24.12.2019 року Справа № 912/2134/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19 (суддя Вавренюк Л.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс", м. Кропивницький
про стягнення 210 626,82 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (надалі відповідач) та просило стягнути 56 443,03 грн - 3% річних та 154 183,79 грн - інфляційних втрат, а також судові витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн згідно заявленого клопотання на їх компенсацію від 07.08.2019.
Позов обґрунтовувало невчасною оплатою Відповідачем виконаних робіт по договору на виконання будівельно-монтажних робіт №ГП 0600001/2016 від 14.06.2016.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що Позивач виконав роботи по зазначеному договору неналежним чином. Також надав свої заперечення щодо заявленої Позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що вони з огляду на встановлені орієнтовані розцінки на послуги адвоката по м. Києву є безпідставно завищеними, бо складання позовної заяви коштує від 2000 до 4500, а не 6500 грн як заявлено Позивачем.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" 56 443,03 грн - 3% річних та 154 183,79 грн - інфляційних втрат у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання з оплати вартості виконання робіт та витрачених матеріалів по Договору на виконання будівельно-монтажних робіт №ГП0600001/2016, а також 3 159,40 грн - витрат по сплаті судового збору та 6000 грн - витрат на правничу допомогу.
Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог в частині стягнення 3% річних - 56443,03 грн, інфляційних втрат - 154183,79 грн з огляду на встановлені у рішенні суду від 16.04.2019 у справі №912/2920/18, яке набрало чинності, обставини виникнення заборгованості та норми ст. 625, 854 ЦК України. Судові витрати на професійну правничу допомогу задоволені частково з огляду на заперечення Відповідача та визначену судом об'єктивну вартість складання позовної заяви у сумі 4500,00 грн
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- Позивачем не зазначено, а судом не встановлено строку виконання зобов'язання, а відтак строків його порушення;
- висновок суду щодо належного виконання роботи по договору є помилковим, оскільки в жодному з актів не міститься інформації про здавання роботи по монтажу холодильних дверей та холодильного обладнання, тому матеріалами справи це підтверджуватися не може;
- суд першої інстанції помилково трактує ст. 854 Цивільного кодексу України та вважає, що підписані поетапні акти виконаних робіт (за січень - квітень) є остаточною здачею робіт в цілому; роботи та якість директор Відповідача не приймав, інших осіб на підписання актів не уповноважував;
- Позивач не виконав усі роботи, передбачені договором підряду та не передав їх в установленому договором порядку;
- єдиною підставою для здійснення оплати є графік фінансування робіт, погоджений сторонами, про порушення якого Позивачем не заявлено;
- підставою для оплати не можуть бути проміжні акти виконаних робіт за календарні місяці;
- платіж, який був сплачений Позивачу 23.01.2018, не може слугувати фактичним визнанням виконаних робіт;
- суд першої інстанції помилково не застосував ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.
11.11.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли відзив на апеляційну скаргу та клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, що були сплачені Позивачем за підготовку відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 прийнято клопотання ТОВ "ТТРЕЙД" про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19 до розгляду. Надано право ТОВ "Агродар-Україна Плюс" подати свої заперечення щодо заявленого клопотання (за наявності) в строк до 28.11.2019.
Відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, обґрунтований наступним:
- наявність заборгованості по договору встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі №912/2920/18 від 16.04.2019;
- помилковими є твердження Відповідача, що будівельні роботи по договору Позивачем не виконані;
- до спірних відносин судом правомірно застосовані положення ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України щодо оплати робіт після їх прийняття та ст. 625 Цивільного кодексу України, бо чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу.
Від ТОВ "Агродар-Україна Плюс" заперечень щодо заявленого клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану Позивачу при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, до суду не надходило.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, обставини у справі №912/2134/19 відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають доведенню, бо були встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2019 у справі №912/2920/18, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019, та набрало чинності.
