Справа №127/7542/17
Провадження №1-кп/127/901/17
24 грудня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2015 р. за № 12015020010003777 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої, з вищою освітою, заміжньої, громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 09.06.2015 року приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи напроти будинку АДРЕСА_2 , під час суперечки зі своєю сусідкою ОСОБА_8 , що виникла на ґрунті довготривалих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю останньої, нанесла ОСОБА_9 декілька ударів по голові пластиковим відром, що тримала в руці. В подальшому ОСОБА_5 , стоячи напроти ОСОБА_9 , нанесла потерпілій удар по тулубу, внаслідок чого остання впала спиною на землю. Після чого ОСОБА_5 продовжила наносити удари пластиковим відром по голові ОСОБА_8 та численні удари ногами та руками по голові та тулубу потерпілої ОСОБА_9 . Внаслідок вищевказаних дій, ОСОБА_5 спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді садна на правому колінному суглобі, що згідно висновку експерта Вінницького обласного бюро СМЕ №746 від 21.08.2015 року, належить до легких тілесних ушкоджень, та закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, що згідно висновків експертів Вінницького обласного бюро СМЕ №1466 від 30.11.2015 року та №742 від 10.08.2016 року належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе не визнала та показала, що 09.06.2015 року приблизно о 19 год. 30 хв. вона з братом ОСОБА_10 і чоловіком ОСОБА_11 знаходилися у дворі свого будинку та разом з чоловіком поливали город. Вона почула крики і вийшла на вулицю, де побачила ОСОБА_8 та брата ОСОБА_10 . Вона не хотіла, щоб ОСОБА_8 ображала брата. Вона сказала ОСОБА_8 , що якщо хоче тримати курей і свиней, нехай це робить в себе у дворі. ОСОБА_12 почала ображати її та брата. Вона взяла маленьке відро, яким поливала городину, набрала води і плеснула воду з відра на ОСОБА_8 . Потім вона повернулась і ОСОБА_8 в цей час схопила її ззаду за футболку та почала тягнути, впала та пошкодила коліно. При цьому відірвала частину кофти. Вона позвала брата, ОСОБА_10 щоб той йшов додому. Через 20 хвилин приїхала міліція. Показання свідка ОСОБА_13 є неналежним доказом, оскільки він не був свідком події та не міг бачити даних подій із свого будинку. Потерпілій тілесних ушкоджень не наносила і ушкоджень на ній не бачила. Вважає, що тілесних ушкоджень у виді струсу мозку в потерпілої не було і це не можливо довести. В неї в руках було маленьке відро, яким не можливо було завдати тілесних ушкоджень. Потерпіла навмисно звернулася в лікарню, щоб її продовжили групу інвалідності, а не лікувалася від тілесних ушкоджень. Належних доказів того, що потерпіла придбавала ліки не надано. Ліки, які призначені потерпілій, не могли нею використовуватися, оскільки, враховуючи хвороби потерпілої, мають відповідні протипоказання. Між їхніми родинами багато років триває конфлікт, оскільки потерпіла ображала її матір, самовільно підключилася у їх дворі до водовідведення та побудувала водопровідний люк та колодязь. Цивільний позов не визнає, оскільки тілесних ушкоджень потерпілій не наносила. Просила суд її виправдати, оскільки злочину вона не вчиняла, в задоволенні цивільного позову просила відмовити.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_8 показала, що 09.06.2015 року приблизно о 18 год. 00 хв. вона гуляла по АДРЕСА_2 зі своїм онуком на руках. Прогулюючись, вона зайшла до сусіда ОСОБА_13 . Вони із сусідом стояли та розмовляли, дивились на рослини на городі. Брат ОСОБА_5 - ОСОБА_14 , почав викрикувати нецензурні слова та образи. В цей час ОСОБА_15 стояв через сітку біля свого будинку і дивився на них та сказав їй: «що ти там заглядаєш сюди». Вона відповіла йому: «кому ти потрібен». Вона з ним не сварилася. Після цього вона розвернулася та сказала до сусіда, що йде, оскільки ОСОБА_15 в нетверезому стані, а вона з дитиною на руках. Вийшовши на вулицю, вона пішла до себе додому. Коли доходила до свого подвір'я, на вулицю вибіг ОСОБА_15 в нетверезому стані, достеменно вона не знає в якому він був стані, і почав до неї висловлюватися різними нецензурними словами. До її хвіртки залишалось метрів три. В цей час вона стояла з боку, а ОСОБА_15 стояв навпроти неї. Вона була з дитиною на руках та знаходилася поряд зі своїм будинком біля свого паркану. Дитина злякалася і почала плакати. І тут, можливо, через хвилини дві-три, вибігла ОСОБА_5 з великим пластиковим відром чи то з водою, чи то з помиями, їй не відомо, і вилила на неї дану рідину. Вона викрутилася і рідина на неї не потрапила, а лише на ворота її гаражу, та почала відходити. Дитина почала кричати, а її чоловік ОСОБА_16 був у подвір'ї, тому почувши крик - вибіг. Вона сказала до чоловіка, щоб той взяв дитину, тому що на той час для неї було саме головне це дитина, оскільки дитині був один рік. Під час передавання дитини ОСОБА_5 знаходилась за нею. Вона передала дитину своєму чоловікові, а чоловік вхопив ОСОБА_17 за руки. ОСОБА_5 в цей час бігла і кричала, що свого брата ображати не дасть. Ніби вона, жінка з дитиною на руках, мала бити її брата. Вона знаходилася спиною до ОСОБА_5 , а та її наздоганяла. ОСОБА_5 наздогнала її посередині вулиці, метрів зо три до її гаража. Гараж розташований з одного кутка її ділянки, а хвіртка по середині ділянки. Коли вона передавала дитину, ОСОБА_5 підбігла і вдарила її ногою в тулуб - живіт, в цей час з її рук чоловік підхопив дитину. Це був перший удар ОСОБА_5 від якого вона впала на спину. Це було так миттєво, що вона навіть не зрозуміла, як це все сталося, як вона опинилася на землі. ОСОБА_5 , стоячи над нею, вдарила її ногою, потім взяла пластикове відро і самим краєм відра товкла її по голові зверху. Відро тримала не за ручку, а за саме відро. Це тривало приблизно сім - десять хвилин. Скільки було ударів сказати не може, оскільки в неї був такий стан, що вона не зрозуміла. Коліна були розбиті, на голові відразу з'явилася гуля. ОСОБА_5 товкла її скільки хотіла, і що хотіла говорила. А її чоловік ОСОБА_16 в цей час тримав ОСОБА_18 біля хвіртки. Вона хотіла ОСОБА_5 потягнути на себе, для цього вона припіднялася, проте обірвала тій лише кофту. Після цього ОСОБА_5 розвернулася і пішла. При цій події були присутні: її чоловік, ОСОБА_15 та ОСОБА_5 . В цей час її чоловік тримав дитину на руках і тримав ОСОБА_18 за руку. Між її чоловіком та ОСОБА_19 суперечки, штовханини не було. Потім її чоловік ОСОБА_16 підняв її. Вони пішли до хати і вона відразу викликала поліцію. Приїхала поліція, пішли до ОСОБА_5 , але та швидко зібралася і пішла. Поліцейська кричала до ОСОБА_5 , щоб та почекала, а вона відповіла, що нічого не знає, нічого не бачила і пішла. Поліцейська склала протоколи і запитала її, чи бажає вона йти на судмедекспертизу. Поліцейська сказала, що йде по сусідах, куди та ходила їй не відомо, зокрема хто був свідками. Ширину дороги вона не може сказати. З вечора вона ще не могла зрозуміти свій стан, а вночі в неї почалася нудота, рвота, головокружіння, був високий тиск. Вранці вона пішла на судмедекспертизу. Лікар записав її дані та сказав, що не може зараз її оглянути, так як це було вчора вечором, а сьогодні зранку ще не буде видно синців, тому запропонував прийти наступного дня. Після того, як вона вийшла із судмедекспертизи їй було настільки важко, що вона сіла не в ту маршрутку. Потім вона попросила водія, і той викликав їй таксі. На таксі вона поїхала до другої клінічної лікарні де її відразу госпіталізували. Так вона пролежала в стаціонарному відділені дві неділі, з 10 червня. Тобто в лікарню її поклали наступного дня після події, де вона пробула два тижні. Під час перебування в лікарні вона не виходила з лікарні. Вона надавала слідчому свою медичну картку стаціонарного хворого для проведення експертизи. Ні ОСОБА_5 , ні її брат, в хаті не живуть, а лише навідують батьківську хату. Її будинок знаходиться навпроти будинку ОСОБА_5 . ОСОБА_20 не сподобалося, що вона дивилася в його сторону. З ОСОБА_19 вона була знайома по сусідські п'ятнадцять років, оскільки він там проживав певний час. Першою з'явилася ОСОБА_5 , а потім її чоловік ОСОБА_16 . ОСОБА_5 вибігла і сказала, що брата ображати не дасть та почала лити воду. Вона з ОСОБА_5 особисто знайома не була, проте знала, що та успадкувала будинок батьків та приходить до хати. Вона не могла впасти сама, оскільки там не було слизько, а воду вилили на ворота гаража. Вона з матір'ю ОСОБА_5 скандалу не влаштовувала та не била її. Щодо суми вказаної в позовній заяві 6 393 грн. 25 коп., то на підтвердження даної суми вона надала квитанції, які не збереглися, оскільки за терміном зберігання вони вицвіли. Нею були витрачені кошти на крапельниці, які ставили протягом двох тижнів щоденно; придбання ліків; оплату мрт. Всі квитанції в неї не збереглися. Вона підраховувала, скільки коштів було витрачено на лікування, записів в неї також немає. Моральна шкода полягає в тому, що вона лежала в лікарні, в неї крутилася голова, піднімався тиск. За її підрахунками 10 000 гривень мало за стан її здоров'я. Просила суд цивільний позов задовольнити, обвинуваченій призначити покарання згідно закону.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що обвинувачена ОСОБА_5 це його рідна сестра, а потерпіла - сусідка. Почався конфлікт з того, що кури ОСОБА_8 гуляли на їх території. Він знаходився на вулиці, ОСОБА_8 також, оскільки вона звідкись йшла. Він нагнав курей, бо сестра приходить та замітає, прибирає. Тут ОСОБА_8 йде з криками, з нецензурними словами, а сестра ОСОБА_5 , почувши крики вийшла з'ясовувати дану ситуацію. Спочатку ОСОБА_8 почала кричати до нього, а ОСОБА_5 вийшла і почала її заспокоювати, захищатись. Далі ОСОБА_8 перекинулась на ОСОБА_5 . Він не бігав за ОСОБА_8 . ОСОБА_8 була без дитини, а ОСОБА_16 стояв біля своєї хвіртки, ніби з дитиною. Коли почався конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , він підійшов до ОСОБА_16 та сказав, щоб той заспокоїв свою дружину ОСОБА_8 , бо та бігла і кричала. В той час він стояв обличчям до ОСОБА_16 та боком до ОСОБА_5 і ОСОБА_8 та бачив, як ті зчепилися. ОСОБА_5 сказала, щоб ОСОБА_8 почала займатися колодязем. Також ОСОБА_8 вживала нецензурні слова. Далі вони, стоячи, почали шарпати одна одну. Потім ОСОБА_5 облила ОСОБА_8 , штовхнула раз, чи то вдарила пустим відром, і та, підсковзнулася та впала на землю. В цей час ОСОБА_5 знаходилася біля неї. Відро було пластмасове. Він бачив, що ОСОБА_5 замахнулася відром, проте чи попала, не бачив. Від чого ОСОБА_8 впала йому не відомо. Він не бачив, щоб ОСОБА_5 ногами била ОСОБА_8 . В цей час він стояв з ОСОБА_16 десь за сім метрів. Ширина вулиці від паркану до паркану десь п'ятнадцять, можливо, двадцять метрів. ОСОБА_8 підвелася і пішла до себе додому. ОСОБА_8 він не чіпав. В нього немає конфлікту з свідком ОСОБА_13 , лише з приводу паркану. Він не пам'ятає, чи була ОСОБА_8 в сусіда з дитиною на руках. Він не підходив до ОСОБА_8 , коли та стояла біля своєї хвіртки. Він п'яним не був. Після суперечки, яка відбулася 9 червня 2015 року, він бачив сусідку ОСОБА_8 , яка проживає навпроти його будинку, на подвір'ї. В той момент, коли ОСОБА_8 лежала в лікарні, він бачив, як працівники копали яму на воду, потім ОСОБА_8 з чоловіком ОСОБА_16 закидали землю на машину, щоб вивезти. Точно він не пам'ятає, коли це було, проте вже після конфлікту.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він є чоловіком ОСОБА_5 09.06.2015 року відбулася суперечка, яка була спровокована ОСОБА_8 . Конфлікт був давній, ще між ОСОБА_8 та його тещею щодо водопровідного люку та колодязю. Теща часто приходила додому та скаржилася, що її ображали, застосовували силу. Щодо події, то він разом з дружиною ОСОБА_5 вечері поливали город. Також був брат ОСОБА_5 - ОСОБА_10 . Вони вдвох працювали, а де був ОСОБА_10 і чим займався він не пам'ятає. Потім дружина ОСОБА_5 вийшла та сказала, що піде забере ОСОБА_10 , той на вулиці і сперечається із сусідкою, яка його провокує. ОСОБА_8 на той час була без дитини. ОСОБА_5 вийшла на вулицю, а він вийшов у двір до вугла будинку, де було все видно. ОСОБА_5 вийшла до ОСОБА_8 та брата ОСОБА_10 , сказати щоб той зайшов додому. Була суперечка, потім ОСОБА_5 висмикнулася і пішла додому. В неї була розірвана футболка. Він запитав у ОСОБА_5 , що сталося та відповіла, що вони полаялися, ОСОБА_8 її обізвала. На той час він не надав цьому великого значення. Потім він пішов до себе в гараж та взяв автомобіль. Вже коли він вечері приїхав додому, десь о пів на десяту годину, то дізнався що приїжджала міліція, оскільки ОСОБА_8 написала заяву, що вони на неї напали, ображали, били. ОСОБА_10 ніби був не п'яний. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 лежала на землі. Можливо ОСОБА_5 виходила з дому із відром. Штовханину він бачив, а чи виливала його дружина ОСОБА_5 воду із відра на ОСОБА_8 - не бачив. ОСОБА_8 схопила ОСОБА_5 , проте вона вирвалася і зайшла в двір. Під час конфлікту він бачив ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а ОСОБА_16 не бачив. Все відбувалося перед їх воротами в 3-4 метрах від хвіртки.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що він був присутній під час конфлікту 09.06.2015 року між дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Він знаходився вдома в приміщенні будинку та почув, як хтось сварився. Він вийшов на вулицю, його дружина ОСОБА_8 тримала онука на руках. Онук почав плакати, кричати. ОСОБА_8 з ОСОБА_5 висловлювалися, що саме він не пам'ятає. ОСОБА_10 стояв трохи далі. Він взяв онука до себе, думав, що вони розберуться. Коли побачив, як сусідка біжить з півторашнім пластмасовим відром води та його виливає. Вода потрапила на двері брами їхнього гаража. Він стояв, взявши онука, недалеко від нього був брат ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , який був випивший. Онук почав кричати в нього на руках. В той час його дружина ОСОБА_8 лежала на асфальті головою вниз і відро було побите. Самого моменту, коли дружина ОСОБА_8 падала, він не бачив. Він знає, що ОСОБА_8 була повалена на асфальт і ОСОБА_5 била її відром. Скільки було нанесено ударів відром, він не може сказати. Удар було здійснено в район голови. ОСОБА_8 лежала спиною на асфальті. Чи били ОСОБА_8 ногами, руками не бачив. Він розгубився з приводу того, кого слід було захищати, чи то дружину, чи то онука. Він не бачив, щоб ОСОБА_5 тягнула по землі його дружину ОСОБА_8 . Він бачив шматок тканини від одягу, який лежав на землі. Від чого це було відірвано, не пам'ятає. Мабуть він був від одягу ОСОБА_5 . Він не бачив, хто обірвав шматок з одягу. Більше свідків події не було. Подія відбувалася біля їх гаража. Він стояв з дитиною на вулиці біля своїх воріт, у п'яти метрах від місця події. Він дружині швидку не викликав та не був присутній коли вона ходила на судмедекспертизу. Дружина ОСОБА_8 говорила, що в неї крутиться голова.