Справа № 615/1645/16-к
Провадження № 1-кп/615/39/19
23 грудня 2019 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
його законного представника - ОСОБА_11 ,
захисника - ОСОБА_12
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
10.06.2016 року о 12:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи поруч багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, схопив правою рукою неповнолітнього ОСОБА_10 за капюшон кофти та долонею лівої руки наніс один удар в область правої щоки останнього, один удар по правій стороні шиї, 1-2 удар по маківці голови та один удар в область спини між лопатками, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження: закрита тупа травма хребта у вигляді ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця, закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку легкого ступеню тяжкості з забоями м'яких тканин голови, що належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість та заявлений потерпілим цивільний позов не визнав повністю.
Пояснив, що проживає в житловому будинку АДРЕСА_3 з 1987 року. До будинку примикає двір шириною близько 3 м, який складається із клумб біля під'їзду та обмежується гаражами-сараями жителів будинку, один з яких належить йому. Через двір попід клумбами біля житлового будинку проходить дорога, яка має в'їзд з вул. Музейної, до того ж, можна заїхати з іншої сторони - повз магазин «Посад» з вул. Харківської, через двір сусіднього будинку АДРЕСА_4 .
На думку обвинуваченого, цю дорогу можливо вважати ґрунтовою, так як засипана щебенем; ширина - 3 м, довжина - 150 м; два автомобіля розминутися не можуть. З 1990 року всім водіям транспортних засобів, крім жителів будинку, в'їзд заборонено, про що свідчать встановлені знаки, які з часом прийшли в непридатність, але нещодавно відновлені.
На той час у дворі не було дитячого майданчика, тому діти гуляли просто на цій дорозі: приблизно 2 м від дороги знаходиться гойдалка, а пісочниця нещодавно зроблена біля сараю.
Оскільки дорога від магазину «Посад» прямо закінчується тупиком, щоб заїхати до двору, де проживає обвинувачений, необхідно здійснити поворот вправо на 90 градусів.
10.06.2016 року обвинувачений стояв між 1 і 2 під'їздами будинку біля сараїв, коли зі сторони магазину «Посад» із-за повороту на великій швидкості у двір заїхав мотоцикл під керуванням ОСОБА_10 від нього на відставні за 8-10 м
Наполягав, що ОСОБА_10 їхав зі швидкістю 20-25 км/год. та майже зупинився під час повороту, але потім почав газувати, набирати швидкість, навіть не намагався гальмувати, поки він його не схопив. Знає, що потужність даного мотоцикла 125 см3, набирає швидкість 30 км/год. на відстані 5 м, тому при повороті 90 градусів він міг їхати на великій швидкості.
В той момент у дворі біля пісочниці гралися його внучка, близнята Ашот і ОСОБА_13 , дочка ОСОБА_14 , прізвище не знає, з будинку АДРЕСА_5 , всі віком від 3 до 8 років. Конкретно всіх назвати не зміг, але приблизно було 10 дітей. У дворі діти гуляють без батьків.
Побачивши дітей, які гралися за 6-10 м від нього, подумав, що ОСОБА_10 із-за повороту на мотоциклі хоче збити дітей, тому схватив мотоцикл за поворотники, але вони не могли зламатися через хорошу якість металу, тому відірвав дроти, щоб мотоцикл, який продовжував рух, заглух та тримав його, доки він не зупинився, після чого викликав поліцію. Після цього ОСОБА_15 , ОСОБА_16 схватили своїх дітей і прибрали з дороги.
ОСОБА_10 був з пасажиром ОСОБА_17 на мотоциклі Мінськ темного кольору, без шоломів, без номерних знаків, без коляски. ОСОБА_10 не чіпав, до нього навіть не підходив. Інших конфліктних ситуацій не було. Потім біля мотоциклу залишався лише ОСОБА_17 , ОСОБА_10 до приїзду матері не було. Свідок ОСОБА_16 говорила, що він сховався у винограді та натирав щоки, щоб показати матері, що його побили. Спочатку приїхала мати ОСОБА_10 , а через 30 хв. працівники поліції, які склали протоколи про адміністративне правопорушення та поїхали. На другий день дізнався, що о 20:00 год. ОСОБА_10 подав до поліції заяву про вчинення злочину.
Раніше бачив ОСОБА_10 в школі, крім того, він не раз їздив через їхній двір, в зв'язку з чим неодноразово попереджував його щодо недопустимості порушень ПДР України. Інші хлопці не їздили через двір, тільки ОСОБА_10 , чому не знає, але вважає, що останній порушував ПДР.
Вказав, що після служби в армії близько 5 років займався боксом, має 1 розряд, тому якби хотів щось зробити ОСОБА_10 , то скрутив би його разом з мотоциклом, тим більше в розлюченому стані, в якому він був.
В судових дебатах обвинувачений наполягав, що не винуватий, оскільки зупинив правопорушника, викликав поліцію та здав його. Буде доводити свою невинуватість.
