КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6320/19
Провадження № 3/552/1910/19
21.12.2019 року суддя Київського районного суду м. Полтави Куліш Ю.В., при секретарі - Бережному М.О., адмін.. порушника - ОСОБА_1 .Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Полтавського районного відділення Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, паспорт НОМЕР_1 виданий Київським РВ ПМУ, ідентифікаційний номер не встановлено за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ №085061, 07 листопада 2019 року о 11 год. 12 хв. в м. Полтава по вул. Зіньківська, 52 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Honda Dio» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що його зупинили працівники поліції, попросили документи, оскільки водійських прав у нього не було, відносно нього наклали штраф. Після чого працівник поліції повідомив, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, хоча ніякого огляду не проводив та не пропонував провести. Потім вони поїхали до нього додому за паспортом, після чого працівники поліції склали протокол. В подальшому вони привели двох жінок та про щось з ними розмовляли, потім покликали його для написання пояснення, оскільки він був без окулярів то відмовився від їх написання. Після чого працівники поліції повідомили йому, що він може їхати додому. Транспортний засіб нікому не передавав, а самостійно поїхав.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що разом із іншим свідком вони йшли з роботи додому. Їх зупинили працівники поліції та запросили бути свідками, на що вони погодились. Зі слів працівників поліції, вони зупинили водія, який перебуває в стані алкогольного сп'яніння та відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння. Коли підійшли, то там був водій ОСОБА_2 , запаху алкоголю від нього не було, поводився він звичайно. При них, працівники поліції, чоловікові не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, та від проходження в їх присутності він не відмовлявся. Про відмову водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, вони чули лише від працівників поліції. При складанні протоколу вони присутніми не були, при них працівники поліції не пропонували чоловікові пройти огляд на стан сп'яніння. Пояснення вони писали зі слів поліцейських.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , дала аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_3 .
В ході судового розгляду справи було досліджено відео доказ з місця події, який долучений до протоколу працівниками поліції.
Із зображення, яке транслюється при його перегляді, встановлено особу ОСОБА_2 та встановлено, що саме він керував транспортним засобом на момент його зупинення. Подальші дії не зафіксовані.
За диспозицією ч. 1 ст.. 130 КУпАП відповідальність настає:
- за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,
- передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,
- відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши дані відеозапису, протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в т. ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у т. ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Положення п. 2.5 ПДР України встановлюють обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за нормативним визначенням ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Згідно п. 7 абзацу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858., передбачено відповідний порядок, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. N 1103 та діє зі змінами та доповненнями також і зараз.
У відповідності до п. 6 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 р. N 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 N 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є Направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 N 1452/735В).
Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце час його видачі, тобто доказує час скоєння відмови від медичного огляду (в разі такої), що підлягає доказуванню, і є складовою змісту протоколу, визначеною ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Допитаний у судовому засіданні свідки не може підтвердити чи спростувати обставини зазначені в протоколі.
Відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи, не містить об'єктивної інформації щодо події правопорушення, зазначеної в протоколі, з нього не можливо встановити осіб, які були свідками події.
Оскільки встановлений законом порядок огляду на стан сп'яніння (огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови від такого огляду, направлення поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції) не виконано, особа не направлялася на огляд до медичної установи, не відмовлялась від такого огляду, оскільки таких беззаперечних доказів не надано, то відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23 - рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.98 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Тому, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечує факт порушення, у матеріалах справи відсутні беззаперечні, допустимі та належні докази провини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, адміністративний протокол, сам по собі, не може оцінюватися судом як належний доказ, слід дійти висновку, що справа підлягає закриттю за недостатністю доказів вчинення ОСОБА_2 даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя Ю.В. Куліш