ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.11.2019Справа № 910/611/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Міністерства оборони України
до 1. Військової частини НОМЕР_1
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:
Міністерство інфраструктури України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Кабінет Міністрів України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"
За участю Військової прокуратури Центрального регіону України
За участю Генеральної прокуратури України
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
Від позивача: Март'янова Н.В.;
Від відповідача-1: не з'явились;
Від відповідача-2: Бурдакова О.А.;
Від третьої особи-1: Новак А.А.;
Від третьої особи-2: не з'явились;
Від третьої особи-3: Скрипченко Ю.О.;
Від Військової прокуратури Центрального регіону України: Тракало О.І.;
Від Генеральної прокуратури України: Гусарова А.В.
Міністерство оборони України (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державної організації (установа,заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним Договору про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорській, 5 у Деснянському районі міста Києва від 03.05.2017.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорській, 5 у Деснянському районі міста Києва від 03.05.2017 позивачем не погоджувався, рішень щодо здійснення будівництва житла на вказаній земельній ділянці конкурсною комісією позивача не приймалось, а тому вважає, що Договір не відповідає нормам матеріального права, та має бути визнаний судом недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 року позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 року.
07.02.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
08.02.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника Військової прокуратури Центрального регіону України надійшла заява про вступ у справу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 відкрито провадження у справі №910/611/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Міністерство інфраструктури України, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Державної організації (установа,заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" оригінали або належним чином засвідчені копії документів та призначено підготовче засідання на 18.03.2019.
28.02.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення.
01.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Генеральної прокуратури України надійшла заява про вступ у справу.
07.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що спірний договір є за своєю правовою-природою договором підряду, а тому на нього не розповсюджується дія Порядку укладення договорів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, та Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715. Також, вважає, що земельна ділянка передана за договором під будівництво є комунальною власністю.
07.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.
11.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що спірний договір не є за своєю правовою-природою договором про спільну діяльність, а тому на нього не розповсюджується дія Порядку укладення договорів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, та Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715. Також, вважає, що земельна ділянка передана за договором під будівництво є комунальною власністю.
14.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.
Представники третьої особи та Генеральної прокуратури України в підготовче засідання 18.03.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 підготовче засідання відкладено на 10.04.2019 року.
09.04.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Військової прокуратури Центрального регіону України надійшли письмові пояснення.
10.04.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
10.04.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Кабінет Міністрів України.
15.05.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи 2 надійшла заява про продовження процесуального строку для надання заяв, клопотань та заперечень.
20.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшло клопотання про витребування доказів.
20.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Генеральної прокуратури України надійшла відповідь на відзиви.
20.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Генеральної прокуратури України надійшли пояснення щодо правової позиції прокурора у справі.
20.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
20.05.2019 року судом відкладено розгляд поданого відповідачем 2 клопотання про витребування доказів до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 підготовче засідання відкладено на 05.06.2019.
28.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Військової прокуратури Центрального регіону України надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.
05.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшли заперечення на пояснення Генеральної прокуратури України та Військової прокуратури Центрального регіону України.
05.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи-2 у підготовче засідання 05.06.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У підготовчому засіданні судом 05.06.2019 судом розглянуто подане представником відповідача-2 клопотання про витребування доказів у справі від 20.05.2019 та вирішено задовольнити його.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 підготовче засідання відкладено на 01.07.2019 року.
25.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Військової прокуратури Центрального регіону України надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
26.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи 2 надійшли пояснення.
27.06.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2019.
01.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
01.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2019.
У підготовчому засіданні 01.07.2019 представник відповідача 2 подав клопотання про призначення у справі оціночно - земельної експертизи.
Судом відкладено розгляд клопотання про призначення судової експертизи до встановлення фактичних обставин справи.
Судом у підготовчому засіданні 01.07.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 15.07.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
09.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Військової прокуратури центрального регіону України надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.
10.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення питань, які необхідно поставити експерту при проведенні судової експертизи.
