10.12.2019 Справа №607/26058/19
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої продавцем в магазині «Продукти» в с. Петриків,
за ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 неналежно займається вихованням свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що останній з вересня 2019 року в приміщенні ЗОШ № 24 м. Тернополя систематично займався булінгом (цькуванням), а саме, ображав, штовхав та бив свого однокласника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив дії психологічного та фізичного характеру насильства, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнала повністю та щиро розкаялася.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У відповідності санкції ч. 3 ст. 173-4 КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.
Згідно ч. 2 ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.173-4 КУпАП, оскільки її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.173-4 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наступними доказами: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 176685 від 08.10.2019 р.; письмовою заявою ОСОБА_4 від 03.10.2019 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.10.2019 р.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.10.2019 р.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, а тому, її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою вона притягується до відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст. 33, 40-1, ч.3 ст.173-4, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко