ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2019Справа № 910/8276/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 489 030, 01 грн.
Представники учасників справи:
Від позивача: Дороніна О.М.;
Від відповідача: Малярчук Ю.Б.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач) про стягнення 489 030, 01 грн. компенсації за недотримання параметрів якості природного газу.
Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем параметрів якості природного газу у зв'язку з чим позивач просить стягнути компенсацію у вказаному вище розмірі.
Подана позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164 та 172 Господарського процесуального кодексу України, підстав для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8276/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.07.2019.
22.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
29.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 29.07.2019 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/8276/19 на 14.08.2019.
07.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення.
У підготовчому засіданні 14.08.2019 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позиції по справі. Судом задоволено дане клопотання та відкладено підготовче засідання по справі № 910/8276/19 на 09.09.2019.
29.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/8276/19 на 07.10.2019.
07.10.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача у підготовчому засіданні 07.10.2019 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмових заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі;
Представник відповідача у підготовчому засіданні 07.10.2019 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Судом відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.
Судом у підготовчому засіданні 07.10.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 21.10.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019 року.
У судовому засіданні 11.11.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представника відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.
Судом у судовому засіданні 11.11.2019 постановлено ухвалу оголошення перерви у зазначеній справі до 25.11.2019 року.
18.11.2019 року через офіційну електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
20.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 25.11.2019 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -
Акціонерне товариство «Закарпатгаз» є Оператором газорозподільних мереж (далі - Оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 29.05.2019 та 13.06.2019 позивач звертався до відповідача із вимогою про компенсацію за недотримання параметрів природного газу. Згідно вказаних вимог відповідач зобов'язаний був сплатити компенсацію протягом 7 - ми днів з моменту їх отримання. Станом на дату звернення з позовом відповідачем сума компенсації не сплачена, відповіді на вказані вимоги також не надходили.
Позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за недотримання параметрів природного газу у розмірі 489 030, 01 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Як встановлено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний:
1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;
2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;
3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із статтею 39 цього Закону;
4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;
5) надавати інформацію, обов'язковість надання якої встановлена законодавством;
6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;
7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Особливості заявлення заперечень щодо якості поставленого природного газу визначені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС).
Пунктом 7 глави 3 розділу I Кодексу газорозподільних систем визначено, що якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.
Як встановлено пунктом 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем
порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем визначення ФХП природного газу, чисельні значення яких використовуються при розрахунку об'єму природного газу, який надійшов до ГРМ, проводиться уповноваженими відповідно до законодавства хіміко - аналітичними лабораторіями (далі - хімлабораторії) ГДП, ВБГ чи незалежними хімлабораторіями, для чого ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) з періодичністю та в точках відбору проб газу, узгоджених з Оператором ГРМ, здійснює відповідний відбір проб газу у порядку, встановленому ДСТУ ISO 10715:2009 «Природний газ. Настанови щодо відбирання проб», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 грудня 2009 року № 485 (далі - ДСТУ ISO 10715:2009).
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ, який передає газ) щодня до 12.00 години факсимільним зв'язком (або іншими засобами електронного зв'язку) надає Оператору ГРМ оперативні дані ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками його відбору, які мають містити такі чисельні значення: густину газу; вміст азоту; вміст вуглекислого газу; точку роси; число Воббе; теплотворність.
На підставі доведених до Оператора ГРМ оперативних даних ФХП природного газу ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) щодня з 14.00 години (з урахуванням одночасних дій Оператора ГРМ) забезпечує введення чисельних значень ФХП до баз даних обчислювачів або коректорів об'єму газу, що є складовими комерційних вузлів обліку на ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ). До 02 числа календарного місяця (включно), наступного за звітним, ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) надає Оператору ГРМ в електронному та паперовому вигляді розгорнутий паспорт ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками відбору газу за звітній місяць (місячний паспорт ФХП), який має бути погоджений Оператором ГРМ.
Відповідно до пункту 1 глави 3 VІІІ Кодексу газорозподільних систем у разі подачі в точках надходження в ГРМ або на межі балансової належності об'єкта споживача природного газу з параметром якості теплоти згорання нижчим від значень, визначених главами 1 та 2 цього розділу, сторона, яка передає газ, зобов'язана сплатити стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію.
Згідно з пунктом 3 глави 3 VІІІ Кодексу газорозподільних систем у разі подачі в точках надходження в ГРМ або на межі балансової належності об'єкта споживача природного газу, який не відповідає параметрам якості щодо вмісту механічних домішок, визначених главами 1 та 2 цього розділу, сторона, яка передає газ, зобов'язана сплатити стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію.
Як встановлено пунктом 6 глави 3 VІІІ Кодексу газорозподільних систем оплата додаткової компенсації проводиться щомісяця, у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, окремо по кожному параметру якості щодо природного газу.
Позивачем розрахована у відповідності до положень Кодексу газорозподільних систем та паспортів фізико - хімічних показників переданого / прийнятого природного газу компенсація за недотримання якості природного газу за період з 01.04.2019 по 31.05.2019, яка становить 489 030, 01 грн.
До матеріалів справи додано копії паспортів фізико - хімічних показників природного газу.
В матеріалах справи наявні дві вимоги № 88002.4-Сл-2139-0519 від 29.05.2019 та № 88002.4-Сл-2448-0619 від 13.06.2019 з якими позивач звертався до відповідача про сплату компенсації у розмірі 459 291, 38 грн.
Однак, вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та виконання.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог та вказав на те, що позивач не є ані покупцем природного газу, ані споживачем, а є лише особою, яка здійснює переміщення такого газу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 16 розд. 1 гл. ІІІ Кодексу газотранспортної системи у разі, якщо природний газ, що не відповідає вимогам п. 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.
Відповідно до положень п.п. 1 п. 1 глави 1 розділу III Кодексу газотранспортної системи відповідальним за якість газу у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) є оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування.
Отже, відповідач як суміжне газовидобувне підприємство, яке подало у газотранспортну систему позивача природний газ, відповідальне за якість цього газу.
Згідно розрахунку позивача, проведеними відповідно та вимог чинного законодавства, розмір додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу переданого за період січня 01.04.2019 по 31.05.2019 становить 489 030, 01 грн.
Доказів невідповідності проведеного розрахунку та визначеного на його підставі розміру додаткової плати відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.
Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул.Погорєлова, буд. 2; код ЄДРПОУ 05448610) 489 030 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч тридцять) грн.01 коп. компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 335 (сім тисяч триста тридцять п'ять ) грн. 45 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 23.12.2019 року.
Суддя М.Є.Літвінова