Вважає, що прокурором не надано жодного доказу вини, обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що підтверджується даними судово-медичної експертизи, з якої слідує, що ОСОБА_10 ніхто не бив. Встановлені тілесні ушкодження у виді порушення хребта, на його думку, могли бути наслідком будь-чого. Як би він бив, то не викликав би поліцію, а вирішив би питання на місці. Вважає, що ОСОБА_17 також повинен відповідати, так як зобов'язаний був та міг зупинити ОСОБА_10 . До вчинення злочину, на його думку, трішки не вистачило. Якби він не зупинив ОСОБА_10 , той - збив би дітей, тоді б лікті кусали.
Звернув увагу, що судять його за те, що він запобіг вчиненню злочину, так як ОСОБА_10 «летів» на мотоциклі на великій швидкості, тим більше на знак, який взагалі забороняє проїзд з вул. Харківської на вул. Музейну. Вважає, що поступив як добросовісний громадянин, можливо врятував життя не тільки дітей, а й самого ОСОБА_10 . Все життя допомагав поліції та прокуратурі виявляти злочини, зокрема, в сфері обігу наркотиків. Вказав, що має посвідчення громадського помічника дільничного інспектора міліції №12/06, видане 21.07.2006 року безстроково, тому має право вимагати від громадян та службових осіб неухильного дотримання громадського порядку і негайного припинення правопорушень.
Захисник, посилаючись на відсутність доказів вини обвинуваченого та не встановлення умислу, просив визнати його невинуватим та виправдати в зв'язку із недоведеністю винуватості поза розумним строком.
Не дивлячись на невизнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, як окремо, так і в сукупності з іншими доказами.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що знає обвинуваченого, як чоловіка директора школи, де він навчається. Охарактеризував його в негативної сторони, як особу, яка користуючись привілеями, постійно придирається, як до дітей-учнів школи, так і поза межами школи, встановлює свої порядки, вимагає виконувати певні, часто неправомірні, дії.
Вказав, що проживає неподалік на вул. Весняній в м. Валки, але щоб дійти до магазину «Посад», зручніше і ближче йти через двір будинку АДРЕСА_3 , де ходять всі мешканці міста, якщо потрібно швидко дістатися до центру. Сам не раз ходив через двір або їздив на т/з, але кожного разу ОСОБА_3 . докоряв, що ходити тут не можна. Такі зауваження звучали не тільки до потерпілого, а скаржилися і інші хлопці.
В той день ОСОБА_17 попросив з'їздити до «Приватбанку», щоб взяти платіжну картку із банкомату, яку можливо забрати лише під час інкасації, тому через терміновість вирішили скористатися мотоциклом.
Коли вже їхали назад, поїхали через двір будинку АДРЕСА_3 , оскільки на трасі суцільна смуга, яка дальші забороняє можливість повороту на його вулицю. До повороту в двір рухався зі швидкістю до 20 км/год., призупинився та повертав вже зі швидкістю 7-10 км/год. Заїжджаючи до двору, побачив ОСОБА_3 , який почав махати руками. Він був у дворі, метрів за 10 від повороту, як тільки помітив, відразу ж кинувся до нього. Потерпілий намагався об'їхати, але ОСОБА_3 перегородив дорогу.
Зрозумів, що він не дасть проїхати, щоб не збити його, почав гальмувати. зупинився, але мотоцикл працював на нейтральній передачі. В цей час ОСОБА_3 почав йти до нього, лаятися. Він намагався пояснити, але той не реагував, схопив за капюшон, почав трясти, потім вдарив лівою рукою по правій стороні обличчя, від чого він похитнувся та вдарився об кермо скронею з лівої сторони. Чув, як хтось із дорослих, можливо син ОСОБА_3 , оскільки поряд більше нікого не було, сказав: «Зупинись, що ти робиш».
При цьому ОСОБА_10 продовжував сидіти на мотоциклі, за який тримався ногами, щоб не впасти, та продовжував пояснювати, але ОСОБА_3 не слухав, продовжував обривати тросики, проводку, поворотники на мотоциклі. ОСОБА_17 також сказав: «Що ви робите, припиніть», на що ОСОБА_3 відповів: «Замовкни, а то зараз і ти отримаєш». Потерпілий весь час просив припинити протиправні дії, вказавши, що викличе поліцію, на що ОСОБА_3 сказав, що сам викличе, оскільки вони на краденому мотоциклі майже дітей не задавили. Хоча діти знаходилися біля льоху за 15 м від повороту та перешкодою для руху бути не могли. Пам'ятає лише одну дитину - внука ОСОБА_3 , який був на руках у його сина. Із дорослих були сусід та син ОСОБА_3 , інші люди, якщо і були, то набагато дальші, можливо нікого не було.
Вказав, що не міг надати відсіч ОСОБА_3 або втекти, так як не міг кинути кермо мотоциклу, на якому разом із ОСОБА_17 сиділи, оскільки мотоцикл би впав. ОСОБА_3 зафіксував переднє колесо між ногами, а руками наносив удари та пошкодження на мотоциклі. Звернув увагу, що якби ОСОБА_3 зупинив мотоцикл так, як він розповідає, то мотоцикл би впав разом з ними, оскільки важить 100 кг.
Після нанесеного ОСОБА_3 чергового удару перестав розуміти, що відбувається. Відчував якісь удари, але долонею чи кулаком сказати не може. Всі удари тільки в область голови. ОСОБА_3 дуже розізлився, тому рвав дроти на мотоциклі.
Так як відсутня підніжка, ОСОБА_10 попросив ОСОБА_17 встати з мотоциклу, після чого розвернув його та поставив до сараю. При цьому зателефонував матері, а щоб уникнути сварки, мовчав, почав плакати. Сидів на лавочці біля винограду, але щоки не натирав. Свідка ОСОБА_16 зовсім не бачив, поряд нікого не було.
Після оформлення працівниками поліції документів, мотоцикл відвів на штраф майданчик. ОСОБА_3 пошкодив на правій стороні мотоциклу тумблер, який потерпілий спеціально встановив через відсутність замка запалювання, а також дроти: стопа, фари, горовий тросик, клаксону.
Ввечері 10.06.2016 року ходив з матір'ю на консультацію до лікарні, але результати огляду не знає, оскільки з лікарем спілкувалася мати. Пізно ввечері стало погано, тому для надання допомоги викликали вже ШМД. Наступного дня стало ще гірше, в лікарні діагностували струс мозку. Лежав на стаціонарі 3 тижні.
Зазначив, що ОСОБА_3 не раз ображав дітей, але все йому сходило з рук, тому вирішив домогтися справедливого покарання.
Законний представник потерпілого ОСОБА_11 пояснила, що працює в дитячому садку, що розташований біля двору, де проживає ОСОБА_3 . Вказала, що з останнім майже щодня бачилися, але жодного разу останній не висловлював зауваження з приводу того, що син їздить через двір.
Побачивши побитого сина, вказала, що так цього не залишить, після чого ОСОБА_3 почав шантажувати, погрожував.
Звернула увагу, що в поліції не хотіли приймати заяву про вчинений ОСОБА_3 злочин.
Крім того, за правовою допомогою звернулася до адвоката ОСОБА_12 , який свого часу надавав юридичну допомогу чоловікові, але він почувши обставини, відмовився укладати договір. В подальшому дізналася, що цей адвокат представляє інтереси ОСОБА_3 , тому просила прийняти до уваги, що маючи певну інформацію щодо позиції потерпілої сторони, адвокат, перебуваючи в статусі захисника обвинуваченого, мав можливість скористатися нею, узгоджуючи позицію обвинуваченого.
Суд визнає достовірними показання потерпілого, оскільки вони підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_17 вказав, що з ОСОБА_10 - сусіди, товаришують зі школи.
10.06.2016 року об 11-00 год. прийшов до ОСОБА_10 та попросив з'їздити до банкомату, щоб забрати картку. Щоб не їхати по трасі, вирішили поїхати через двір по вул. Музейна. Їхали на мотоциклі Мінськ зі швидкістю 20 км/год, ОСОБА_10 - за кермом, а він - ззаду на пасажирському сидінні. Повернувши в двір, на відстані 15 м побачив ОСОБА_3 , який почав іти на них, махати руками, після чого вони зупинилися. Він висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, кричав, чому тут їздять. Після чого поклав руки на руль, між ногами зажав колесо, взяв ОСОБА_10 за капюшон та почав тягати вліво-вправо, згодом вдарив в ліву частину обличчя, від чого ОСОБА_10 відкинуло вперед донизу.
Коли свідок заступився за нього, ОСОБА_3 оскаженів, почав кричати, щоб замовк, а то дістанеться і йому. Хлопці хотіли розвернутися і виїхати з подвір'я, але з невідомих причин ОСОБА_3 почав трощити мотоцикл і сказав, що вже ніхто нікуди не поїде, так як викличе поліцію. Згодом підійшов якийсь чоловік та попросив, щоб перестали сваритися. ОСОБА_3 сказав, щоб вони поставили мотоцикл біля сараю, оскільки зараз приїдуть працівники поліції, після чого продовжував погрожувати.
Свідок ОСОБА_18 - син обвинуваченого пояснив, що 10.06.2016 року близько 12-00 год. гуляв на подвір'ї з донькою та іншими дітьми в пісочниці біля гаражів. Крім них на вулиці завжди гуляють багато дітей. В цей час із-за гаража виїхав на великій швидкості мотоцикл «Мінськ». Вказав, що ледве встиг схопити доньку та заскочити на бордюру. Батько на той момент стояв біля ОСОБА_19 біля сараю та розмовляв. Коли ОСОБА_3 побачив мотоцикл, вибіг на дорогу та взявся за руль, а водій в свою чергу почав газувати, щоб вирватись, але батько вирвав проводок і мотоцикл заглух. Згодом ОСОБА_18 підійшов до них, коли вони вже закінчили розмовляти. Про що розмовляли, не пам'ятає. Вказав, що ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив. Мотоцикл зупинив через те, що водій був без мотошолома і без реєстраційного номеру.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 10.06.2016 року близько 11-00 год. ремонтував двері сараю, який знаходиться на подвір'ї. Згодом підійшов ОСОБА_3 і вони почали розмовляти.