12.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Генеральної прокуратури України надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Фонд Девелопмент Груп" про призначення експертизи.
15.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи, в якому відповідач - 2 просить призначити колегіальний розгляд справи № 910/611/19, оскільки, на його думку, справа є складною із значною кількістю учасників та становить значний суспільний інтерес.
Представник відповідача 2 у підготовчому засіданні 15.07.2019 підтримав клопотання про колегіальний розгляд справи.
Представник Генеральної прокуратури заперечив щодо задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи.
Представник Військової прокуратури заперечив щодо задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи.
Представники позивача та третіх осіб 1-2 заперечили щодо задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи.
Судом у підготовчому засіданні 15.07.2019 розглянуто клопотання відповідача 2 про колегіальний розгляд справи та вирішено відмовити в його задоволенні.
Судом у підготовчому засіданні 15.07.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 24.07.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
24.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшла заява про відвід судді.
Представники Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури, позивача та третіх осіб 1, 2 заперечили щодо задоволення заяви про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19.
Представник відповідача - 2 підтримав подану заяву про відвід судді.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19, суд дійшов висновку про необґрунтованість даної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 визнано відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19 необґрунтованим; зупинено провадження у справі №910/611/19 до вирішення суддею, визначеним в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
26.07.2019 за наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" про відвід судді Літвінової М.Є. у справі № 910/611/19 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" про відвід судді Літвінової М.Є. у справі № 910/611/19 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 поновлено провадження у справі № 910/611/19, підготовче засідання призначено на 14.08.2019 року.
14.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшла заява про відвід судді.
Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Літвінова М.Є. відноситься до представників Генеральної прокуратури та Військової прокуратури з більшою прихильністю, ніж до відповідача - 2, вказує, що відповідачу -2 було надано замало часу для ознайомлення з матеріалами справи та для підготовки правової позиції по справі. За твердженням відповідача - 2, суддею Літвіновою М.Є. під час розгляду справи № 910/611/19 порушено принцип рівності учасників сторін перед законом і судом.
Представники Генеральної прокуратури України та Військової прокуратури, заперечили щодо задоволення заяви про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19.
Представник відповідача - 2 підтримав подану заяву про відвід судді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 заяву про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/611/19 залишено без розгляду.
28.08.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2.
Представник відповідача -2 підтримав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2.
Представник прокуратури заперечив щодо задоволення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2.
Судом у підготовчому засіданні 28.08.019 в порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі № 910/611/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс".
Судом відкладено розгляд клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва до встановлення фактичних обставин справи.
Судом у підготовчому засіданні 28.08.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 11.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
09.09.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 1 надійшла заява про перенесення судового засідання.
11.09.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" про відкладення підготовчого засідання у справі № 910/611/19 та відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перенесення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи, поданого через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 01.07.2019 представником відповідача-2; разом із тим судом відкладено розгляд клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва до встановлення фактичних обставин справи та відкладено підготовче засідання по справі № 910/611/19 на 09.10.2019
04.10.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
08.10.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшли пояснення щодо позову.
Представник третьої особи-2 у підготовче засідання 09.10.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва з Державної організації (установа, заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту на Військову частину НОМЕР_1 та змінено судом за власної ініціативи найменування Відповідача-1 з Державної організації (установа, заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту на Військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 судове засідання по розгляду справи № 910/611/19 призначено на 30.10.2019.
В судовому засіданні 30.10.2019 оголошено перерву на 18.11.2019.
В судовому засіданні 18.11.2019 оголошено перерву на 27.11.2019.
Присутній в судовому засіданні 27.11.2019 представник позивача, прокурори та третя особа-1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача-2 проти позову заперечив.
Інші учасники судового процесу правом на участь в судовому засіданні не скористалися.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 27.11.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03.05.2017 Державною організацією (установа, заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту (далі - Установа, Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп” (далі - Товариство, Сторона-2) укладено договір про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі міста Києва (далі - Договір).
Предметом Договору є визначення порядку співробітництва сторін щодо здійснення будівництва об'єкту на частині земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:067:0002 орієнтовною площею 8 га за вказаною вище адресою.
У відповідності до п. 2.1 договору Сторона-1 та Сторона-2 зобов'язуються збудувати об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі міста Києва (надалі - Об'єкт).
З метою реалізації цього договору Установа передає Товариству частину функцій замовника будівництва та будівельний майданчик, розташований на земельній ділянці, визначеній договором (п.п. 2.2, 4.2.3 Договору).
Так, відповідно до п. 4.2.2 договору Установа передає Товариству частину функцій щодо розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, укладання договорів підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, ведення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів виконаних робіт та інших документів стосовно обсягу, якості, строку виконання та вартості робіт тощо.
У. п. 3.1. договору зазначено, що об'єктом забудови є частина земельної ділянка за адресою: вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі міста Києва, орієнтовною площею 8 (вісім) га, кадастровий номер 8000000000:62:067:0002.
На виконання умов договору Установа проводить державну реєстрацію права користування вказаної земельної ділянки, яка дозволить здійснити її забудову, а Товариство використовує будівельний майданчик, розташований в межах цієї земельної ділянки на підставі договорів капітального будівництва, укладених у рамках цього договору (п.п. 3.2, 3.3 договору).
Оплату всіх витрат, пов'язаних із виконанням умов договору покладено на Товариство (п. 6.1 договору).
Згідно із п. 7.3 Договору відповідач-2 за письмовою заявою відповідача-1 може компенсувати грошовими коштами належну йому, згідно п. 7.1 договору, частку або частину частки, визначену актом розподілу площ.
Відповідно до п. 7.4 Договору відповідач-2 має право частково або повністю виконати взяті на себе зобов'язання з передачі квадратних метрів, належних відповідачу -1, за цим договором, шляхом передачі квартир (квадратних метрів) в інших новобудовах міста Києва.
При цьому, пунктом 7.1 договору передбачено, що Державна організація Центральна база Державної спеціальної служби транспорту після введення об'єкту в експлуатацію, отримує у власність частину об'єкту у вигляді окремих квартир, яка складається з 6% загальної площі квартир цього об'єкту, за виконання частини функцій замовника, Сторона-2 отримує майнові права, а після закінчення будівництва об'єкта, право власності на частину об'єкту будівництва з виключенням належної Стороні-1, відповідно до п. 7.1 частки. (п. 7.2 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання покладених на Сторони зобов'язань (п. 12.8. договору).
Позивач стверджує, що укладання Договору про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі м. Києва здійснено з порушенням вимог Порядку укладення договорів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №296, та Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715, а тому останній підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіють на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
З істотних умов договору вбачається, що Установа вносить свою частку у вигляді земельної ділянки площею 8 га, яка розташована на території 195 центральної бази Держспецтранслужби по вул. Магнітогорській, 5 у Деснянському районі м. Києва, а Товариство вносить свою частку - грошові кошти для фінансування будівництва житлового комплексу.
Виходячи із зазначених норм цивільного законодавства та аналізу умов договору, укладеного відповідачами, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір носить характер сумісної діяльності, а отже є договором про спільну діяльність.
Аналогічний правовий висновок з цього питання міститься у постанові Верховного суду від 18.04.2018 у справі №910/4501/17.
З огляду на викладене, твердження відповідачів про те, що спірний договір за своєю правовою природою є договором підряду є помилковим та відхиляється судом.
При цьому, інформація Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, надана на замовлення відповідача-1, не є експертним дослідження, експертизою, а є науково-правовим висновком, думкою конкретної особи з правових питань, а тому з урахуванням вимог ст. ст. 108, 109 ГПК України не може бути взята до уваги судом.
Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту - державна організація (установа, заклад).
Відповідно до Положення про 195 Центральну базу Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого Головою Державної спеціальної служби транспорту від 19.09.2016 (далі - Положення), яке діяло на час укладання Договору, відповідач-1 є структурними підрозділом Державної спеціальної служби транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та на умовах воєнного і надзвичайного стану та підпорядковується Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.
