проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"19" грудня 2019 р. Справа № 922/2213/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
за участі секретаря судового засідання Гончаров О.В.,
за участі представників:
стягувача - адвокат Орлов О.О., свідоцтво серії ХВ №000465 від 22.11.2017 року та довіреність б/н від 04.07.19 р.,
боржника - адвокат Радигін Є.С., свідоцтво №970 від 03.06.2011 року та довіреність б/н від 01.01.19 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м. Харків (вх. №3509/2-5)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2019 (суддя Жигалкін І.П., повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2019), винесену за результатом розгляду заяви Комунального підприємства “Обласний інформаційно-технічний центр” про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково (вх. №24451 від 11.10.2019) по справі №922/2213/18
за позовом Харківського обласного Комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків
до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м. Харків
про стягнення 833 759,51 грн.,
У серпні 2018 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" заборгованість в розмірі 833759,51 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства “Обласний інформаційно-технічний центр” на користь Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури територій” заборгованість у розмірі 833 759,51 грн., а також суму судового збору у розмірі 12 126,40 грн.
20.11.2018 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.
21.08.2019 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження №59854120.
11.10.2019 Комунальне підприємство “Обласний інформаційно-технічний центр”, як сторона виконавчого провадження, звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 24451) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково.
В обґрунтування заяви посилалось на те, що боржником у добровільному порядку було виконано судове рішення від 18.10.2018 у справі № 922/2213/18 в частині стягнення заборгованості за договором №030717 від 03.07.2017 у розмірі 833 759,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1731 від 19.11.2018 на суму 100 000,00 грн.; №1965 від 05.12.2018 на суму 102871,00 грн.; №2081 від 13.12.2018 на суму 2 910,00 грн.; №2117 від 17.12.2018 на суму 24 461,00 грн.; №2285 від 03.01.2019 на суму 5720,00 грн.; №2302 від 08.01.2019 на суму 100 000,00 грн.; №2312 від 09.01.2019 на суму 5 567,00 грн.; №2533 від 29.01.2019 на суму 100000,00 грн. №2551 від 30.01.2019 на суму 8804,00 грн.; №2695 від 13.02.2019 на суму 100 000,00 грн.; №2849 від 27.02.2019 на суму 100000,00грн.; №3027 від 18.03.2019 на суму 100000,00 грн. та №3087 від 26.03.2019 на суму 100000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2019 по справі №922/2213/18 в задоволенні заяви (вх. № 24451 від 11.10.2019) Комунального підприємства “Обласний інформаційно-технічний центр” про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково - відмовлено.
Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2019 по справі №922/2213/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", м. Харків про визнання наказу господарського суду Харківської області у справі №922/2213/18 в частині стягнення заборгованості у розмірі 833759,51 грн. таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у період з 19.11.2018 по 26.03.2019 КП «Обласний інформаційно - технічний центр» в добровільному порядку виконало рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі № 922/2213 /18 в частині стягнення заборгованості згідно з договором № 030717 від 03.07.2017 у розмірі 833 759, 51 грн. відповідно до платіжних доручень із призначенням платежу "оплата згідно договору № 030717 від 03.07.2017 р. ", без зазначення, чи є така оплата попередньою чи оплатою поточною, оскільки умовами спірного договору № 030717 від 03.07.2017 р. не були врегульовані питання щодо порядку зарахування коштів.
Разом з цим, такі оплати з боку ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» мають відноситись на погашення заборгованості за договором № 030717 від 03.07.2017 р., в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Наведене, на думку боржника, підтверджується листом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 06-10/10-1215 від 29.10.2004, в якому зазначено, що питання віднесення платежу до певного періоду має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем таким чином:
- якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору;
- якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Таким чином, наказ, виданий на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі № 922/2213 /18 в частині стягнення заборгованості згідно з договором № 030717 від 03.07.2017 у розмірі 833 759, 51 грн. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, в порядку статті 328 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 19.12.2019 об 11:30 год.
Харківське обласне Комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№11953 від 19.12.2019), проти доводів апеляційної скарги заперечував, просить у її задоволенні відмовити.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що з наданих боржником платіжних доручень вбачається, що у реквізиті «Призначення платежу» зазначено, що кошти перераховуються на відшкодування за електроенергію згідно договору № 030717 від 03.07.2017 р. Таким чином, КП «Обласний інформаційно-технічний центр» погашав поточну заборгованість за укладеним Договором №030717 від 03.07.2017, а не виконував рішення суду. Даний факт також підтверджується тим, що у рішенні суду не передбачено сплату ПДВ 20%, однак у призначенні платежу боржником чітко зазначався відсоток ПДВ. З урахуванням визначеного боржником призначення платежу, вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі Інструкція №22), усі платежі КП «Обласний інформаційно-технічний центр» зараховувались стягувачем у погашення поточної заборгованості за укладеним Договором №030717 від 03.07.2017.
При цьому, на думку стягувача, належних та допустимих доказів того, що КП «Обласний інформаційно-технічний центр» виконало рішення суду, не надано і станом на 12 листопада 2019 року загальна заборгованість КП «Обласний інформаційно-технічний центр» перед ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури територій» за укладеним договором №030717 від 03.07.2017 складає: 1 755 217,47 грн, у тому числі заборгованість у сумі 833 759,51 грн за рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 р. у справі №922/2213/18.
Також зазначає, що посилання боржника на лист Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України №06-10/10-1215 від 29.10.2004 є безпідставним у зв'язку з тим, що договором визначений порядок зарахування коштів між платником та одержувачем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи боржника та стягувача, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства “Обласний інформаційно-технічний центр” на користь Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури територій” заборгованість у розмірі 833 759,51 грн., а також суму судового збору у розмірі 12 126,40 грн.
20.11.2018 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.
21.08.2019 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження №59854120.
11.10.2019 Комунальне підприємство “Обласний інформаційно-технічний центр”, як сторона виконавчого провадження, звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 24451) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково.
В обґрунтування заяви посилалось на те, що боржником у добровільному порядку було виконано судове рішення від 18.10.2018 у справі № 922/2213/18 в частині стягнення заборгованості за договором №030717 від 03.07.2017 у розмірі 833 759,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1731 від 19.11.2018 на суму 100 000,00 грн.; №1965 від 05.12.2018 на суму 102871,00 грн.; №2081 від 13.12.2018 на суму 2 910,00 грн.; №2117 від 17.12.2018 на суму 24 461,00 грн.; №2285 від 03.01.2019 на суму 5720,00 грн.; №2302 від 08.01.2019 на суму 100 000,00 грн.; №2312 від 09.01.2019 на суму 5 567,00 грн.; №2533 від 29.01.2019 на суму 100000,00 грн. №2551 від 30.01.2019 на суму 8804,00 грн.; №2695 від 13.02.2019 на суму 100 000,00 грн.; №2849 від 27.02.2019 на суму 100000,00грн.; №3027 від 18.03.2019 на суму 100000,00 грн. та №3087 від 26.03.2019 на суму 100000,00 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні даної заяви, виходив з того, що відповідно до приписів Інструкції №22 графа реквізиту «Призначення платежу» заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України, проте з наданих платіжних доручень вбачається, що боржник у платіжних дорученнях у реквізиті «Призначення платежу» зазначає: "Відшкодування за електроенергію згідно договору № 030717 від 03.07.2017 у тому числі ПДВ 20% - 953,33 грн.", а не "погашення заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі № 922/2213/18". Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, відповідачем (боржником/ заявником) не надано суду належних доказів, щодо погашення заборгованості саме за рішенням суду від 18.10.2018 у справі № 922/2213/18.
Однак, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення заяви боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково, зважаючи на таке.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників є такі: якщо його було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою НБУ від 21.01.2004 №22 (далі Інструкція №22).
Відповідно до п. 2.1 Інструкції №22 розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав. У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".
Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Крім того, Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність", платіжні інструменти (платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення) мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
Як зазначено у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 06-10/10-1215 від 29.10.2004, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі №921/942/15-г/15, від 05.02.2014 у справі №920/798/13.
Саме вказаний порядок зарахування узгоджується із загальними засадами добросовісності та розумності поведінки сторін зобов'язання.
Зі змісту договору №030717 від 03.07.2017 вбачається, що сторони цього договору не визначили певного порядку зарахування коштів, які надходять від платника до одержувача платежів, не зазначено і конкретного періоду, місяця, тощо, за який здійснюється перерахування коштів за договором і в платіжних дорученнях, а тому здійснені боржником платежі мають відноситись на погашення заборгованості, в тому числі, що підлягають стягненню на підставі судового рішення, в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.
Таким чином, у випадку отримання позивачем платежу без конкретного призначення платежу за відсутності чіткого погодження сторонами умов договору щодо даного питання та за наявності заборгованості боржника за попередні періоди, кредитор повинен здійснювати зарахування такого платежу саме в рахунок погашення найдавнішої заборгованості (строк виконання зобов'язання щодо якої настав раніше), так як в протилежному випадку - виникають обставини щодо створення умов для збільшення періоду нарахування штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, а отже і завдання шкоди боржнику внаслідок зловживання кредитором своїм правом, що протирічить імперативним приписам ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає встановленим, що боржником було частково в добровільному порядку погашений борг на виконання судового рішення від 18.10.2018 у справі № 922/2213/18, у зв'язку з чим наказ господарського суду Харківської області у справі №922/2213/18 у частині стягнення заборгованості у розмірі 833 759,51 грн. має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, в порядку статті 328 ГПК України
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому дану ухвалу слід скасувати та задовольнити заяву боржника (вх. № 24451) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково.
Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, пунктом 1 частини 1 статті 231, статтями, 328, 269, статтею 271, пунктом 2 статті 275, пунктами 1, 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі 922/2213/18 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 24451 від 11.10.2019) задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Харківської області від 20.11.2018 у справі №922/2213/18 про стягнення з Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 9-й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 32335218) на користь Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 03361721) заборгованості у розмірі 833759,51 грн., а також суми судового збору у розмірі 12126,40 грн. у частині стягнення з Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 9-й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 32335218) на користь Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 03361721) заборгованості у розмірі 833 759,51 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 03361721) на користь Комунального підприємства «Обласний інформаційно-технічний центр» (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 9-й під'їзд, 5-й поверх; код ЄДРПОУ 32335218) 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.12.2019
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль