Справа № 336/5523/19
Пр. № 2-о /336/189/2019
19 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа -Шевченківський районний відділ в м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту його постійного, на законних підставах, проживання в Україні протягом певного періоду.
В заяві вказав, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лебединка Седельникового району Омської області Російської Федерації. В період з 13 травня 1978 року по 12 травня 1980 року проходив строкову військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 військово-будівельний відділ Омської області. Починаючи з 1980 року постійно проживає в м. Запоріжжі, з зазначеного часу працював на умовах трудового договору в різних суб'єктах господарювання. В період з 14 травня 1991 року по 11 липня 2002 року він був зареєстрований і проживав в квартирі АДРЕСА_1 . В теперішній час він проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_2 . Заявник втратив паспорт громадянина СРСР зі штампом про набуття у 1991 році громадянства України і з метою отримання нового звернувся до управління Державної міграційної служби України, проте у видачі нового паспорта йому відмовили, зазначивши, що підставою для відмови стала відсутність інформації про постійне місце проживання в державі Україна, зареєстроване у встановленому законом порядку, станом на 24 серпня 1991 року та порекомендувавши звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання в Україні з означеного періоду.
У зв'язку з викладеним просить про встановлення факту його постійного проживання в Україні станом на момент проголошення її незалежності, а саме: на 24 серпня 1991 року, та станом на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство», тобто на 13 листопада 1991 року. Встановлення цього факту необхідно заявнику для отримання паспорта громадянина України, а встановити ці обставини у позасудовому порядку не сталося можливим.
Ухвалою судді від 18.09.2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами окремого провадження.
В судове засідання заявник не з'явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про розгляд справи у його відсутність і про задоволення заяви.
Представник заінтересованої особи - Шевченківського районного відділу в м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, належним чином повідомленої про дату, час та місце вирішення заяви, - до суду не з'явився, клопотання про розгляд справи у його відсутність суду не надав.
Зазначені обставини у відповідності до ст. ст. 211, 223, 294 ЦПК України є підставою для вирішення заяви у відсутність учасників справи, на підставі наявних в ній фактичних даних.
З'ясувавши обставини справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Процесуальні питання розгляду справ непозовного провадження про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав внормовані Розділом ІУ ЦПК України.
Зокрема, згідно зі ст. ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Наданими суду фактичними даними встановлено, що з 1980 року ОСОБА_1 постійно проживає в Україні; до 11 липня 2002 року був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 .
Цей факт підтверджують, зокрема: довідка про присвоєння йому ідентифікаційного номеру ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6); копія паспорту громадянина СРСР, з проставленим 1 грудня 1991 року штампом про набуття громадянства України (а. с. 7); копія трудової книги на ім'я ОСОБА_1 , з якої випливає, що в період з 23 жовтня 1980 року по 31 грудня 2007 року він працював в суб'єктах господарювання на території України: з 23 жовтня 1980 року по 31 серпня 1993 року - на Запорізькому абразивному комбінаті в м. Запоріжжі; з 10 травня 1994 року по 21 червня 1994 року - у приватному підприємстві «Влтава» в м. Запоріжжі; з 5 липня 1994 року по 26 червня 1998 року - в кооперативі «Газовик» в м. Запоріжжі; з 22 листопада 1999 року по 31 жовтня 2007 року - у відкритому акціонерному товаристві «АТП № 12355» в м. Запоріжжі; з 1 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року - у відкритому акціонерному товаристві «Сільськогосподарське підприємство «Дмитрівка» (Київська область) (а. с. 11-12); довідка департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 14 травня 1991 року по 11 липня 2002 року за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 13).
За змістом ст. 319 ЦПК України, яка регламентує вимоги до рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, у рішенні повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Звернення Шевченківського районного відділу у м. Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до заявника про неможливість у позасудовому порядку отримання заявником паспорта громадянина України замість втраченого паспорта СРСР зразку 1974 року підтверджує наявність обставин для звернення за захистом права (а. с. 14-15).
Наведені судом докази переконують суд в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно проживає в державі Україна з 1980 року, проживав на території України і станом на 24 серпня 1991 року, а також станом на 13 листопада 1991 року.
Перелічені фактичні дані дають підстави для задоволення заяви, тому що від встановлення факту залежить реалізація заявником права на отримання паспорта громадянина України, а встановити цей факт у позасудовому порядку не стало можливим.
Керуючись ст. ст. 4, 76-80, 263, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, що не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 24 серпня 1991 року, а також станом на 13 листопад 1991 року постійно проживав на території України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Щаслива