Засновником Центральної бази є центральний орган виконавчої влади у галузі транспорту - Міністерство інфраструктури України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначений для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період.
Згідно з п. 10 Положення майно, що закріплене за Центральною базою, є державною власністю, що перебуває у сфері управління Міністерства інфраструктури України і належить йому на праві оперативного управління.
Відповідно до п. 3 Порядку укладання договорів орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб'єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін'юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України.
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства (п.5 Порядку укладання договорів).
Правові позиції щодо обов'язковості погодження зі своїми органами управління укладення договорів спільної діяльності державними підприємствами, установами, організаціями та прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України, викладені у постанові Верховного суду у справі від 18.04.2018 № 910/4501/17.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 не звертався до органу управління з проектом спірного договору, ним не отримано погодження на укладання такого договору ні від Міністерства інфраструктури України, ні від Міністерства оборони України.
Аналіз наведених обставин та норм законодавства свідчить, що укладання Договору про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі м. Києва здійснено з порушенням вимог Порядку укладення договорів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296.
Згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка площею 13,9837 га кадастровий номер 8000000000:62:067:0002 (згідно п. 3.1 оскаржуваного договору земельна ділянка площею 8 га, що підлягає забудові входить у склад даної земельної ділянки) надана в постійне користування 195 Центральній базі Державної спеціальної служби транспорту для експлуатації та обслуговування будівель і споруд військової частини на підставі рішень Київської міської ради від 14.06.2007 № 897/1528 та від 22.09.2011 № 129/6345.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою Установи посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 389725 від 21.03.2012.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2010 за № 1011/18306, землі надані для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту відносяться до земель оборони.
Таким чином, земельна ділянка, кадастровий номер 0000000000:62:067:0002, орієнтовною площею 8 га за адресою: вул. Магнітогорська, 5, відноситься до земель оборони, що обумовлює особливості її правового статусу та режиму використання.
Згідно з положеннями ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань утворених відповідно до законів України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Згідно із ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Окрім того, ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, а пунктами 3, 4 цієї статті встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну та приватну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» унормовано, що земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Згідно із ст. 13 Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями державної власності відноситься виключно до повноважень Кабінету Міністрів України.
Згідно з вимогами ч.ч. 2-4 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» визначено, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
Разом з тим, умовами оспорюваного договору, у тому числі у п.п. 1.1.4, 2.1 договору, не передбачено будівництва житлового комплексу саме як житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Згідно із п. 7.3 Договору відповідач-2 за письмовою заявою відповідача-1 може компенсувати грошовими коштами належну йому, згідно п. 7.1 договору, частку або частину частки, визначену актом розподілу площ.
Відповідно до п. 7.4 Договору відповідач-2 має право частково або повністю виконати взяті на себе зобов'язання з передачі квадратних метрів, належних відповідачу -1, за цим договором, шляхом передачі квартир (квадратних метрів) в інших новобудовах міста Києва.
При цьому, пунктом 7.1 договору передбачено, що Державна організація Центральна база Державної спеціальної служби транспорту після введення об'єкту в експлуатацію, отримує у власність частину об'єкту у вигляді окремих квартир, яка складається з 6% загальної площі квартир цього об'єкту, за виконання частини функцій замовника, Сторона-2 отримує майнові права, а після закінчення будівництва об'єкта, право власності на частину об'єкту будівництва з виключенням належної Стороні-1, відповідно до п. 7.1 частки. (п. 7.2 договору).
Таким чином, фактичне виконання умов спірного Договору про будівництво житлового комплексу фактично призведе до створення на землях оборони об'єкту невійськового призначення.
Крім того, на виконання вимог Закону України «Про використання земель оборони» постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №715 затверджено Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони (далі - Порядок).
Згідно вказаного Порядку (п.3) замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони, інший центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецтрансслужба.