В цей момент, не вірно вибравши швидкість, яку вказати не зміг, заїхав ОСОБА_10 на мотоциклі, на якому сидів ще один хлопець. Побачивши ОСОБА_3 , який стояв в трьох кроках від в'їзду у двір, метрів за 15, зупинився.
Як зрозумів, ОСОБА_3 перешкоджав подальшому руху, щоб ОСОБА_10 ні на кого не наїхав, після чого голосно сказав: «Я тебе попереджав, щоб ти тут не їздив!», на що ОСОБА_10 просив відпустити його. Як би ОСОБА_20 не зупинив, ОСОБА_10 проїхав би через двір, оскільки ніяких перешкод не було, конфлікту можливо не було б.
При цьому ОСОБА_3 взявся обома руками за руль, а колесо - між ногами, щоб мотоцикл не поїхав далі. Оскільки ОСОБА_10 хотів поїхати далі, ОСОБА_3 вирвав трос з мотоциклу і він заглух. ОСОБА_10 сидів на мотоциклі, просив, щоб дали йому проїхати. Тілесні ушкодження ніхто не спричиняв. Коли приїхали працівники поліції, тільки тоді вони відійшли від мотоцикла. Пасажир просто сидів позаду на мотоциклі. Особисто свідок участі в конфлікті не приймав, продовжував ремонтувати двері сараю. Поліцію не чекав.
Звернув увагу, що ОСОБА_10 сам зупинився, щоб не збити ОСОБА_3 . Виїхав із-за гаража на повороті 90 градусів.
У дворі на той час пам'ятає дружину, ОСОБА_16 , сина ОСОБА_3 з внучкою та незнайомі, які будували гараж. Розмова між ОСОБА_3 і хлопцями була на підвищених тонах. Де знаходилася його дитина не звертав увагу, оскільки на час конфлікту ОСОБА_10 вже проїхав повз неї.
Коли приїхала поліція і мати неповнолітнього, до розмови не прислухався, продовжував ремонтувати двері сараю. Відволікався на двері, так як спішив закінчити роботу.
Вказав, що старша донька навчається в ліцеї, де працює ОСОБА_3 та його дружина. Хлопця з мотоциклу бачив вперше. Не знає скільки років потерпілому, але виглядає років на 20, може постояти за себе, не зрозуміло, в чому він потерпів. Пасажир сидів на мотоциклі, не чув від нього ні слова. Конфлікт тривав 3-5 хвилин.
Потерпілий звернув увагу, що свідка ОСОБА_19 під час конфлікту не було. Він весь час вимагав у ОСОБА_3 припинити дії, але ніхто із дорослих не зробив нікому зауваження.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказала, що 10.06.2016 року близько обіду гуляла зі своєю дитиною на подвір'ї. Поодаль стояли чоловіки - ОСОБА_3 , його син з онукою та чоловік свідка ремонтував двері сараю.
Через двір між клумбою і сараєм проходить дорога на вул. Музейну. Після того, як мотоцикл повернув до них у двір, призупинився, щоб не в'їхати в натовп людей, які стояли на дорозі. Коли водій хотів проїхати на вул. Музейна, його спереду за руль зупинив ОСОБА_3 , після чого почав розмовляти, про що саме, не чула, так як була від них за 20 м, бачила лише, що він держав мотоцикл за руль. Чула, як ОСОБА_3 сказав, що через їхній двір їздити не можна, оскільки при в'їзді висить знак, і вирвав дроти з мотоцикла, щоб хлопець не поїхав далі. Щоб бив не бачила. Після того, як ОСОБА_3 зробив хлопцю зауваження, викликав поліцію, потім приїхала мати ОСОБА_10 , який зрозумівши, що ОСОБА_3 його не пропустить, встав з мотоцикла та сів на лавку. Після приїзду поліції вона пішла з двору.
Як мати може дивитися у дві сторони і виконувати дві справи, тому не дивлячись на те, що весь час дивилася за дитиною, спостерігала за конфліктом.
Знає ОСОБА_3 як сусіда 17 років. Навчалася в ліцеї, де він працював сторожем, а його дружина директором, донька зараз навчається там же. ОСОБА_10 бачила всього один раз, хоча його батьків знає. Причину конфлікту не знає.