Так, предметом розгляду справи №912/2920/18 було стягнення з Відповідача заборгованості по договору на виконання будівельно-монтажних робіт №ГП 0600001/2016 від 14.06.2016 в частині оплати робіт та використаних матеріалів.
Судом встановлено наступне.
14.06.2016 між ТОВ "ТТРЕЙД" (підрядник) та ТОВ "Агродар-Україна Плюс" (покупець, замовник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №ГП0600001/2016 (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у межах договірної ціни (п. 4.1.1 до Договору) з власних матеріалів та матеріалів замовника на свій ризик, в установлений договором строк виконати поставку та монтаж сендвіч панелей, холодильних дверей та холодильного обладнання, а замовник зобов'язаний прийняти роботи з монтажу та здійснити оплату.
Відповідно до п.1.2 Договору найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість, якість, технічні характеристики, ціна, вартість будівельних матеріалів та комплектуючих, деталізуються та визначаються сторонами у Специфікаціях 1, 3, що є додатками до Договору та є його невід'ємною частиною.
Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, з власних матеріалів та матеріалів замовника (перелік та ціна матеріалів вказана у Додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору), з використанням власних засобів механізмів та техніки, виконати роботи з влаштування холодильника, вказані у Специфікації №2 до цього Договору (далі- роботи) на об'єкті замовника - м. Кіровоград, Бережинське шосе, 7а (далі-об'єкт). Перелік виконаних робіт, їх склад і ціна узгоджені в Додатку №2 "Договірна ціна" до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.3. Договору).
Пунктом 1.4. Договору встановлено, що замовник зобов'язується передати підряднику: фронт робіт, необхідні матеріали, прийняти закінчені будівельно-монтажні роботи, відповідно до фактично виконаного обсягу, підписати акт прийому-передачі виконаних робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт підрядником згідно з Договором та Додатками до нього.
Ціна робіт з постачанням матеріалів, що є предметом даного Договору на момент його укладення вказані у Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3, що є невід'ємними частинами цього Договору ( п.4.1 Договору).
Загальна вартість Договору визначається сумою вартості робіт, комплектуючих матеріалів та обладнання, поставлених підрядником протягом строку дії Договору (п.4.3. Договору).
Розрахунки за виконані роботи по договору здійснюються в безготівковому порядку з використанням платіжних доручень у національній валюті України. Розрахунки по цьому договору здійснюються замовником шляхом переказу коштів у національній валюті України (гривні) на підставі рахунків підрядника на поточний рахунок підрядника у порядку згідно графіка фінансування - Додаток №4 до Договору, що є його невід'ємною частиною (п.п. 5.1, 5.2 Договору).
Замовник зобов'язаний оплатити підряднику вартість робіт та матеріалів, порядок та строки яких передбачений умовами Договору (п.6.4.1. Договору).
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що підрядник передає замовнику виконані роботи згідно акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт (предмета підряду).
Договір набирає законної сили з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 13.1. договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
14.06.2016 сторонами підписано наступні Специфікації:
- Специфікацію №1 (Додаток №1 до Договору) у якій погоджено вироби з найменуванням, асортимент товару, вартість товару та кількість товару. В п.3 специфікації №1 зазначено, що замовник сплачує підряднику вартість товару, вказаного в Додатку №1 у гривні, зокрема згідно графіку фінансування (Додаток №4) від Договору №ГП 0600001/2016 від 14.06.2016;
- Специфікацію №2 "Монтаж та витратні матеріали" (Додаток №2 до Договору);
- Специфікацію №3 (Додаток №3 до Договору), якою зокрема визначено оплату вартості товару згідно графіку фінансування (Додаток №4) від Договору №ГП 0600001/2016 від 14.06.2016.
17.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, в зв'язку з уточненням проектного рішення про вартість додаткових матеріалів та механізмів на суму 171 935,56 гри (з ПДВ).