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_8 прийшла до нього з дитиною на руках. Вони ходили, дивились на городі на огірки, помідори, картоплю. Він живе в межу з ОСОБА_5 . В цей час сусідка ОСОБА_5 зі своїм братом ОСОБА_19 помітили їх і почали ругатися, обзивати та нападати, чому вона сюди прийшла. На нього вони не нападали. Він сказав їм, яке їх діло, вона прийшла до нього, в його двір, а не до них. Вони почали обзивати, що вона прийшла видивлятись, красти, говорили образи. Він провів ОСОБА_8 до хвіртки і та пішла до себе додому, а він повернувся та пішов до своєї хати. Зайшовши до хати, його жінка ОСОБА_21 почала кричати та сказала: «дивись уже б'ються». Вікно його виходило на дорогу. Відстань була 15-20 метрів. Він подивився у вікно та побачив, як ОСОБА_16 тягався з сусідом ОСОБА_22 , прізвища не пам'ятає. Вибігла ОСОБА_5 та з відра вилила якусь рідину, можливо воду, на ОСОБА_8 . ОСОБА_8 була з дитиною на руках біля гаража. ОСОБА_5 вдарила відром по голові ОСОБА_8 один або два рази, вже не пам'ятає. Потім відро впало в сторону. Він лише чув, що ОСОБА_8 дуже голосно кричала «забери дитину», а також кричала дитина. Дитина плакала на руках. Потім ОСОБА_16 підбіг та забрав дитину. ОСОБА_5 била ОСОБА_8 ногами, руками. При цьому вони обоє рухалися. Скільки було нанесено ударів він не рахував, ОСОБА_5 постійно махала ногами і руками. Потім ОСОБА_5 іще вдарила ОСОБА_8 , чим не пам'ятає. Від отриманого удару ОСОБА_8 впала, а ОСОБА_5 ще її лежачу вдарила ногою, руками та відром. Далі ОСОБА_5 взяла свого брата ОСОБА_18 і потягнула додому. На цьому бійка закінчилась. Це також бачила його дружина. ОСОБА_8 проживає через вулицю від нього. Паркан його із сітки. Дивлячись із вікна, він дивився не через паркан із сітки, а поверх нього. Скільки часу зайняла бійка, він не може сказати, можливо хвилин десять. Коли приїхала міліція, то допитували і його, і його дружину, проте дружини показання записали, а його - ні. Лише згодом записали і його показання. Його дружина до самої смерті мала добрий зір. В нього на дорозі росло і росте дерево - горіх, але видимість з вікна чудова, дерево не закриває. Поряд з деревом заїзд для автомобіля, тому гілля підрізане високо, щоб автомобіль мав змогу заїжджати.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 показав, що він проводив експертизу № 746 від 21.08.2015 року. За результатами проведення експертизи у ОСОБА_8 було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі, яке належить до легких тілесних ушкоджень. При огляді потерпілої було виявлено пошкодження м'яких тканин та забій. При первинному огляді голова оглядалася, однак видимих ушкоджень не було, що не виключає струсу мозку. Крім того, разом із експертом ОСОБА_24 вони проводили експертизу №1466 від 30.11.2015 року. За результатами експертизи було встановлено, що у ОСОБА_8 при судово-медичному обстеженні було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі а також закрита черепно-мозкова травма-струс головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але не більше 21 дня). Дана експертиза проводилася на підставі наданої медичної картки потерпілої ОСОБА_8 та матеріалів кримінального провадження. Сама потерпіла не оглядалася. При проведенні експертиз вивчалася історія хвороби потерпілої, досліджувалася медична картка.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 показала, що вона проводила експертизу № 742 від 10.08.2016 року, на підставі вивчення медичної картки ОСОБА_8 та матеріалів кримінального провадження. Було встановлено, що у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі та закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку», які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але не більше 21 дня). Сама потерпіла нею не оглядалася. Експертиза проводилася на підставі матеріалів кримінального провадження, інші версії експерт не висуває та не досліджує.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_5 її винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю досліджених і оцінених судом доказів.
З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 10.06.2015 року за № 12015020010003777, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно висновку експерта № 746 від 21.08.2015 року у ОСОБА_8 було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі, яке належить до легких тілесних ушкоджень, виникло від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи - 09.06.2015 року. В зв'язку з тим, що ОСОБА_8 для додаткового огляду не з'явилась, визначитись щодо характеру та ступеню тяжкості інших, можливо наявних тілесних ушкоджень не представляється можливим (у відповідності до п. 4.13 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Згідно висновку експерта №1466 від 30.11.2015 року, на підставі вивчення «медичної картки стаціонарного хворого» №6260/583 МКЛ ШМД м. Вінниці на ім'я ОСОБА_8 , матеріалів кримінального провадження, експерт дійшов висновку, що згідно «Висновку експерта» №746 у ОСОБА_8 при судово-медичному обстеженні 10.06.2015 року було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі, яке належить до легких тілесних ушкоджень. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження: «Закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку», які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але не більше 21 дня). Всі вище вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не були небезпечні для життя та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, давністю утворення, можливо, в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи - 09.06.2015 року. Характер і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 за механізмом утворення не суперечать обставинам викладеним, як у протоколах допиту ОСОБА_8 від 10.06.2015 року: «… почала тягнути мене за волосся… нанесла мені декілька ударів відром по голові… ще декілька разів вдарила мене своєю ногою по голові…», від 01.10.2015 року: «…декілька разів нанесла удари по голові пластиковим відром… нанесла мені удар ногою по тулубу… внаслідок отриманого удару, я впала спиною на землю. …почала наносити мені численні удари відром по голові… почала наносити мені численні удари ногою в живіт…» так і у протоколі допиту ОСОБА_16 від 19.06.2015 року: «…09.06.2015 року близько 19.30 год. «…вдарила мою дружину пластмасовим відром по голові, від чого остання впала на землю та подряпала коліно … кулаками рук в більшості в область голови та тулубу…». Дані підсумки доповнюють підсумки до «Висновку експерта» №746 від 10.06.-21.08.2015 року з урахуванням додатково наданих медичних документів та матеріалів кримінального провадження.
Згідно висновку експерта № 742 від 10.08.2016 року, на підставі вивчення «медичної картки стаціонарного хворого» №6260/583 МКЛ ШМД м. Вінниці на ім'я ОСОБА_8 , матеріалів кримінального провадження, експерт дійшов висновку, що згідно «Висновку експерта» №746 у ОСОБА_8 при судово-медичному обстеженні 10.06.2015 року було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі, яке належить до легких тілесних ушкоджень. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження: «Закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку», які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але не більше 21 дня). Всі вище вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не були небезпечні для життя та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, давністю утворення, можливо, в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи - 09.06.2015 року. Характер і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 за механізмом утворення не суперечать обставинам викладеним, як у протоколах допиту ОСОБА_8 від 10.06.2015 року: «… почала тягнути мене за волосся… нанесла мені декілька ударів відром по голові… ще декілька разів вдарила мене своєю ногою по голові…», від 01.10.2015 року: «…декілька разів нанесла удари по голові пластиковим відром… нанесла мені удар ногою по тулубу…внаслідок отриманого удару, я впала спиною на землю. …почала наносити мені численні удари відром по голові…почала наносити мені численні удари ногою в живіт…», у протоколі допиту ОСОБА_16 від 19.06.2015 року:«…09.06.2015 року близько 19.30 год. «…вдарила мою дружину пластмасовим відром по голові, від чого остання впала на землю та подряпала коліно … кулаками рук вбільшості в область голови та тулубу…» та в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.04.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_8 : «…нанесла декілька ударів відром по голові. … нанесла удар ногою в живіт, від якого ОСОБА_8 впала спиною на землю. Потім, коли ОСОБА_8 лежала на землі… ОСОБА_5 знову почала наносити їй численні удари пластиковим відром по голові. … потім ОСОБА_5 знову нанесла ОСОБА_8 декілька разів удари ногою в живіт.». Питання «Постанови», щодо можливості утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 «при одноразовому падінні з висоти власного зросту» в ході даної експертизи не вирішувалося, оскільки в матеріалах кримінального провадження не відображені версії такого падіння.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.04.2016 року та фототаблиці до нього вбачається, що експеримент проведено за участю потерпілої ОСОБА_8 за адресою: м. Вінниця, вул. Бестужева, 26. Потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що 09.06.2015 року о 19 год. 30 хв. вона перебувала біля гаража на вулиці Бестужева, де гуляла з онуком, тримаючи його на руках. В цей час, до неї підійшов чоловік на ім'я ОСОБА_26 , що мешкає по АДРЕСА_3 та почав сварку. Потім, до них підійшла сестра ОСОБА_27 , яка також намагалася вчинити сварку. Після чого ОСОБА_5 , тримаючи в руках пластикове відро, вилила його вміст в її бік. В цей час до неї підійшов її чоловік ОСОБА_16 , якому вона передала онука. ОСОБА_5 підбігла та, стоячи перед нею, нанесла їй декілька ударів відром по голові. Потім ОСОБА_5 нанесла їй удар ногою в живіт, від якого ОСОБА_8 впала спиною на землю. ОСОБА_5 знову почала наносити їй чисельні удари пластиковим відром по голові. ОСОБА_5 знову нанесла їй декілька ударів ногою в живіт. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_26 пішли до свого будинку, а вона піднялась.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2017 року та фототаблиці до нього вбачається, що експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_16 , який вказав на ділянку біля в'їзду у гараж біля його будинку за адресою: АДРЕСА_2 та повідомив, що у вечірній час 09.06.2015 року у будинку за вказаною адресою, його дружина перебувала на вулиці поряд із будинком. Приблизно о 19 год. 30 хв. він почув шум і крики з вулиці та пішов з будинку. Він побачив свою дружину ОСОБА_8 , яка тримала онука на руках. На деякій відстані перебував чоловік на ім'я ОСОБА_26 з будинку АДРЕСА_4 та його сестра - ОСОБА_28 , яка кричала на його дружину. ОСОБА_29 тримала в руках пластикове відро, потім вилила вміст відра в бік його дружини. Далі він вихопив онука з рук дружини, ОСОБА_29 в цей час стала бити ОСОБА_8 відром по голові. ОСОБА_5 вдарила ОСОБА_8 і вона впала спиною на асфальт. Далі ОСОБА_5 продовжила бити ОСОБА_8 по голові відром. Внаслідок чого відро побилося і уламки розлетілися. Потім ОСОБА_5 наносила удари ногою ОСОБА_8 , але куди саме вказати не може, так як закривав онука, щоб той не бачив, що відбувається. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_26 пішли. Все це відбувалося приблизно 10 хвилин.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2017 року та фототаблиці до нього вбачається, що експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_21 , яка показала, що 09.06.2015 року приблизно о 19 год. 30 хв. перебувала в будинку АДРЕСА_2 та через вікно бачила, як жінка на ім'я ОСОБА_30 , яка мешкає в будинку АДРЕСА_2 , нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Так, на ділянці перед гаражем ОСОБА_8 стояла та тримала онука на руках, поруч стояв чоловік на ім'я ОСОБА_26 - брат ОСОБА_5 , а також ОСОБА_5 та ОСОБА_16 . ОСОБА_5 вилила вміст відра, яке тримала в руках на ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_8 віддала онука ОСОБА_16 . Після чого ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_8 удари відром по голові. Потім ОСОБА_5 штовхнула ОСОБА_8 , остання впала спиною на асфальт. Після чого ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_8 удари відром по голові та ногами по тулубу.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 16.05.2019 року вбачається, що експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_13 , який показав, що 09.06.2015 року о 19 год. 30 хв. до нього у двір по АДРЕСА_2 прийшла ОСОБА_8 із дитиною на руках. ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , побачивши їх у дворі, почали обзивати, ображати ОСОБА_8 та кричати на неї. Він зробив зауваження, відбулася словесна суперечка. Він провів ОСОБА_8 до хвіртки і вона пішла до себе додому. Він зайшов до кімнати і його дружина повідомила, що вже бійка. Виглянувши у вікно, побачив ОСОБА_31 - чоловіка ОСОБА_8 , який тягався з ОСОБА_22 . В той же час вибігла ОСОБА_5 з відром в руках білого кольору на 20 літрів. ОСОБА_5 вилила вміст відра на двері гаража та вдарила відром ОСОБА_8 по голові. Потім била відром, далі руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_8 . Остання кричала, щоб забрали дитину. Потім ОСОБА_32 забрав дитину, ОСОБА_8 тікала, а ОСОБА_5 доганяла. Біля дороги ОСОБА_5 знову била руками та ногами ОСОБА_8 , яка впала. Події відбувалися біля гаража будинку АДРЕСА_2 .
З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.05.2019 року вбачається, що експеримент проведено за участю потерпілої ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 . Потерпіла повідомила, що 09.06.2015 року о 19 год. 30 хв. стояла із дитиною на руках біля свого будинку. В той час до неї підійшов брат ОСОБА_5 - ОСОБА_14 та почав сваритися до неї з приводу курей, які були на подвір'ї останньої. В той же час підбігла ОСОБА_5 та вилила на ОСОБА_8 воду з великого пластикового відра білого кольору. ОСОБА_5 штовхнула ОСОБА_8 декілька разів. Вибіг чоловік ОСОБА_8 та забрав дитину. ОСОБА_8 почала відходити в бік дороги, ОСОБА_5 наздогнала її та штовхнула і вона впала. З приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_5 вдарила її по тулубу, звалила з ніг, била по тулубу, по голові відром, розбила голову та коліно.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 01.11.2019 року вбачається, що експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 , який повідомив, що в цей день, перебуваючи на городі за будинком, почув сварку між сусідами. ОСОБА_5 вийшла із-за будинку та повідомила, що ОСОБА_15 свариться із сусідкою та що вона піде забере ОСОБА_18 . ОСОБА_5 була біля хвіртки і у них була потасовка. Потерпіла ОСОБА_8 впала. У ОСОБА_5 була розірвана футболка. На запитання, що трапилося, ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_8 її ображала і ОСОБА_5 вилила на неї воду. А коли ОСОБА_5 йшла, то ОСОБА_8 вчипилася за неї та її футболку. Чоловік ОСОБА_8 стояв через дорогу і не вмішувався. У ОСОБА_8 ніяких дітей на руках не було.