Свідок ОСОБА_16 вказала, що 10.06.2016 року близько 12.00 год. гуляла зі своїм внуком, який катався на велосипеді на подвір'ї біля будинку, коли почула гучний звук мотоцикла, який різко вискочив із-за гаражів зі сторони магазину «Посад». Відразу забрала дитину. Потім побачила, як водія, розставивши руки, зупинив ОСОБА_3 , держачись за руль. Після чого запитав, чого він тут їздить, на що потерпілий намагався поїхати, газував, щоб втекти, але ОСОБА_3 вирвав на мотоциклі білий проводок і він заглух. Позаду на мотоциклі сидів ще один хлопець. Коли ОСОБА_3 почав викликати поліцію, ОСОБА_10 встав із мотоциклу і сів на лавку. Побачила, як він почав терти обличчя, яке почервоніло, але його ніхто не бив. Вказала, що раніше вже бачила, як ці хлопці проїжджали у дворі на мотоциклі.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні вказав, що 10.06.2016 року наймані люди будували йому гараж на подвір'ї вул. Музейної у м. Валки, а він гуляв з дитиною біля пісочниці.
Вказаних хлопців вже бачив зранку, коли проїжджали через двір на мотоциклі «Мінськ» близько 09:00 год. В обід знову почув цей гучний гуркіт мотоцикла, на якому їхали ті самі хлопці. Перед поворотом скинули швидкість.
На той час у дворі було багато людей. Детально описати не може, побачив вже, як ОСОБА_3 вискочив на дорогу, став посередині та зупинив мотоцикл руками. Хлопці хотіли його об'їхати, але щоб вони не зрушили з місця, він відірвав провід із під баку до циліндру правою рукою та сказав, що в дворі гуляють діти, їздити тут не можна, оскільки стоїть знак. Крім того, він вже раніше їх про це попереджав.
Водій мотоциклу сказав, що їздити по цій дорозі йому ніхто не забороняв. Хлопець, який сидів ззаду, почав все знімати на камеру на телефоні. Потім мотоцикл поставили біля сараю та почали телефонувати батькам, а ОСОБА_3 в свою чергу викликав поліцію. Вказав, що ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив. На його думку, ОСОБА_10 почервонів після приїзду працівників поліції.
Звернув увагу, що мопед був без глушителя, більше грохотів, чим їхав. Дівчата відразу ж забрали дітей та велосипед, що стояв на дорозі. Син ОСОБА_3 був метрів за 10 до того місця, де останній зупинив мотоцикл, а ОСОБА_19 був поодаль, так як красив двері. Більш детально не бачив, оскільки стояв зі спини ОСОБА_3 .
Вказав, що перед будівництвом гаражу запитував дозволу у ОСОБА_3 , так як зі слів сусідів він міг бути проти, що призвело б до неприємностей.
Під час проведення слідчого експерименту 06.11.2016 року, ОСОБА_3 розташував свідків на території перед буд. АДРЕСА_3 , так як вони стояли на момент 12:00 год. 10.06.2016 року, після чого показав рух мотоциклу Мінськ під керуванням ОСОБА_10 та вказав місце де зупинив його.
Суд відноситься критично до показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 які стверджували, що ОСОБА_3 не наносив ОСОБА_10 будь-які тілесні ушкодження, оскільки вони знаходилися на досить великій відстані від конфлікту сторін, дивилися за дітьми або виконували іншу роботу, тому не бачили події в повному обсязі. До того ж дружина ОСОБА_3 займає відповідальну посаду в навчальному закладі, що свідчить про їх залежність та впливає на достовірність показань свідків.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що працює в КЗОЗ «Валківська ЦРЛ» лікарем-педіатром. В червні 2016 року, більш точної дати не пам'ятає, ввечері до відділу звернулась мати з хлопчиком. Зі слів хлопця зрозуміла, що йому нанесено удар в голову. Оглянувши хлопчика, виявила в'ялість, позиви до блювання, з правої частини обличчя побачила почервоніння, а також він скаржився на головний біль і нудоту. Оскільки без нейрохірурга та комп'ютерного томографу висновок поставити неможливо, його було госпіталізовано до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова для медогляду. Крім того, у дитини виявлено підозру на струс головного мозку та об'ємну патологію, що може виникнути при будь-якому ушкодженні.
Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зареєстрованої до журналу обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень 10.06.2016 року за №1976, законний представник потерпілого ОСОБА_11 повідомила про те, що 10.06.2016 року о 12:00 год. ОСОБА_3 наніс її сину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навмисно тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_3 в присутності малолітніх дітей. Просить внести заяву до ЄРДР, матеріальна шкода на момент написання заяви не визначена.
При цьому зазначила, що громадянином застосоване фізичне насильство, погрожував фізичною розправою, вчинив своїми діями пошкодження мотоциклу Мінськ, заподіяв тілесні ушкодження сину заявника ОСОБА_10 , в зв'язку з чим зверталися до Валківської ЦРЛ. Вказала, що підозрює ОСОБА_3 , як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, бачила його та може впізнати при зустрічі. Очевидцями події зазначила ОСОБА_17 .
Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 11.07.2016 року надано тимчасовий доступ слідчому та можливість вилучення медичної документації на імя ОСОБА_10 , що знаходиться в КЗОЗ «Валківська ЦРЛ».
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.08.2016 року слідчим вилучена медична документація (історія хвороби) та в цей же день призначена судово-медична експертиза, проведення якої доручено Валківському МРВ ХОБСМЕ.
Згідно висновку експерта судово-медичного експерта №119-Важ19 від 29.08.2016 року з наданої медичної документації у ОСОБА_10 має місце травма у вигляді: ОЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, які могли утворитися від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травмуючої поверхня якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися, і могли бути отримані за обставин і в строк про які вказано в мотивувальній частині постанови, тобто 10.06.2016 року близько 12:00 год. - із постанови слідчого про призначення експертизи від 11.08.2016 року.
За ступенем тяжкості зазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили незначні скороминущі наслідки, тривалістю більше 6 днів.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 13.07.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_10 , останній в присутності понятих повідомив, що коли він проїжджав на мотоциклі Мінськ 125 по вул. Музейній, його зупинив ОСОБА_3 та почав безпричинно виражатися нецензурною лайкою, а потім наніс удар долонею в область скроні та щоки правої сторони. ОСОБА_10 показав, як саме наніс йому удар ОСОБА_3 . Від даного удару, як пояснив ОСОБА_10 , він вдарився об кермо мотоциклу лівою щокою, після чого нагнув голову вниз та відчув 1-2 удари в область шиї з правої сторони та 1 удар в область маківки, а потім ще один удар в спину між лопаток, показавши, як саме приходилися йому удари.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №143-Важ/16 від 16.09.2016 року, показання ОСОБА_10 , дані в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, які були виявлені на його тілі і відповідають часу та даним, викладеним у протоколі проведення слідчого експерименту та мають прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3 та утворенням тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 .
На підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 20.09.2016 року надано тимчасовий доступ слідчому та можливість вилучення медичної документації на ім'я ОСОБА_10 №17397 від 04.07.2016 року, що знаходиться в КЗОЗ «ХМКЛШтНМД».
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.09.2016 року слідчим вилучена медична картка стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_10 №17397.
Під час проведення слідчого експерименту 17.09.2016 року, свідок ОСОБА_17 повідомив, що 10.06.2016 року близько 12:00 год. разом з товаришем ОСОБА_10 їхали на мотоциклі Мінськ на вул. Весняну через вул. Музейну м. Валки, де біля буд.№1 їх зупинив ОСОБА_3 та безпричинно схопив ОСОБА_10 за капюшон, стоячи прямо перед ним, після чого наніс один удар лівою рукою в область правої сторони обличчя, про що показав на статистові в присутності понятих. В результаті чого ОСОБА_10 вдарився обличчям об кермо мотоцикла. Потім ОСОБА_17 повідомив, що частину конфлікту він не бачив, а лише чув звук удару.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №156-Важ/16 від 29.09.2016 року, при зверненні за медичною допомогою 11.06.2016 року до Валківської ЦРЛ у ОСОБА_10 встановлено діагноз: ОЧМТ, струс головного мозку?, забій м'яких тканин голови.
При зверненні за медичною допомогою 11.06.2016 року до КЗОЗ «ХМКЛШтНМД» встановлено діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, субарахноїдальний крововилив, перелом зводу черепу, забій м'яких тканин голови, шийного відділу хребта, ротаційний підвивих С1 вправо, нестабільність шийного відділу хребта, посттравматичний міозит шиї, церебростеничний синдром, вистибулоатактичний риндром.
Зважаючи на відсутність детального опису характеру і локалізації тілесних ушкоджень в медичній документації, не визначеності клінічної картини і невизначеного результату ушкоджень, що не були небезпечними для життя, відповісти на інші питання не представляється можливим.
Показання як ОСОБА_10 , так і свідка ОСОБА_17 , надані ними під час проведення слідчих експериментів, не суперечать можливому механізму утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №599-АЯ/16 від 13.10.2016 року, на підставі даних судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_10 , з урахуванням консультативних висновків лікарів рентгенолога, травматолога та дитячого нейрохірурга, у потерпілого мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма хребта у вигляді ротаційного підвивиху першого шийного хребця, ЗЧМТ у вигляді забою головного мозку легкого ступеня тяжкості з забоями м'яких тканин голови.
Враховуючи відсутність будь-яких наявних тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 при його огляді 10.06.2016 року, вказати конкретний механізм та спосіб спричинення виявлених травм не є можливим. Травма такого характеру, а саме, закрита тупа травма хребта у вигляді ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця частіше всього, утворюється за механізмом різкого згинання або перерозгинання шийного відділу хребта з елементом ротації.
Вказані ушкодження могли бути отримані не пізніше дати звернення та встановлення діагнозів у лікувальному закладі (11.06.2016 р.). За ступенем тяжкості: закрита тупа травма хребта у вигляді ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця, закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку легкого ступеню тяжкості з забоями м'яких тканин голови належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів.
Згідно наданої медичної документації при знаходженні в лікувальному закладі н/л ОСОБА_10 був встановлений діагноз: «Субарахноідальний крововилив», але від рекомендованої діагностичної люмбальної пункції батьки н/л ОСОБА_10 відмовились. При МРТ дослідженні головного мозку вогнищевої патології не виявлено. Виходячи з викладеного, об'єктивних ознак, які б вказували на наявність субарахноідального крововилива у н/л ОСОБА_10 немає, тому даний діагноз при оцінці ступеню тяжкості не враховувався. Діагноз: «перелом склепіння черепа» не підтверджується об'єктивними судово-медичним даними, а саме згідно консультації лікарів рентгенолога та дитячого нейрохірурга - на рентгенограмах кістково-травматичних порушень достовірно не виявлено. Для об'єктивізації рекомендовано проведення КТ дослідження черепу з 3D реконструкцією.
Згідно вимогам клінічних протоколів надання медичної допомоги, що затверджено наказом №245 МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю нейрохірургія» знаходження на лікуванні довгий час (23 дні) обумовлено не важкістю стану пацієнта (з 11.06.2016 року по 17.06.2016 року стан пацієнта середньої тяжкості, а з 17.06.201616 р. відносно задовільний та задовільний; надання кваліфікованої медичної допомоги - введення лікарських препаратів закінчилось 20.06.2016 року), а необхідністю динамічного спостереження за пацієнтом, для запобігання ускладнень.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_23 пояснила, що діагноз перелом черепа встановлений у лікарні, тому достовірний. Під час проведення першої експертизи експерт не досліджував медичну документацію із ХМКЛШтНМД, тому не враховувалися її дані та запропоновано надати додаткові матеріали реаніматолога.
Для підтвердження діагнозу - субарахноїдального крововиливу потрібно відібрання пункції, але мати відмовилася, тому тяжкість тілесних ушкоджень в цій частині не встановлювалась.
Встановлені тілесні ушкодження у потерпілого розглядалися у відповідності до наданих умов події, лише на підставі медичної документації та рентгенограми.
Зазвичай забій відноситься до тілесних ушкоджень, але через відсутність зафіксованих гематом, встановити механізм утворення неможливо.
Захисник в судовому засіданні звернув увагу, що встановлена у потерпілого травма хребта могла утворитися в зв'язку з відповідними хворобами в дитинстві, або як наслідок цих хвороб.
За клопотанням сторони захисту законний представник потерпілого ОСОБА_11 надала в судовому засіданні медичні картки №№00/72 та 2517 з дня народження ОСОБА_10 , які оглянуто сторонами в присутності експерта.
При цьому судово-медичний експерт ОСОБА_23 відзначила, що дійсно в 2006 році потерпілому ставився діагноз, пов'язаний з травмою хребта, але не травматичного характеру, який в неповнолітньому віці перебуває в динаміці або проходить. В даному випадку, як наслідок подій 10.06.2016 року, зафіксовано саме травму хребта травматичного характеру.
Аналізуючи наведені докази і в їх сукупності, суд доходить висновку про їх достатність та взаємозв'язок для прийняття відповідного процесуального рішення.
Твердження сторони захисту, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях прокурора, не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 з достатньо великою силою наніс цілеспрямовані численні удари ОСОБА_10 по голові, що є життєво важливим органом, що свідчить про наявність умислу.
Між його діями щодо умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та настанням насідків встановлено прямий зв'язок, тому його дії охоплюються складом ч.2 ст.125 КК України.
Таким чином, дії ОСОБА_3 , які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України.
При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Досліджені судом дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що ОСОБА_3 одружений, проживає разом з дружиною у власному житлі, має 3-х дорослих дітей, які проживають окремо, освіта середня спеціальна, пенсіонер, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, наркотичними речовинами та алкогольними напоями не зловживає. Друзів з антисоціальною поведінкою не має. Згідно характеристики Валківської міської ради Харківської області, компрометуючих матеріалів не надходило.
01.01.2001 року виключений із військового обліку військовозобов'язаних за досягненням граничного віку, проходив строкову військову службу з 05.1974 року по 05.1976 року.
Згідно висновку органу з питань пробації, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність повторного вчинення кримінального правопорушення, виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
При цьому орган з питань пробації вважає доцільним у разі звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, покладання на нього обов'язків відповідно до п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання, передбачених ст.66 КК України, судом не виявлено.
В якості обставин, які обтяжують покарання, у відповідності до положень ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді арешту в межах санкції статті, що буде достатнім для перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням положень ст.61 КК України.