Згідно п. 5 Порядку на підставі погодженого з Кабінетом Міністрів України переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, Міністр оборони або інший керівник центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, Голова СБУ, Голова Служби зовнішньої розвідки, Голова Адміністрації Держспецтрансслужби, Начальник Управління державної охорони, утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та голову.
При цьому, повноваження замовника будівництва Держспецтрансслужба набула після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №715, які набрали чинності 13.05.2017, тобто через 10 днів після підписання відповідачами спірного Договору.
Таким чином, в даному випадку замовником будівництва житла мало виступати Міністерство інфраструктури України як відповідний центральний орган виконавчої влади.
Судом встановлено, що згідно п.1.1.2 спірного Договору замовником будівництва є не сама Держспецтрансслужба, а державна організація (установа, заклад) 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту, а конкурсна комісія з відбору забудовника для будівництва житла призначена не відповідним наказом Голови Адміністрації Держспецтранслужби, а наказом Установи від 07.04.2017 №104.
З матеріалів справи вбачається, що укладений між відповідачами договір позивачем не погоджувався, рішень щодо здійснення будівництва житла на вказаній земельній ділянці конкурсною комісією позивача не приймалось, а сама земельна ділянка не входить до переліку земельних ділянок, погодженого Кабінетом Міністрів України та на яких планується будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей із залученням не бюджетних коштів.
Відповідно до п. 7 Положення організатор конкурсу з будівництва житла визначає розрахункову частку житла з урахуванням результатів експертної грошової оцінки земельної ділянки, що належить до земель оборони (далі - земельна ділянка), та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване, проведених у встановленому порядку суб'єктами оціночної діяльності, кон'юнктури ринку виходячи із щільності забудови земельної ділянки, місця її розташування, максимальних показників висотності будівель відповідно до генерального плану забудови території, а також інформації про забудову аналогічних земельних ділянок за результатами проведених конкурсів.
Відповідно до п. 7 Положення організатор конкурсу з будівництва житла визначає розрахункову частку житла з урахуванням результатів експертної грошової оцінки земельної ділянки, що належить до земель оборони (далі - земельна ділянка), та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване, проведених у встановленому порядку суб'єктами оціночної діяльності, кон'юнктури ринку виходячи із щільності забудови земельної ділянки, місця її розташування, максимальних показників висотності будівель відповідно до генерального плану забудови території, а також інформації про забудову аналогічних земельних ділянок за результатами проведених конкурсів.
Розрахункова частка житла не може бути меншою від сумарної вартості, встановленої за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване, а також інших витрат організатора конкурсу у зв'язку з підготовкою пропозиції та виконанням своїх зобов'язань за договором.
Співвідношення вартісних показників розміру розрахункової частки житла та кількісних показників у квадратних метрах установлюється за опосередкованою вартістю, яка визначається Мінрегіоном шляхом видання відповідного наказу.
Однак, відповідач-1 усупереч законодавству, що регламентує порядок використання земель оборони, а також порядок та організацію будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, уклав Договір про будівництво житлового комплексу з приватною юридичною особою за відсутності документів та інформації, що свідчили б про належне економічне обґрунтування розрахункової частки житла, яка передається замовнику у вигляді кількості квартир, загальної площі житла.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. За умовами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2015 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Як встановлено судом, спірний договір укладений з порушенням Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296, а саме без погодження з центральним органом виконавчої влади, та з порушенням Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715, щодо відсутності проведення конкурсу на будівництво житла.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що укладений відповідачами договір не відповідає вищевказаним нормам матеріального права, а тому підлягає визнанню недійсним.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити повністю.
2. Визнання недійсним з моменту укладення Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Магнітогорській, 5 у Деснянському районі міста Києва від 03.05.2017.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят ) грн. 50 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Девелопмент Груп" (вул. Драгомирова, буд. 2А, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 40154729) на користь Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський,6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) судовий збір у розмірі 960, 50 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 24.12.2019 року.
Суддя М.Є.Літвінова