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 01.11.2019 року вбачається, що експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 . Який повідомив, що був у дворі будинку та побачив сусідські кури та взяв грудку, щоб їх прогнати. В цей час вилетіла ОСОБА_8 з нецензурною лайкою. ОСОБА_8 почала до нього чіплятись. На той час була присутня його сестра ОСОБА_5 , до якої вона почала теж чіплятись. На вулиці був ОСОБА_33 , який вийшов з-за хвіртки. Він сказав ОСОБА_34 заспокоїти його жінку - ОСОБА_8 . ОСОБА_35 почав забирати свою жінку - ОСОБА_8 . ОСОБА_8 почала штовхати ОСОБА_5 , порвала верхній одяг. Потім ОСОБА_5 підійшла до нього та сказала йти, так як може бути провокація. Він не бачив, чи наносились тілесні ушкодження, оскільки він стояв з ОСОБА_35 та просив його забрати курей та дружину.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 01.11.2019 року вбачається, що експеримент проведено за участю обвинуваченої ОСОБА_5 , яка повідомила, що 09.06.2015 року вона з братом і чоловіком знаходилися у дворі будинку, о 19 год. 30 хв. з чоловіком поливали город. В цей момент почула крики і на них вийшла. Вона сказала ОСОБА_8 , що якщо хоче тримати курей і свиней, нехай це робить в себе у дворі. ОСОБА_12 почала її бити, обзивати. Вона взяла відро, набрала води, вилила і плеснула воду з відра на ОСОБА_36 . Потім вона повернулась, ОСОБА_8 схопила її ззаду за футболку та почала тягнути, впала та пошкодила коліно. Вона позвала брата - ОСОБА_10 йти додому. А ОСОБА_8 встала і почала лаятись. Потім ОСОБА_33 збирав курей. Через 20 хвилин приїхала міліція.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показаннями потерпілої, яка, зокрема, показала суду, що 09.06.2015 року приблизно о 18 год. 00 хв. вона гуляла по вулиці Бестужева в м. Вінниці зі своїм онуком на руках. Прогулюючись, вона зайшла до сусіда ОСОБА_13 . Після цього, вийшовши на вулицю, пішла до себе додому. Коли доходила до свого подвір'я, на вулицю вибіг ОСОБА_15 в нетверезому стані, достеменно вона не знає в якому він був стані, і почав до неї висловлюватися різними нецензурними словами. До її хвіртки залишалось метрів три. В цей час вона стояла з боку, а ОСОБА_15 стояв навпроти неї. Вона була з дитиною на руках та знаходилася поряд зі своїм будинком біля свого паркану. Дитина злякалася і почала плакати. І тут, можливо, через хвилини дві-три, вибігла ОСОБА_5 з великим пластиковим відром чи то з водою, чи то з помиями, їй не відомо, і вилила на неї дану рідину. Вона викрутилася і рідина на неї не потрапила, а лише на ворота її гаражу, та почала відходити. Дитина почала кричати, а її чоловік ОСОБА_16 був у подвір'ї, тому почувши крик - вибіг. Вона сказала до чоловіка, щоб той взяв дитину. Вона передала дитину своєму чоловікові, а чоловік вхопив ОСОБА_17 за руки. ОСОБА_5 в цей час бігла і кричала, що свого брата ображати не дасть. ОСОБА_5 наздогнала її посередині вулиці, метрів зо три до її гаража. Коли вона передавала дитину, ОСОБА_5 підбігла і вдарила її ногою в тулуб - живіт, в цей час з її рук чоловік підхопив дитину. Це був перший удар ОСОБА_5 від якого вона впала на спину. Це було так миттєво, що вона навіть не зрозуміла, як це все сталося, як вона опинилася на землі. ОСОБА_5 , стоячи над нею, вдарила її ногою, потім взяла пластикове відро і самим краєм відра товкла її по голові зверху. Відро тримала не за ручку, а за саме відро. Це тривало приблизно сім - десять хвилин. Скільки було ударів сказати не може, оскільки в неї був такий стан, що вона не зрозуміла. Коліна були розбиті, на голові відразу з'явилася гуля. Вона хотіла ОСОБА_5 потягнути на себе, для цього вона припіднялася, проте обірвала тій лише кофту. Після цього ОСОБА_5 розвернулася і пішла.
Об?єктивно показання потерпілої як в частині обставин, механізму, давності, так і тяжкості заподіяння тілесних ушкоджень, підтверджуються висновками експертів №746 від 21.08.2015 року, №1466 від 30.11.2015 року, № 742 від 10.08.2016 року, відповідно до яких у ОСОБА_8 при судово-медичному обстеженні було виявлено тілесне ушкодження - садно на правому колінному суглобі, яке належить до легких тілесних ушкоджень. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження: «Закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку», які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6, але не більше 21 дня). Всі вище вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 не були небезпечні для життя та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, давністю утворення, можливо, в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи - 09.06.2015 року.
Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні, зокрема, показав, що ОСОБА_8 прийшла до нього з дитиною на руках. Він провів ОСОБА_8 до хвіртки і та пішла до себе додому, а він повернувся та пішов до своєї хати. Зайшовши до хати, його жінка ОСОБА_21 почала кричати та сказала: «дивись уже б'ються». Вікно його виходило на дорогу. Відстань була 15-20 метрів. Він подивився у вікно та побачив, як ОСОБА_16 тягався з сусідом ОСОБА_22 , прізвища не пам'ятає. Вибігла ОСОБА_5 та з відра вилила якусь рідину, можливо воду, на ОСОБА_8 . ОСОБА_8 була з дитиною на руках біля гаража. ОСОБА_5 вдарила відром по голові ОСОБА_8 один або два рази, вже не пам'ятає. Потім відро впало в сторону. Він лише чув, що ОСОБА_8 дуже голосно кричала «забери дитину», а також кричала дитина. Дитина плакала на руках. Потім ОСОБА_16 підбіг та забрав дитину. ОСОБА_5 била ОСОБА_8 ногами, руками. При цьому вони обоє рухалися. Скільки було нанесено ударів він не рахував, ОСОБА_5 постійно махала ногами і руками. Потім ОСОБА_5 іще вдарила ОСОБА_8 , чим не пам'ятає. Від отриманого удару ОСОБА_8 впала, а ОСОБА_5 ще її лежачу вдарила ногою, руками та відром. Далі ОСОБА_5 взяла свого брата ОСОБА_18 і потягнула додому. На цьому бійка закінчилась.
Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину частково підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 .
Суд не приймає до уваги заперечення обвинуваченої про те, що показання свідка ОСОБА_13 є неналежним доказом, оскільки він не був свідком події, так як свідок в судовому засіданні показав, що він бачив із свого будинку як обвинувачена наносила тілесні ушкодження потерпілій, також це бачила його дружина. Паркан його домоволодіння із сітки. Дивлячись із вікна, він дивився не через паркан із сітки, а поверх нього, видимість з вікна чудова, дерево не закриває.
Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується протоколами проведення слідчих експериментів із потерпілою і свідками та оглянутами в судовому засіданні відеозаписами даних слідчих дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження обвинуваченої про те, що вона даного злочину не вчиняла не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються наведеними доказами.
Суд критично оцінює показання обвинуваченої про те, що під час того, коли вона вийшла на вулицю, в неї в руках було маленьке відро (яке оглядалося судом в судовому засіданні), яким не можливо було завдати тілесних ушкоджень. Суд зазначає, що такі твердження обвинуваченої спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , висновками експертів.
При цьому, показання обвинуваченої ОСОБА_5 стосовно подій 09.06.2015 року суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які між собою повністю узгоджуються і доводять вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину.
А тому, враховуючи викладене, суд критично оцінює твердження обвинуваченої про те, що вона не наносила потерпілій тілесних ушкоджень.
Крім того, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала той факт, що між нею та потерпілою виникла сварка, при цьому потерпіла упала.
Наведені вище показання потерпілої та свідків підтверджують обставини вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.
Невизнання обвинуваченою своєї вини суд розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Її показання не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Що стосується тверджень обвинуваченої про те, що між їхніми родинами багато років триває конфлікт, оскільки потерпіла ображала її матір, самовільно підключилася у їх дворі до водовідведення та побудувала водопровідний люк та колодязь, та що дані обставини слід досліджувати в судовому засіданні, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
А тому, враховуючи зазначені норми ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України, вказані обставини не підлягають дослідженню в межах даного кримінального провадження.
Суд зазначає, що під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідив інші надані докази.
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.
За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченій покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином невеликої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжуть покарання, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді штрафу, суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.
Що стосується цивільного позову, пред'явленого потерпілою ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_5 суд зазначає таке.
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як вбачається з цивільного позову, потерпіла просить стягнути з обвинуваченої 6 393 грн. 25 коп. майнової шкоди та 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення.
В судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала та пояснила, що протиправними діями обвинуваченої їй було заподіяно майнову шкоду, оскільки вона змушена була лікуватися та придбавати необхідні ліки, на доказ чого надано відповідні чеки. Крім того, діями обвинуваченої їй було заподіяно моральних страждань, які полягають у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, вона змушена була перебувати у лікарні.
В судовому засіданні обвинувачена винною себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та відповідно не визнала цивільний позов, пояснила, що шкоди потерпілій не завдавала, оскільки ударів їй не наносила, ліки, які призначені потерпілій, не могли нею використовуватися, оскільки, враховуючи хвороби потерпілої, мають відповідні протипоказання.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд зазначає, що потерпілою до позовної заяви не надано належних доказів (квитанцій, чеків), які б достовірно підтверджували зазначений в позові розмір майнової шкоди - 6 393 грн. 25 коп., а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне. В судовому засіданні потерпіла посилається на те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої вона змушена була перебувати в лікарні, в неї крутилася голова, піднімався тиск. Їй заподіяно значних моральних страждань та переживань, вона не могла вести звичний спосіб життя.
Враховуючи викладене, суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій була завдана моральна шкода, яка виразилася в перенесених душевних стражданнях та нервовому потрясінні, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував фізичні та моральні страждання потерпілої, характер дій обвинуваченої, а також конкретні обставини справи. Враховуючи вимоги розумності, виваженості, справедливості, суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої 5 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково та стягнути із обвинуваченої на користь потерпілої 5 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Кримінального кодексу України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. п. 8, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст. 1-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Судам слід мати на увазі, що відповідно до частин 5 та 6 ст. 7 КПК з передбачених у статтях 48, 49 КК підстав особу може бути звільнено також від покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, вину у вчиненні злочину не визнала, однак від суду не ухилялася, не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Злочин вчинений ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, є злочином невеликої тяжкості, з дня вчинення злочину минуло більше трьох років.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_5 слід звільнити від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України та ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. ст. 50, 65-67, 49 Кримінального кодексу України, ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'тдесят) грн. 00 коп.
Звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України та ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілій та прокурору.
Суддя