Справа № 137/1311/19
23 грудня 2019 р. 3/137/437/19
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 а, ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, зі слів - не працюючого, за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 263466 від 24.09.2019 (а.с. 3), 24.09.2019 о 12 год 20 хв по вул. Лісній в с. Трибухи Літинського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував трактором Т-26, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Аналіз на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер». Результат позитивний - 0,21 ‰. .
Таким чином ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснивши, що 24.09.2019 біля 12:20 год він дійсно перебував за кермом трактора. Коли почав рух від сільського магазину, то його зупинили працівники поліції та запідозрили ОСОБА_1 у керуванні трактором в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на місці зупинки, на що останній погодився. Зауважив, щоб будь-які свідки під час процедури освідування були відсутні.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що 24.09.2019 коли він рухався велосипедом, то був зупинений працівником поліції який попросив поставити у нього підпис в документі. На запитання суду свідок повідомив, що не був очевидцем проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також того як останній керував будь-яким транспортним засобом. Підписував вже заповнений протокол.
Свідок ОСОБА_3 , котрий зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення також повідомив, що підписав вже заповнений протокол та не був очевидцем проходження ОСОБА_1 огляду, а також не був свідком того, що ОСОБА_1 керував трактором.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України зазначено , що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з Розділом1 п.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735,зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу 1 Інструкції вказано , що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 263466 від 24.09.2019 (а.с. 3), 24.09.2019 о 12 год 20 хв по вул. Лісній в с. Трибухи Літинського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував трактором Т-26, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Аналіз на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер». Із роздруківки з газоаналізатору «Драгер» (а.с. 2) вбачається, що результат тесту становить 0,21 проміле.
Статею 8 пунктом 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 р. де зазначено , що "в национальном законодательстве должны быть предусмотрены специальные положения, касающиеся вождения под воздействием алкоголя, а также допустимый законом уровень содержания алкоголя в крови, а в соответствующих случаях - в выдыхаемом воздухе, превышение которого является несовместимым с управлением транспортным средством.
Во всех случаях максимальный уровень содержания алкоголя в крови в соответствии с национальным законодательством не должен превышать 0,50 г чистого алкоголя на литр крови или 0,25 мг на литр выдыхаемого воздуха".» Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного спяніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр видахаємого повітря, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихаємому повітрі 0,5 проміле.
«Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, але суду доказів того , що поліцейські зупиняли водія ОСОБА_1 за керуванням транспортного засобу суду не надано , а тому поліцейські не могли йому пропонувати пройти будь-які огляди на визначення стану спяніння.
Також суд не приймає до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 4,5), оскільки їх письмові пояснення у адміністративному матеріалі є ідентичними, що є неможливим, оскільки дві різні людини не можуть сприймати однаково події і давати однакові пояснення в притул до слова, коми і крапки у тексті. Окрім того останні повністю спростували названі письмові пояснення судовому засіданні, повідомивши, що не були присутні під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер(Schmautzer)проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих, належних та допустимих доказів винуватості останнього.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що завданням судочинства є не збирання доказів, а оцінка доказів наданих суду на підтвердження інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене вище вважаю, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, будь-які належні та допустимі докази в матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні.Окрім того в судовому засіданні достовірно встановлено, що огляд ОСОБА_1 проведено із порушенням порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, оскільки проведено у відсутність свідків зазначених у протоколі про адмністративне правопорушення, а відтак справа підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. України.
Відповідно до ст. 40-1 у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 247, 256,268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч.3 ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.