поліції та є несумісним з подальшим проходженням останнім служби в Національній поліції України.
Таким чином, причинами та умовами порушення службової дисципліни та скоєння ОСОБА_7 дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, стали свідоме нехтування останнім вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також неналежний контроль за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим особовим складом з боку окремих керівників СУ ГУНП в Донецькій області (а.с. 69-82, 87-89).
Отже, саме із Висновку службового розслідування слідує, що капітаном поліції ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну полицю», ч.4 ст. 28 КПК України, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2, 3 п. 1 розділу П, підпунктів 1, 2, 4, 6 п. 3 розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, тому доводи апелянта, що судом зроблено висновок на підставі нібито статей в мережі Інтернет не заслуговують на увагу.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 25.06.2019 року № 1598 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання», за особисту недисциплінованість, порушення вимог п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.4 ст. 28 КПК України, п.6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2, 3 п. 1 розділу ІІ, підпунктів 1, 2, 4, 6 п.3 розділу VІ Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, п.5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області та зі служби у поліції (а.с. 17-19).
На підставі наказу № 1598 від 25.06.2019 року ГУНП в Донецькій області видано наказ №242 о/с «По особовому складу» від 25.06.2019 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с. 17-18, 65-68).
Позивач ознайомлений із вказаними вище наказами 25.06.2019 року (а.с. 68, 115-118).
Отже, доводи апелянта стосовно того, що він не був ознайомлений з наказом № 242 о/с від 25.06.2019 спростовується матеріалами справи.
Матеріали справи містять службову характеристику на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до якої, за період служби на займаній посаді мали місце факти несумлінного виконання службових обов'язків капітаном поліції ОСОБА_1 , за якими керівництвом слідчого управління організовано проведення 3 службових розслідувань, за кожним із яких діям ОСОБА_1 надано відповідну відомчу оцінку (а.с. 197).
Відповідно до статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину <…>.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами пункту 1, 2 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За змістом частини 1 статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки"
Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вбачається із п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901- VIII, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.(Ст. 2 Дисциплінарного статуту)
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом <…>.(ст.. 5 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту передбачає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Позивач не заперечує, що пояснення ним було надано, що відповідає Порядку проведення службового розслідування.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо <…>.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230): <…> службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин <…>.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №230: підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.(пункт 2.2.2 Інструкції № 230).
Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення <…>.(Пункт 5.4 Інструкції № 230).
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, суд виходить з наступного.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній і додатково поданими доказами (частина 1 статті 308 КАС України).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дисциплінарного проступку та дійшов висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, а також несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, що судове рішення та наказ не містить жодних конкретних норм нібито порушених ОСОБА_1 , також не зазначено в чому полягає непрофесіоналізм при виконанні своїх службових обов'язків, те, що єдиною підставою звільнення позивача є вчинення ним злочинних дій та залишено поза увагою принцип «презумпції невинуватості»
Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що у висновку службового розслідування, проведеним відносно позивача, серед іншого зазначено, що слідчий ОСОБА_1 шляхом ведення розмов та вчинення дій, спрямованих на створення у свідомості громадянина переконання, що для забезпечення реалізації обов'язку правоохоронного органу, необхідно сплатити грошові кошти на користь службових осіб, тобто понести фізичній особі матеріальні втрати, не передбачені законодавством, та обернути їх на користь службових осіб в якості вигоди, забороненої законодавством, скоїв вчинок, яким сплюндрував та принизив високе звання поліцейського, який присягнув на вірність Українському народові.
Така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 816/604/17.
З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при прийнятті спірних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Оскільки рішення Європейського Суду з прав людини, на які посилається апелянт стосуються дотримання презумпції невинуватості у кримінальних справа, доводи апеляції є неприйнятними.
Також є неприйнятними доводи апелянта щодо розгляду справи у спрощеному провадженні з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст..ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 200/9287/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 грудня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді Е.Г. Казначеєв
М.Г.Сухарьок