Справа № 534/1044/18
Провадження № 2/534/73/19
02 грудня 2019 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Клімової С.І.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Транс», про визнання договору недійсним,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу вантажного автомобіля ДАФ 95360, 1995 року випуску, з реєстраційним № НОМЕР_6 та напівпричепа Трейлор, 1991 року випуску, з реєстраційним № НОМЕР_1 , укладеного між ним та ОСОБА_2 , згідно розписці від 30.05.2006. Свої вимоги мотивує тим, що в травні 2006 між ним та відповідачем буцло укладено усний договір купівлі - продажу автотранспорту, автомобіля ДАФ 95360 та напівпричепа Трейлор. При здійсненні правочину позивач був впевнений, що власником вказаних автомобілів був відповідач., факт реєстрації на іншу особу був пояснений відповідачем домовленостями із третьою особою з метою спрощення отримання ліцензії. Вважає, що він істотно помилявся щодо прав та обов'язків відповідача на вчинення продажу ним автотранспорту, як своє власності, такий правочин має бути визнаний недійним на підставі ч. 1 ст. 299 ЦК України.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.08.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження ( а.с.19).
07.12.2018 до суду надійшли пояснення представника третьої особи ТОВ «Максі-Транс», відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки не може бути визнаний недійсний правочин, який не вчинено (а.с.55-57).
Ухвалою суду від 14.02.2019 підготовче провадження у справі закрито з призначенням справи до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву, про розгляд справи у його відсутність (а.с. 72).
Відповідач до суду не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи ТОВ «Максі Транс» в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази , надані сторонами на доведення обставин, на які вони посилаються , обґрунтовуючи свої позовні вимоги, суд находить позов таким, що не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2006 року сторони склали розписку, за якою ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі, еквівалентній 22 000 доларам США за належні йому вантажний автомобіль ДАФ 95360, 1995 року випуску, з реєстраційним № НОМЕР_6 та напівпричеп Трейлор, 1991 року випуску, з реєстраційним № НОМЕР_1 , що зареєстровані за ТОВ «Максі-Транс» і повинні бути переоформлені на ОСОБА_1 . після отримання ОСОБА_2 вказаної суми (а.с. 4).
Відповідно до гарантійного листа ТОВ «Максі -Транс» від 26.06.2008 ТОВ «Максі-Транс» гарантує ОСОБА_1 , що в зв'язку із купівлею ним у ОСОБА_2 належного йому на праві власності автомобіля ДАФ 95360, 1995 року випуску, з реєстраційним № НОМЕР_6 та напівпричеп Трейлор, 1991 року випуску , що за домовленістю із власником були зареєстровані за ТОВ «Максі -Транс» , вказані автотранспортні засоби будуть перереєстровані на його ім'я за його вимогою. До перереєстрації ОСОБА_1 користується вказаним транспортом на умовах договору оренди під ліцензією ТОВ «Максі -Транс».
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до загальних положень про договір купівлі-продажу (ст.655 ЦК України) основною і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця. Змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли угоди. У ЦК України немає статті, яка б безпосередньо визначала форму для усіх різновидів договору купівлі-продажу, тому форма договору купівлі-продажу визначається загальними правилами про форму угод - він може бути укладеним в залежності від особливостей того чи іншого його різновиду - в усній чи письмовій формі, а також шляхом конклюдентних дій. Момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом. Відносно продажу ряду речей закон встановлює особливі правила (ч.5 ст. 656 ЦК України).
Законодавчими актами встановлений спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна - зокрема у відповідності до ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 року перереєстрація, зняття з обліку транспортних засобів здійснюється у відповідності з Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1988 року «Про затвердження Правил дорожньої реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, реконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», пунктом 1 яких встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, та визначений п.п.7,8 Правил обов'язок власників транспортних засобів та осіб, які експлуатують транспортні засобі на законних підставах зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 дію після придбання (одержання), або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, довідка-рахунок за формою, згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, договори та угоди, укладені на товарних біржах, на відповідних бланках, договори купівлі-продажу, оформлені в ДАІ, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
Відповідно до ч.1. ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно п.п.19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 р. № 9, відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину.
Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
За змістом статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Ураховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним з мотивів, визначених статтею 229 ЦК України, повинна довести на підставі належних і допустимих доказів наявність помилки щодо обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем суду на підтвердження своїх позовних вимог надано суду розписку та гарантійний лист, доказів наявності помилки щодо обставин, які мають істотне значення, суду надано не було.
Крім того, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Суд, вважає, оскільки наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено, вимоги позивача до задоволення не підлягають .
На підставі викладеного та керуючись Постановою № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. 11, 16, 202-203,213, 215-216, 229, 640 ЦК України, ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Транс», про визнання договору недійсним - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Повне найменування позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 .
Повне найменування третьої особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Максі-Транс», адреса 39600, Полтавська область, м. Кременчук, Квартал 274,б.4.
Суддя підпис Т.О.Куц
Згідно з оригіналом:
Суддя Т.О.Куц