ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1257/14
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Арбітражний керуючийБогатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. Бєлоусов І.В., посвідчення № 866, дата видачі: 24.04.13
розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від24.09.2019 року (суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.; час і місце винесення ухвали: 24.09.2019 о 12:30, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області, зал судового засідання № 921)
у справі ініціюючий кредитор банкрут Ліквідатор про № 915/1257/14 Фізична особа - підприємець Єкушенко Олександр Володимирович, Фізична особа ОСОБА_1 ОСОБА_2 банкрутство
Від арбітражного керуючого Бєлоусова Ігора Валентиновича до суду 28.08.2019 надійшла заява про пропорційне стягнення з кредиторів суми основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та понесених витрат в загальній сумі 116320,73 грн.
В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий посилається на ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 відмовлено арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви від 26.08.2019 № 21-03/08 про стягнення сум грошової винагороди та компенсацію витрат за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в даному випадку фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат кредиторами не створювався, наявних у боржника коштів не виявлено, проте нереалізованим залишилось майно банкрута, а саме Ѕ частина будівлі магазину площею 56,9 кв м, земельна ділянка площею 0,0104 га та земельна ділянка площею 0,04 га.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про передчасність стягнення з кредиторів грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого при наявності нереалізованого майна банкрута та незавершеної ліквідаційної процедури, тому суд першої інстанції відмовив арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви від 26.08.2019 № 21-03/08 про стягнення сум грошової винагороди та компенсацію витрат за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами.
10.10.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 по справі № 915/1257/14.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на вимоги ч. 1 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій зазначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Також апелянт зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Окрім зазначеного, апелянт посилаючись на приписи ст. 43 Конституції України зазначає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 по справі № 915/1257/14 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи № 915/1257/14 про банкрутство Фізичної особи ОСОБА_1 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 915/1257/14 про банкрутство Фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі № 915/1257/14; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.11.2019; роз'яснено учасникам справи про їх право до 15.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 призначено справу № 915/1257/14 до розгляду на 19 грудня 2019 року о 15:00 год.
У судове засідання 19.12.2019 з'явився арбітражний керуючий Бєлоусов І.В., інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвали від 27.11.2019. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом.
Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, якою було призначено розгляд справи на 19 грудня 2019 року о 15:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 02.12.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича, сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо означеної апеляційної скарги по справі № 915/1257/14 та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.12.2019 о 15:00 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
У відповідності до постанови Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2014 Фізичну особу ОСОБА_1 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тетерич Наталію Вікторівну.
На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.09.2014 за номером 9020 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Тетерич Наталії Вікторівни.
Ухвалою суду від 28.04.2015 було звільнено арбітражного керуючого Тетерич Наталію Вікторівну від виконання обов'язків ліквідатора в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство Фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 14.05.2015 ліквідатором у справі про банкрутство Фізичної особи ОСОБА_1 було призначено арбітражного керуючого Бєлоусова Ігора Валентиновича (свідоцтво № 866 від 24.04.2013).
Ухвалою суду від 24.09.2015 встановлено основну грошову винагороду арбітражного керуючого Бєлоусова Ігора Валентиновича за виконання повноважень ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.
Ухвалою суду від 24.09.2015 затверджено звіт ліквідатора Бєлоусова Ігора Валентиновича про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в період з 14.05.2015 по 11.09.2015 в сумі 9732,98 грн. та понесених витрат в розмірі 1613,25 грн.
Ухвалою суду від 05.04.2016 затверджено звіт ліквідатора Бєлоусова Ігора Валентиновича за виконання повноважень ліквідатора в період з 11.09.2015 по 11.03.2016 в сумі 16503,39 грн. та понесених витрат в розмірі 840,96 грн.
Ухвалою суду від 16.11.2017 затверджено звіт ліквідатора Бєлоусова Ігора Валентиновича за виконання повноважень ліквідатора в період з 12.03.2016 по 09.10.2017 у сумі 87492,12 грн. та понесених витрат у розмірі 138,03 грн.
Як вказує арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович, загальна сума затвердженої винагороди та здійснених витрат становить 116320,73 грн.
Ухвалою суду від 05.02.2019 року було припинено повноваження ліквідатора Бєлоусова Ігора Валентиновича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 866 від 24.04.2013) у справі № 915/1257/14 про банкрутство Фізичної особи ОСОБА_1 на підставі його заяви.
Посилаючись на ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, арбітражний керуючий Бєлоусов Ігор Валентинович звернувся до суду із заявою про пропорційне стягнення з кредиторів суми основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та понесених витрат в загальній сумі 116320,73 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Як зазначено в ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства та має право, зокрема отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначені умови винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до приписів наведеної норми арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Ч. 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Як передбачено ч. 4 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Частиною 6 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Отже, законодавчо встановлено обов'язкова оплата послуг арбітражного керуючого, порядок призначення виплат, а також мінімальний та максимальний їх розмір.
Крім того, арбітражному керуючому підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані із здійсненням його діяльності на підставі звіту, затвердженого комітетом кредиторів та ухвалою суду.
Вказане підтверджується частиною 7 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де встановлено наступне.
Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
Але виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що згідно ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» першочерговим джерелом оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого визначено:
- за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника,
- за рахунок коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
У випадку ж відсутності джерел для оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, визначених ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд може визначити інше альтернативне джерело такої оплати, у тому числі за рахунок кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно проміжного звіту від 01.11.2018 № 21-06/79 нереалізованим залишилось майно банкрута: Ѕ частина будівлі магазину площею 56,9 кв.м, земельна ділянка площею 0,0104 га та земельна ділянка площею 0,04 га. Станом на день розгляду справи, майно банкрута не реалізоване, ліквідаційна процедура не завершена.
Отже у зв'язку з наявністю нереалізованого у встановленому порядку майна у банкрута покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів є передчасним та неправомірним.
Вищенаведене спростовує твердження апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду:
З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. у задоволенні заяви від 26.08.2019 № 21-03/08 про стягнення сум грошової винагороди та компенсацію витрат за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами.
Отже порушення, нібито допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, на які посилається апелянт, не знайшли свого підтвердження, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 у справі № 915/1257/14.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019 по справі № 915/1257/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
М.А. Мишкіна