21.12.2019
єдиний унікальний номер справи 531/985/19
номер провадження 2/531/331/19
21 грудня 2019 року м.Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору без номера від 17.08.2010 року, відповідач отримав кредит у розмірі 3200,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 05.05.2019 року має заборгованість - 12695,99 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1317,08 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2941,05 грн.; заборгованості за відсотками - 0,00 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 5907,10 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1450,00 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 580,76 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. У наданій суду письмовій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначено у позові, 17.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, за яким відповідач отримав кредит у сумі 3200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 11-12), Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 15-29).
Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.
Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунками (а.с.5-11).
Так, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 05.05.2019 року складає 12695,99 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1317,08 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2941,05 грн.; заборгованості за відсотками - 0,00 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання - 5907,10 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1450,00 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 580,76 грн.
Банківською ліцензією (а.с.30) підтверджується, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зареєстровано у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.
Однією з підстав цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 ЦК України,є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Згідно ст.1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 207,1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах де відображена воля сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Приписами ч. 2 ст.95 ЦПК України,встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст.95 ЦПК України,копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23».
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторін.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.
Відповідно до роз'яснень, що надані в п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2, розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей про належність і допустимість доказів. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
При нарахуванні пені та штрафів позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг» начебто визнаних відповідачем, разом з тим позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника. Оскільки «Умови та правила надання банківських послуг», на які посилається позивач не містять підпису позичальника, тому такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору № б/н від 17.08.2010.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми процентів, пені та штрафів.
Доданий АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором б/н від 17.08.2010, укладеного між «ПриватБанком» та клієнтом ОСОБА_1 , не може слугувати підтвердженням існування боргу, оскільки він не є первинним документом так як не відповідає вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.4.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», а саме: не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення такого розрахунку, відсутній особистий підпис та інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, що склала відповідний розрахунок.
Не надано підтверджуючих даних про те на підставі яких фінансових документів відповідач отримав кредит, яких саме платежів, коли саме, і в яких сумах відповідач не сплатив.
З Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періода» вбачається, що відповідач ознайомлений з пільговим періодом , базовою відсотковою ставкою, розміром та строком сплати щомісячного платежу, порядком нарахування комісії, пені та штрафів, але з даної довідки не вбачається сума кредитного ліміту,за якою відбуваються вказані нарахування.
Надана суду копія анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 17.08.2010 містить лише погодження про укладення договору про надання банківських послуг, однак не містить даних про отримання відповідачем кредиту, не зазначено кредитний ліміт, не вказано, яку послуги він виявив бажання отримати.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.
Зазначені обставини унеможливлюють встановлення судом суми отриманого відповідачем кредиту, виходячи з якої розраховується розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір обов'язкового щомісячного платежу та розмір неустойки за несвоєчасне погашення кредиту.
Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення позивача від обов'язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях навіть з урахуванням загальновідомих обставин.
Рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в позовній заяві без встановлення відповідних фактів.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк»: з наданих доказів неможливо всановити, яку саме суму кредитного ліміту отримав відповідач, АТ КБ «ПриватБанк» суду не надано копії «Умов та правил надання банківських послуг», які є складовою частиною укладеного 17.08.2010 договору. Розрахунок заборгованості за договором б/н від 17.08.2010, укладеного між «ПриватБанком», не може слугувати підтвердженням наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки не є первинним документом, так як не відповідає вимогам, що висуваються чинним законодавством до первинних документів, не відповідає вимогам встановлених ЦПК для письмових доказів. Тож, розрахунок заборгованості за договором, анкета-заява не являється належним і допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам встановлених ЦПК України для письмових доказів.
Відповідно до ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене та те, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 207,634,1055ЦК України, ст. ст.81, 89, 259,263-265,279 ЦПК України, суд
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. С. Попов