ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/23/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”
на додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2019 року, суддя в І інстанції Ржепецький В.О., повний текст якого складено 11.07.2019 в м. Миколаєві
у справі № 915/23/19
за позовом: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”
про визнання договору від 29.11.2018 №277 укладеним у редакції позивача з урахуванням визнаної частини протоколу розбіжностей до договору та визнання неврегульованими п.п.7.4, 11.11, 11.12, 11.13 в протоколі розбіжностей,
У січні 2019 року Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом»), в якому просило:
- визнати договір від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) укладеним між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Комунальним підприємством Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство у редакції останнього з урахуванням визнаної частини протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водовідведення) в редакції Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом».
- вважати неврегульованими в протоколі розбіжностей до договору від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водовідведення) в редакції Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» наступні умови в пунктах: 7.4, 11.11, 11.12, 11.13.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.06.2019 у справі №915/23/19 позовні вимоги задоволено частково, визнано укладеним договір від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство у редакції Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» з урахуванням протоколу розбіжностей до договору від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) в редакції Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», за винятком пунктів 7.4, 11.11, 11.12, 11.13, вирішено вважати неврегульовані у протоколі розбіжностей пункти договору від 29.11.2018 №277 (код 41110000-3) питна вода (водопостачання) укладеними в такій редакції: пункт 7.4. За порушення строків виконання зобов'язань (в т.ч. і за невиконання грошових зобов'язань) стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості; пункт 11.11. відсутній; пункт 11.12. відсутній; пункт 11.13. відсутній. В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» 960,50 грн витрат по сплаті судового збору.
27.06.2019 року представник відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» адвокат Басаргіна Г.С. звернулася до господарського суду Миколаївської області з заявою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій просила ухвалити у справі додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» 666 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.07.2019 року заяву представника державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» від 24.06.2019 у справі №915/23/19 задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення у справі № 915/23/19, яким відмовлено державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южно-українська атомна електрична станція у стягненні з комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» 666 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовляючи у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем всупереч правилам ст. 126 ГПК України не надано суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати відповідачем, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування адвокату коштів чи прибуткового касового ордеру. Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача відповідних судових витрат в сумі 666 грн.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву і стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 666 грн.
Скаржник вважає, що приймаючи додаткове рішення суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, додаткове рішення суперечить ч. 8 ст. 129 ГПК України та не відповідає матеріалам справи.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що суд не врахував п.п. 4 та 5.15-5.22 договору відносно часу оформлення звітів, актів здачі-приймання наданих послуг та строки розрахунку за надані послуги, що спричинило до неможливості надання суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг та належної їх сплати.
Враховуючи те, що акт №5 від 01.07.2019 року здачі-приймання наданих послуг та звіт від 02.07.2019 року до договору на надання послуг за період червень 2019 року по договору був отриманий відповідачем 09.07.2019 року причиною несвоєчасного надання доказів (первинні бухгалтерські документи, платіжні доручення, тощо) до суду є тривалий час оформлення документів відповідно до договору, що об'єктивно не залежить від Відповідача.
Крім того, скаржник зазначає, що на теперішній час акт № 5 від 01.07.2019 року здачі-приймання наданих послуг (додається) підписаний і відповідно до п.4 договору буде проведено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката протягом 45 банківських днів з дати підписання.
На думку скаржника, суд не врахував п.3.2 договору відносно розрахунку гонорару із розрахунку за 1 (одну) годину судового засідання в розмірі 540 гривень. Враховуючи час загальної тривалості судових засідань (відповідно до протоколів судових засідань) - 1 година 14 хвилин та вартості послуг по договору за 1 (одну) годину - 540 грн., загальна вартість послуг складає - 666 грн.
Отже, суд не прийняв до уваги умови договору, яким підтверджується факт надання послуг адвокатом та обов'язок сплати відповідача відповідно до умов договору, чим порушив вимоги ч. 8 ст. 129 ЦПК України «... або має сплатити у зв'язку з розглядом справи...»..
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 1 - 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об'єднана палата, у вказаній постанові, зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на матеріали справи відповідач у відзиві на позовну заяву надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2019 до закінчення судових дебатів у справі №915/23/19 представник відповідача звернувся до суду першої інстанції з заявою (вх. №10163/19) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про намір стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.06.2019 у справі №915/23/19 здійснено розподіл судових витрат лише в частині судового збору та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 960,50 грн.
24.06.2019 представник відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» адвокат Басаргіна Г.С. здала на пошту адресовану господарському суду Миколаївської області заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій просила ухвалити у справі додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» 666 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Басаргіною Г.С. додано до цієї заяви копію договору на надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва № 25/272/37-123-01-18-0496 від 14.12.2018, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та адвокатським об'єднанням «Баррістерс», за умовами якого Адвокат зобов'язався надати Клієнту послуги з юридичного представництва в судах м. Миколаєва та Миколаївської області (далі - послуги»), а Клієнт зобов'язався прийняти та оплатити надані Адвокатом Послуги. Послуги, що надаються за цим договором, включають в себе, зокрема, представництво та захист інтересів Клієнта в межах діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» в судах першої та апеляційної інстанції, що розташовані на території міста Миколаєва та Миколаївської області (1.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що ціна цього договору складається із гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта в судах із розрахунку за 1 годину судового засідання (далі - Гонорар) в розмірі 540 грн. часу, фактично відпрацьованого Адвокатом та відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) орієнтовно складає 45 000,00 гривень. Загальна вартість послуг - 54 000 грн.
Відповідно до розділу 4 цього договору, розрахунки здійснюються Клієнтом на підставі актів здачі-приймання наданих послуг та звітів, підписаних уповноваженими представниками Сторін, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 45 банківських днів з дати їх підписання.
Згідно з п.п. 5.15-5.22 договору Адвокат звітує Клієнту:
- про результати судового засідання шляхом складання відповідних звітів (форма звіту про результати кожного судового засідання узгоджується Клієнтом і Адвокатом на етапі укладення договору);
- про результати надання Послуг на виконання письмових доручень (заявок) Клієнта шляхом складання звіту про надані Послуги, в якому зазначається детальний опис наданих Послуг та інформація щодо результатів розгляду справи у судовому засіданні та надсилання його Клієнту.
Звіт про надані Послуги надсилається Клієнту за результатами виконання кожної Заявки Клієнта до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем, у якому були надані Послуги.
Звіт про надані Послуги затверджується уповноваженими на те представниками Клієнта.
Після отримання звіту про надані Послуги, Клієнт повинен протягом 10 (десяти) робочих днів з дня, наступного за днем їх отримання, затвердити їх або надати мотивовану відмову від прийняття Послуг.
Після затвердження Клієнтом звіту про надані Послуги Адвокат подає Клієнту акт здачі - приймання наданих послуг.
Факт надання Послуг оформлюється звітом про надані Послуги та актом здачі-приймання наданих послуг, попередньо завізованим фахівцем Клієнта, що курує справу, яка була розглянута.
Акт здачі-приймання наданих послуг та звіт про надані Послуги надаються Адвокатом за результатами виконання кожного окремого письмового доручення (заявки) Клієнта, наданого Адвокату відповідно до Розділу 5 Договору, оформлюються українською мовою, складаються в 5 (трьох) екземплярах, підписуються уповноваженими представниками Адвоката та подаються на ; погодження та підписання Клієнту.
Послуги вважаються прийнятими Клієнтом з дати підписання Сторонами акту здачі - приймання наданих послуг.
Згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативі ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення представник відповідача вказав, що вартість послуг, пов'язаних з правничою допомогою становить 666 грн.
До заяви позивачем додано копію договору на надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва № 25/272/37-123-01-18-0496 від 14.12.2018, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” та адвокатським об'єднанням «Баррістерс».
У заяві про ухвалення додаткового судового рішення представником відповідача наведено детальний опис наданих адвокатом послуг, а саме: адвокат Басаргіна Г.С. була представником відповідача в суді першої інстанції; приймала участь у судових засіданнях, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань від 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019, 20.05.2019 та 19.06.2019; враховуючи час загальної тривалості судових засідань (відповідно до протоколів судових засідань) - 1 година 14 хвилин та вартість послуг по договору за 1 (одну) годину - 540 грн., загальна вартість послуг складає - 666 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору встановлено, що ціна цього договору складається із гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта в судах із розрахунку за 1 годину судового засідання (далі - Гонорар) в розмірі 540 грн. часу Пунктом 7.5 договору передбачено, що виставлений до оплати погодинний гонорар включатиме час, який спеціаліст Адвокатського об'єднання витратив на справу клієнта.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення вказує на відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не надано доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі (платіжне доручення чи прибутковий касовий ордер).
Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ураховуючи те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.06.2019 у справі №915/23/19 позовні вимоги задоволено частково, колегія суддів дослідивши в сукупності обґрунтування заяви представника відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» адвоката Басаргіної Г.С. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі та додані до неї докази, а також відсутність заперечень позивача на вказану заяву, дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачеві витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 333 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, колегія суддів враховує, що вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі, суд першої інстанції керувався приписами п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, згідно з якими у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, та виходив із того, що оскільки суд відхилив частину пропозицій кожної із сторін, судовий збір покладається на обидві сторони, у зв'язку з чим стягнув з відповідача 960,50 грн. судового збору на користь позивача.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції у даній справі відхилив частину пропозицій кожної із сторін, то витрати на професійну правничу допомогу відповідача також підлягають покладенню на обидві сторони.
Апеляційним судом відхиляються доводи щодо не надання доказів на підтвердження фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
З огляду на зазначене, заява представника відповідача адвоката Басаргіної Г.С. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково та підлягають стягненню з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 333 грн.
Стосовно вимоги скаржника щодо покладення на позивача витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Скаржником при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн. не врахованого наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Необхідною умовою для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у разі оскарження додаткового рішення, є встановлення та віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору та ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні заяви про прийняття додаткового рішення.
Тобто для визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення необхідно встановити ставку, що підлягала сплаті при поданні заяви про прийняття додаткового рішення.
Оскільки за нормами п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, тобто ставка за подання відповідної заяви, з якої розраховується судовий збір, відсутня, апеляційний суд констатує, що і за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції судовий збір не сплачується.
Питання щодо повернення вже сплаченої суми судового збору врегульовано ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 275, 277, 281-283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” задовольнити частково.
Додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 08.07.2019 у справі № 915/23/19 скасувати.
Заяву представника Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” - адвоката Басаргіної Г.С. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (код 31948866) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (код ЄДРПОУ 20915546) 333 грн витрат на професійну правничу допомогу пов'язану з розглядом справи в суді першої інстанцій.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 23.12.2019р.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Аленін О.Ю.
Філінюк І.Г.