На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на його користь майнової шкоди завданої злочином та ушкодженням здоров'я в розмірі 5000 грн., пов'язану з витратами на надання правової допомоги в розмірі 4550 грн. та моральну шкоду завдану злочином в сумі 15000 грн.
В обґрунтування матеріальної шкоди зазначає, що майнові витрати полягають у оплаті лікування, в томи числі і придбання ліків, проїзд на громадському транспорті до лікарні м. Харкова, де проходив лікування та затрати на продукти харчування.
Дослідивши надані потерпілим квитанції, судом встановлено, що на придбання медикаментів потерпілим сплачено 2045,12 грн., тому позов щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в частині, яку підтверджено документально.
В обґрунтування моральної шкоди потерпілий зазначає, що в момент отримання тілесних ушкоджень, переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя.
Зокрема, відзначає фіксованість уваги на проблемі одужання та правової реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності.
Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього.
Крім того, наслідки події, що сталися, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд приймає до уваги, що у зв'язку із ушкодженням здоров'я, заподіяного вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, ОСОБА_10 була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.
У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як зазначає потерпілий, внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживає щодо своєї соціальної репутації, що підтверджується знімками з соціальної мережі «Вконтакті», зі спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де син обвинуваченого зі своєї сторінки 22.06.2016 року, поставив на обговорення тему стосовно подій, які відбулися 10.06.2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .
Обвинувачений не сплатив жодної копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої його неправомірними, суспільно-небезпечними діями здоров'ю потерпілого, не надавав йому допомоги як на місці скоєння кримінального правопорушення так і в подальшому, не цікавився станом здоров'я потерпілого та не приймав ніякої участі у його видужуванні. Навіть не попросив пробачення за скоєне. Одним словом, «байдужість» з боку обвинуваченого, як до скоєного злочину, так і до його наслідків та поновлення прав потерпілого.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлений потерпілим позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат, понесених потерпілим і заявлених ним в цивільному позові, суд враховує положення глави 8 КПК України.
Відповідно до ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальні витрати потерпілого, включно витрати на правову допомогу, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обмеженість відшкодування витрат на правову допомогу передбачена ч.3 ст.120, ч.5 ст.121 КПК України та Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів і Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року.
Як зазначив потерпілий, оскільки не володіє знаннями в області права, змушений звернутися за наданням допомоги до юристів, що в свою чергу призвело до матеріальних затрат.
Згідно Договору 1-16 про надання комплексних юридичних послуг, укладеного 08.09.2016 року між ТОВ «Вікторіол АСВ» та представником потерпілого ОСОБА_11 укладено даний договір, на умовах якого замовник дає завдання юридичній фірмі та зобов'язується сплатити її послуги, яка в свою чергу зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому юридичні послуги.
Зокрема, згідно п.3.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику комплексні юридичні послуги в межах даного договору, що посвідчується актом виконаних робіт.
Порядок розрахунків відповідно до п.6.1 Договору проводиться наступним чином: сума передплати складає 3000 грн. Замовник зобов'язаний внести передплату протягом 3-х діб шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. В подальшому обслуговування визначається на підставі фактично виконаних робіт і підписаних актів виконаних робіт.
Як вбачається із квитанції №00612518389.1 від 07.09.2016 року ОСОБА_11 сплатила на рахунок ТОВ «Вікторіол АСВ» згідно договору за надання юридичних послуг 3000 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт за договором від 01.12.2016 року до виконаних робіт відносяться - усні юридичні консультації стосовно протоколів про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_10 (6 разів) - 300 грн.; усні юридичні консультації по кримінальному провадженню №12016220240000402 (15 разів) - 750 грн.; клопотання до Валківського районного суду щодо відкладення судового засідання та ознайомлення з протоколами про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_10 - 150 грн.; ознайомлення з протоколами про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_10 та зняття копій - 150 грн.; ознайомлення з кримінальним провадженням №12016220240000402 та зняття копій - 150 грн.; представлення інтересів по протоколам про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_10 у Валківському районному суді - 200 грн.; клопотання до Валківського районного суду по протоколам про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_10 щодо видачі копій повних текстів постанов суду - 150 грн.; представлення інтересів перед правоохоронними органами (3 рази) - 900 грн.; клопотання слідчому по кримінальному провадженню №12016220240000402 про проведення слідчих дій - 300 грн., тощо.
Як вбачається із квитанції №00663930008.1 від 05.12.2016 року ОСОБА_11 сплатила на рахунок ТОВ «Вікторіол АСВ» згідно договору за надання юридичних послуг 1550 грн.
Аналізуючи надані потерпілим докази щодо витрат на правову допомогу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо надання комплексних юридичних послуг в межах кримінального провадження №12016220240000402 (п.п.2, 5, 8, 9, 10, 11 акту прийому-передачі виконаних робіт) на загальну суму 2400 грн.
Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком 6 місяців.
На підставі ст.49 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнити в зв'язку з закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_10 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 2045,12 грн., моральної шкоди в сумі 15000 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2400 грн.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1