31.08.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору щодо збільшення вартості монтажу сендвіч-панелей та внесення змін до Специфікації №2 "Монтаж та витратні матеріали" (Додаток №2 до Договору). За умовами Додаткової угоди №2 збільшено ціну робіт з монтажу сендвіч-панелей об'ємом 2770 кв.м та монтажу сендвіч-панелей об'ємом 6228 кв.м до 180 050,00 грн (з ПДВ) та 523 152,00 грн (з ПДВ) відповідно.
31.08.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору щодо визначення складу додаткових робіт, їх вартості та вартості додаткових матеріалів відповідно до Додатку №1 до Додаткової угоди №3, що становить 14 218,00 грн (з ПДВ).
26.02.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору щодо виконання додаткових робіт, залучення додаткових матеріалів та затвердження "Договірної ціни" на додаткові роботи та матеріали, що є Додатком №1 до Додаткової угоди №4. Відповідно до Додатку №1 вартість робіт та матеріалів становить 487 432,70 грн (з ПДВ).
22.03.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №5 до Договору щодо збільшення вартості робіт з монтажу сендвіч-панелей та внесення змін до Специфікації №2 "Монтаж та витратні матеріали" (Додаток №2 до Договору), за умовами якої збільшено ціну робіт з монтажу сендвіч-панелей об'ємом 533,56 кв.м і встановили її на рівні 120,00 грн (з ПДВ) за метр квадратний. Вартість монтажу сендвіч-панелей об'ємом 533,56 кв.м становить 64 027,20 грн (з ПДВ).
Сторонами складено та підписано акти приймання виконаних робіт: №1 за квітень 2017 року на суму 462 781,45 грн, №2 за листопад 2017 року на суму 171 936,03 грн, №3 за січень 2018 року на суму 599 571,57 грн, №4 за січень 2018 року на суму 471412,86 грн, №5 за квітень 2018 року на суму 394 105,14 грн. Всього виконано робіт та використано матеріалів по Договору на загальну суму 2 099 807,05 грн.
Акти приймання виконаних робіт замовником за спірним Договором підряду підписано без заперечень та зауважень, реальне виконання робіт за цим Договором підтверджується відсутністю будь-яких претензій до виконаних робіт, тому у відповідача виник обов'язок щодо їх оплати.
Фінансування робіт передбачено додатком №4 до Договору (графіком фінансування робіт).
Відповідачем частково сплачено за виконані роботи та матеріали на загальну суму 725 000,00 грн, а саме: 17.08.2016 - 50 000 грн, 02.03.2017 - 200 000,00 грн, 03.05.2017 - 300 000,00 грн, 28.12.2017 - 75 000,00 грн, 23.01.2018 - 100 000,00 грн.
Втім, в установлені графіком фінансування робіт (Додаток №4 до Договору) строки Відповідач розрахунки з Позивачем не здійснив, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково, вимоги Позивача про негайну сплату боргу не задовольнив, у зв'язку з чим сума заборгованості перед Позивачем за роботи складала 1374807,05 грн, що було предметом спору у справі №912/2134/19, в якій позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 1374807,05 грн.
Відповідно до платіжного доручення №387 від 12.07.2019 ТОВ "Агродар-Україна Плюс" сплатив на рахунок ТОВ "ТТРЕЙД" 700 000,05 грн (а.с. 77), а згідно з платіжним дорученням №370 від 10.07.2019 - 674 807 грн (а.с. 78) із призначенням платежів "оплата згідно рішення господарського суду Кір. обл. від 16.04.2019 у справі № 912/2920/18".
Підставою позову у справі №912/2134/19 стало право Позивача на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, передбачене ст. 625 ЦК України за наступним:
Актом №3 за січень 2018 року на суму 599571,57 грн, борг за яким становив 509289,05 грн та мав бути сплачений Відповідачем на думку Позивача до 01.02.2018, актом №4 за січень 2018 року на суму 471412,86 грн, борг за яким становив 165517,95 грн та 305894,91 грн та мав бути сплачений Відповідачем на думку Позивача до 01.02.2018, актом №5 за квітень 2018 року на суму 394105,14 грн, який мав бути оплачений до 01.05.2018.
Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача 3% за актом №3 за період з 01.02.2018 по 09.07.2019 в сумі 21934,31 грн, за актом №4 за період з 01.02.2018 по 09.07.2019 на суму 165517,95 грн - 7128,61 грн та за період з 01.02.2018 по 11.07.2019 на суму 305894,91 грн - 13224,72 грн, за актом №5 за період з 01.05.2018 по 11.07.2019 в сумі 14155,39 грн. Всього 3 % річних у загальній сумі 56443,03 грн.
Інфляційні втрати за загальний період з лютого 2018 року по червень 2019 року заявлені у загальній сумі 154183,79 грн.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З аналізу правовідносин, що склалися між сторонами слідує, що вказані правовідносини носять характер підрядних та відповідно до з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Згідно з ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як було встановлено у справі №912/2920/18, сторонами було узгоджено “Графік фінансування робіт”, в якому визначено потижневе фінансування з 08.08. по 31.10.2016 року на загальну суму 4612 483 грн, а також “Графік виконання робіт” потижнево з 15.08. по 31.10.2016 року.
Відповідач у межах графіку здійснив лише одну оплату 17.08.2016 на суму - 50 000 грн, підрядник виконав перші роботи в жовтні 2017 року на суму 462781,45 грн. В подальшому роботи були виконані в листопаді 2017 року, січні та квітні 2018 року, всього на загальну суму 2099 807,05 грн, а оплати здійснені в березні, липні, грудні 2017 року та січні 2018 року на загальну суму 725 000,00 грн. Отже, роботи до цього часу в повному обсязі не профінансовані (сторонами не змінювався графік фінансування) та не виконані в повному обсязі, договір між сторонами діяв до повного його виконання.
Крім узгодженого графіку фінансування та графіку робіт, який передбачав поетапне виконання робіт, сторони обумовили в договорі, що підрядник передає замовнику виконані роботи згідно акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт (предмета підряду). Здача-приймання виконаних підрядних робіт згідно календарного графіку будівельно-монтажних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін щомісяця до 25-го числа кожного місяця (п.9.1, 9.3, 9.4 Договору), а також визначили обов'язок замовника оплатити підряднику вартість робіт та матеріалів, порядок та строки яких передбачені умовами Договору, прийняти роботи та матеріали в строк та на умовах, визначених договором, від підрядника протягом п'яти робочих днів, розглянути, підписати, скріпити печаткою надіслані підрядником акти; якщо замовник в установлений цим договором строк не повернув належним чином оформлений акт виконаних робіт і не заявив письмово ніяких претензій з виконаних робіт і акту, то виконані підрядником роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті (п.6.4.1., 6.4.4. договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами передбачено складання щомісячних актів виконаних робіт та обов'язок їх оплати, втім крім графіку фінансування не передбачено іншого строку оплати виконаних робіт, апеляційний суд у справі №912/2920/18 дійшов висновку, що такі роботи повинні бути оплачені відповідно до наведених положень ч. 2 ст. 530 ЦК України та з врахуванням отримання відповідачем 19.10.2018 претензії про їх оплату, строк платежу є таким, що настав 26.10.2018.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене помилковою є позиція Позивача та суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за зазначеними актами №№ 3, 4, 5 за період з першого дня місяця, наступного за тим, в якому роботи були прийняті.
У справі №912/2920/18 була встановлена загальна заборгованість за актами виконаних робіт №3, №4 та №5 - 1374807,05 грн та строк її оплати 26.10.2018. Відтак, правомірним є нарахування на суму 674 807,00 грн за період з 27.10.2018 по 09.07.2019, на суму 700 000,05 грн - з 27.10.2018 по 11.07.2019, що в загальній сумі становитиме 29042,53 грн.
Інфляційні втрати відповідно за загальний період з листопада 2018 року по червень 2019 року на загальну суму боргу 1374807,05 грн становитимуть 61524,89 грн.
У зв'язку з наведеним, рішення суду як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, підлягає зміні в частині суми стягнення 3% річних, інфляційних втрат, і відповідно розподілу судових витрат (пропорційно задоволеним вимогам).
Заперечення Відповідача з приводу неякісного та неповного виконання робіт Позивачем, апеляційним судом не приймаються до уваги, бо як правильно було зазначено судом першої інстанції, такі обставини були предметом розгляду у справі №912/2920/18.
Так, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №912/2920/18 було зазначено: «відповідач не спростовує належними та допустимими доказами сам факт виконання зазначених в актах робіт, їх вартість, посилаючись на те, що вказані акти підписані неповноважною особою. Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до умов договору акти скріплені печаткою Товариства, неправомірність використання якої суду не доведена, частково оплачені - 28.12.2017 на суму 75000,00 грн та 23.01.2018 - на 100 000,00 грн з призначенням платежу “оплата за послуги за договором”, що також свідчить про прийняття робіт саме товариством; довод, що в жодному із актів немає інформації про здані роботи по монтажу холодильних дверей та холодильного обладнання спростовується змістом акту №5 за квітень 2018 року, в якому зазначено про монтаж холодильних дверей - 6 одиниць загальною вартістю 24 000 грн. Позивач і не стверджує, що ним виконані повністю всі роботи за договором, а заявив вимогу про оплату саме виконаних робіт, акти за якими відповідачем підписані без зауважень».
Крім того, судом у зазначеній постанові наведений висновок щодо обов'язку оплатити роботи лише після виконання та здачі - приймання всього обсягу робіт: такий висновок апелянта «не відповідає умовам укладеного сторонами договору, оскільки роботи та матеріали повинні бути профінансовані в повному обсязі до 31.10.2016, втім відповідачем до цього часу не здійснено таке фінансування; договір передбачає щомісячне складання актів приймання-передачі виконаних робіт та обов'язок з їх оплати, тому вимоги позивача щодо оплати частини виконаних робіт, які прийняті замовником, є правомірними».
Таким чином, з приводу заперечень Відповідача апеляційним судом було надано висновок ще у справі №912/2920/18, який хоч і не є преюдиційним фактом, але є незмінною позицією суду у спірних відносинах.
Позивачем було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, яка була надана адвокатським бюро «Малеванчук та партнери» за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, на підтвердження чого надані договір про надання правничої допомоги №15/07 від 15.07.2019, яким в тому числі передбачено право адвокатського бюро «Малеванчук та партнери» підписувати та подавати заперечення та клопотання, додаткова угода №2 від 28.10.2019, якою визначено суму гонорару, зокрема, на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, рахунок - фактура №29/10 від 29.10.2019 на суму 3000,00 грн, акт приймання - передачі наданих послуг від 29.10.2019 на суму 3000,00 грн, виписка з особового рахунку про надходження коштів в сумі 3000,00 грн за зазначеним рахунком; право адвоката Малеванчук І.В. займатися адвокатською діяльністю підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії ВК 001049 (а.с.124).
Відповідачем заперечень проти розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу Позивача не заявлено.
Враховуючи норми ст. ст. 126, 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу, надані Позивачу при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2019 у справі №912/2134/19 змінити в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, виклавши абзац 1,2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, кімн. 414, ідентифікаційний код 33423315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 38080119) 29042,53 грн - 3% річних, 61 524,89 грн інфляційних втрат, 1358,77 грн витрат по сплаті судового збору та 2579,99 грн витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
В решті позову відмовити».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 38080119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, кімн. 414, ідентифікаційний код 33423315) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 2701,29 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, кімн. 414, ідентифікаційний код 33423315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТРЕЙД" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 2Б, ідентифікаційний код 38080119) витрати на професійну правничу допомогу - 1290,00 грн, про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова