Справа № 462/5553/19
20 грудня 2019 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі:
головуючого-судді Ліуша А.І.
з участю секретаря Ващишин А.Б.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, -
позивач звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , покликаючись на те, що їй належить на праві спільної сумісної власності дана квартира. Вона не в змозі користуватись квартирою, оскільки відповідачі поміняли замки у вхідних дверях та не надали їй дублікат. Просить зобов'язати відповідачів усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , надати ключі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подали, жодних заперечень щодо обставин позову та щодо його задоволення суду не надали, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.
Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов заперечив, зазначив, що позовні вимоги є неналежним способом захисту порушеного права. Прохання позивача усунути перешкоди у користуванні майном є абстрактним та не пов'язаний із способом порушення права. Відповідач самостійно за свій рахунок встановила вхідні двері, оскільки позивач не бажала нести жодних витрат, а тому у випадку якщо вона надасть свої ключі позивачу, вона не зможе користуватись квартирою.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , Коцовському- ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі змінили замок у вхідних дверях квартири, ключі позивачу ОСОБА_11 - ОСОБА_7 не надали, надати доступ позивачу у квартиру відмовляються, що є грубим порушенням прав позивача щодо користування та розпоряджання квартирою АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві спільної сумісної власності.
Згідно п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
На підставі наведеного, суд вважає, що позивачу ОСОБА_6 ОСОБА_7 слід усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачів надати позивачу ключі до замків вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.
А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає, що з відповідачів слід солідарно також стягнути у дохід держави 768,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -
позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_6 ОСОБА_7 у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ключів до замків вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 768 /сімсот шістдесят вісім/ гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.
Суддя /підпис/ А.І.Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш