Ухвала від 21.12.2019 по справі 537/4199/19

Провадження № 1-кс/537/2140/2019

Справа № 537/4199/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2019 року м. Кременчук

Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, одружений, не має зареєстрованого місця проживання, раніше неодноразово судимий,

про продовження строку тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2019 року до суду звернувся слідчий СВ ВП № 1 КВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.03.2020 року включно, без визначення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 05.10.2019 року за №12019170110001841, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2019 року близько 19 год. 05 год. поблизу під'їзду №3 будинку АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через боргові зобов'язання брата потерпілого ( ОСОБА_9 ), виникла сварка, у ході якої у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_7 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 дістав з кишені куртки ніж, та тримаючи останній у правій руці умисно, з метою позбавлення життя іншої людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 та бажаючи їх настання, з достатньо великою силою наніс не менше 2 ударів в область серця потерпілого, який був повернутий обличчям до нападника.

Від отриманих ушкоджень ОСОБА_7 впав спиною на асфальтове покриття. В цей час ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підійшов до потерпілого, та усвідомлюючи, що останній перебуває у безпорадному стані, наніс ще не менше 2 ударів ножем в область тулубу потерпілого.

Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_10 тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини в область серця, що спричинило гостру масивну внутрішню та зовнішню крововтрату, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та від яких потерпілий помер в автомобілі швидкої медичної допомоги.

За вказаним фактом 09.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що після нанесення ножових поранень ОСОБА_7 до останнього, який лежав спиною на асфальтовому покритті неподалік під'їзду №3 будинку АДРЕСА_1 , підійшла його дружина ОСОБА_8 та схилилася над потерпілим. В цей час у ОСОБА_5 , який щойно вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 , виник умисел на протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , тримаючи ніж у правій руці, умисно, з метою позбавлення життя іншої людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, наніс не менше трьох ударів ножем в життєво - важливі органи ОСОБА_8 , а саме два проникаючі колото-різані поранення грудної клітки справа та непроникаюче колото-різане поранення правої поперекової ділянки. Вказаними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у виді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки справа, правобічного травматичного гемопневмотораксу, непроникаючої колото-різаної рани правої поперекової ділянки, травматичного шоку 1-2 ступеня.

Після нанесення вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , вважаючи, що виконав усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, а саме спричинення смерті потерпілій ОСОБА_8 , залишив місце вчинення злочину. Однак смерть потерпілої ОСОБА_8 не наступила з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , оскільки потерпілій своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

За вказаним фактом 09.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на умисне, протиправне, позбавлення життя іншої людини ( ОСОБА_8 ), вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ( ОСОБА_7 ).

Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 05.10.2019 (території поблизу під'їзду №3 будинку по вул. О. Білаша, 8, м. Кременчука); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення для впізнання ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20 ; протоколом огляду речей потерпілої ОСОБА_8 від 05.10.2019; протоколом огляду речей потерпілого ОСОБА_7 від 08.10.2019; протоколом обшуку автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , від 07.10.2019; висновками судово-імунологічних експертиз; іншими доказами в їхній сукупності.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, із врахуванням обставин, встановлених в ст.178 КПК України, слідчим зазначено наступне.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів проти життя осіб, за які законом передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі.

ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (кримінальне провадження №12019170220000675), та ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (кримінальне провадження №12019170110001841).

Підозрюваний ОСОБА_5 ухилявся від слідчого, який проводить досудове розслідування кримінального провадження №12019170220000675 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок чого був оголошений в розшук. Також ОСОБА_5 ухилявся від слідчого, який проводить досудове розслідування кримінального провадження №12019170110001841 від 05.10.2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Досудовим слідством встановлено, що після вчинення зазначених злочинів ОСОБА_5 покинув м. Кременчук, але був затриманий правоохоронними органами в м. Суми.

В клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу, свідків в даному кримінальному провадженні. Так, потерпіла ОСОБА_8 прямо вказує на ОСОБА_5 як особу, що спричинила їй та її чоловіку ножові поранення. Також свідок ОСОБА_20 , свідки - працівники БПП у м. Кременчуці УПП в Полтавській області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під час допиту вказували, що до даних кримінальних правопорушень причетний безпосередньо ОСОБА_5 . Цей факт може спонукати підозрюваного незаконно вплинути на потерпілу та свідків з метою зміни в подальшому показань на свою користь, або продовжити свою злочинну діяльність з метою доведення до кінця умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_5 є особою працездатного віку, однак ніде не працює, постійного джерела доходу не має. Наведене вказує на відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, на можливість продовження ним злочинної діяльності.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.11.2019 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 33 дні, починаючи з моменту затримання 06.11.2019 року до 08.12.2019 року в межах строку досудового розслідування.

Постановою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури від 02.12.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців (до 09.01.2020 року), оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій, ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; прийняти у кримінальному провадженні одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.12.2019 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 38 днів, починаючи з моменту проголошення ухвали 02.12.2019 року до 08.01.2020 року включно в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.12.2019 року у кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до 5 місяців, тобто до 09.03.2019 року, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій, ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; прийняти у кримінальному провадженні одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Враховуючи викладене вище, оскільки строк досудового розслідування продовжено до 09.03.2020 року, а строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується о 24 год. 00 хв. 08.01.2020 року, тому на даний час у слідчого виникла необхідність в продовженні строків тримання під вартою підозрюваного. Тому слідчий звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з мотивів, що викладені в ньому. За наявності ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують підозрюваного, для проведення необхідних процесуальних, слідчих дій, просили продовжити на 60 днів строк тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні особливо тяжких насильницьких злочинів проти життя осіб, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, в межах строку досудового розслідування, без встановлення розміру застави, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам. Зазначили, що в період з 23.12.2019 року по 15 січня 2020 року у зв'язку з новорічно-різдвяним періодом ОСОБА_5 не зможуть доставити з установи попереднього ув'язнення в м. Полтави до Крюківського районного суду м. Кременчука.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав свою причетність до інкримінованого йому злочину. Заперечував проти продовження відносно нього строку тримання під вартою. При цьому поводив себе не адекватно та агресивно.

Захисник адвокат ОСОБА_6 вважав необґрунтованою повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Вказував на непричетність ОСОБА_5 до цих злочинів. Обґрунтовував відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для продовження щодо ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою. Просив змінити запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5 на менш суворий, врахувавши обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно витягу з ЄРДР № 12019170110001841 від 05.10.2019 року, до реєстру внесені відомості наступного змісту: «05.10.2019 року близько 19 год. 05 хв. невстановлена особа, перебуваючи біля під'їзду №3 будинку №8 по вул. О. Білаша в м. Кременчуці спричинила тілесні ушкодження в область грудної клітки ОСОБА_7 , 1970 р.н., від яких останній помер в автомобілі швидкої медичної допомоги" та «05.10.2019 року близько 19 год. 05 хв. невстановлена особа, перебуваючи біля під'їзду №3 будинку АДРЕСА_1 нанесла декілька ножових поранень ОСОБА_8 , 1971 р.н., в область життєво важливих органів, внаслідок чого остання була госпіталізована до ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.9).

09.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, по факту вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 , а також у злочині, передбаченому ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, по факту закінченого замаху на умисне, протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ОСОБА_7 . За дані злочини передбачено максимальне покарання довічне позбавлення волі.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.11.2019 року, яка залишена без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2019 року, щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком на 33 дні, починаючи з моменту затримання 06.11.2019 року до 08.12.2019 року включно в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.12.2019 року, щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу тримання під вартою строком на 38 днів, починаючи з дня постановлення ухвали 02.12.2019 року до 08.01.2020 року включно в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.12.2019 року, продовжено на 5 місяців, тобто до 09.03.2019 року, строк досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 12019170110001841 від 05.10.2019 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, у вчиненні яких ОСОБА_5 пред'явлено підозру. В ст. 199 КПК встановлено порядок продовження строку тримання під вартою:

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою слідчий суддя врахував наступне.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.

В ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

07.11.2019 року вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, 02 та 21 грудня 2019 року вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини. При цьому слідчий суддя вважав, що досудовим слідством зібрані вагомі докази на підтвердження причетності ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється.

Такими вагомими доказами обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочинів щодо подружжя ОСОБА_24 є протокол прийняття заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.10.2019 року; протокол огляду місця події від 05.10.2019 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 , яка вказувала, що саме ОСОБА_5 наніс удари ножем їй та її чоловіку ОСОБА_7 , після чого зник з місця скоєння злочину на автомобілі ВАЗ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.10.2019 року, зі змісту якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_5 як особу, що наніс ножем удари їй та її чоловіку ОСОБА_7 ; протокол огляду трупа ОСОБА_7 від 05.10.2019 року та від 06.10.2019 року; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 №862 від 07.10.2019 року; повідомлення Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» щодо діагнозу ОСОБА_8 ; протокол допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ; протокол обшуку автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 від 07.10.2019 року; протокол огляду трупа ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 06.10.2019 року, де виявили автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 .

Слідчий суддя врахував, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дали підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також дійшов висновку про встановлення та доведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя зазначив, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя з дотриманням положень ст.178 КПК України врахував особу підозрюваного.

Так, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочину середньої тяжкості проти авторитету органів державної влади за насильство щодо працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст.345 КК України), особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи (ч.3 ст.187 КК України), тяжких злочинів проти громадської безпеки та проти здоров'я особи (ч.1 ст.263 КК України, ч.1 ст.101 КК України 1960 року), злочину невеликої тяжкості проти правосуддя за порушення правил адміністративного нагляду (ст.395 КК України).

В останнє ОСОБА_5 звільнився від відбування покарання у виді позбавлення волі 08.05.2018 року. Проте після звільнення ОСОБА_5 вже повідомлено про підозру у вчиненні нових тяжкого та особливо тяжких злочинів. А саме ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (кримінальне провадження №12019170220000675), та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (кримінальне провадження №12019170110001841).

В кримінальному провадженні №12019170220000675 від 15.09.2019 року постановою слідчого СВ Кременчуцького відділення поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2019 року ОСОБА_5 оголошено в розшук. Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2019 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (а.с.93, 73).

Слідчий суддя погодився з доводами слідчого про наявність ризиків, що ОСОБА_5 може перешкоджати органам досудового слідства у встановленні істини у кримінальному провадженні чи ухилитися від органів досудового розслідування, оскільки з повідомленої підозри та матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 після нанесення ножових поранень подружжю ОСОБА_24 зник з місця злочину та переховувався від органів досудового слідства. ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів в м. Суми.

На думку слідчого суддів, наведені факти дали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та продовжити злочинну діяльність.

Також слідчий суддя оцінив суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому та імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки щодо потерпілої ОСОБА_8 . Так, згідно з повідомленою підозрою, ОСОБА_5 не довів до кінця свій прямий умисел на вбивство ОСОБА_8 з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілій було своєчасно надано медичну допомогу.

На теперішній час потерпіла ОСОБА_8 фактично є очевидцем вчинення щодо неї та її чоловіка ОСОБА_7 особливо тяжких насильницьких злочинів проти життя, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, за які передбачено максимальне покарання довічне позбавлення волі. Потерпіла ОСОБА_8 прямо вказувала, що цей злочин вчинив саме ОСОБА_5 . А тому слідчий суддя врахував достатніми підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 з метою перешкоджати встановленню істини у справі, або з метою продовжити свій злочинний умисел до кінця.

Як зазначила сторона обвинувачення в судовому засіданні, після смерті від ножових поранень ОСОБА_7 , після здійснення реанімаційних заходів для врятування життя ОСОБА_8 від ножових поранень, потерпіла ОСОБА_8 залишила м. Кременчук, не повідомляє своє місце перебування, побоюючись за своє життя. Цей факт об'єктивно підтверджено матеріалами справи, а саме неможливістю проведення за її участі першочергових слідчих дій, які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, перевірки показань потерпілої ОСОБА_8 про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочинів проти життя подружжя.

На підтвердження наявності ризику незаконного впливу на свідків з боку ОСОБА_5 слід зазначити, що в ході досудового розслідування 28.11.2019 року свідок ОСОБА_20 був допитаний, а також з ним було проведено слідчий експеримент. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_20 показав, що 05.10.2019 року зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 , возив його на автомобілі ВАЗ до будинку по вул. О. Білаша, де той спілкувався з чоловіком та жінкою. Між ними виник конфлікт та штовханина. Після чого ОСОБА_5 повернувся до машини, і ОСОБА_20 за його вказівкою покинув місце події, поїхавши в гараж до кооперативу «Крюківський». Потім вони розійшлися. ОСОБА_20 залишив автомобіль ВАЗ біля аптеки в районі Раківка в м. Кременчук, звідки цей автомобіль забрали працівники поліції. (а.с. 33-38).

Але одразу після виходу з відділення поліції ОСОБА_20 змінив свої показання, стверджував, що оговорив себе та ОСОБА_5 внаслідок застосування до нього фізичного насильства працівниками поліції, які душили його та били по голові.

Необхідно зазначити, що при цьому в судовому засіданні 02.12.2019 року слідчий суддя не бачив на свідку жодних видимих тілесних ушкоджень в області шиї та голови. На питання слідчого судді ОСОБА_20 повідомив, що не звертався до судово-медичного експерта з клопотанням про проведення щодо нього експертизи, з метою виявлення тілесних ушкоджень, які він міг отримати під час допиту та проведення слідчого експерименту з його участю. ОСОБА_20 повідомив, що звертався лише до лікаря, який провів його огляд, госпіталізація не проводилась, лікування не призначалось. Також ОСОБА_20 не міг зазначити хто саме з працівників поліції застосував до нього фізичне насильство, але визнав, що це був не слідчий ОСОБА_4 .

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є особою працездатного віку із задовільним станом здоров'я, однак ніде не працює, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела доходу, чим відповідно спростовується його твердження про можливість утримання ним дружини з її неповнолітніми дітьми із законних джерел доходу. І навпаки такий факт підтверджує наявність ризику продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності для утримання своєї сім'ї.

За таких обставин, враховуючи положення ст.177-178, 184 КПК України, 07.11.2019 року слідчий суддя застосував щодо підозрюваного ОСОБА_5 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою з моменту затримання підозрюваного в межах строку досудового розслідування до 08.12.2019 року включно, а також продовжив строк запобіжного заходу до 08.01.2020 року включно.

На теперішній час не змінилися обставини та характеристики підозрюваного ОСОБА_5 , які необхідно врахувати відповідно до ст.178 КПК України, а відповідно і не зменшилися вказані ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують його тримання під вартою.

Навпаки, на думку слідчого судді, виникли нові підстави вважати обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, продовживши злочинну діяльність.

Так, в судовому засіданні 21.12.2019 року існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на свідків та потерпілих, продовження злочинної діяльності, об'єктивно підтверджено агресивною та неадекватною поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , що зафіксовано на аудіо та відеозаписі судового засідання.

З огляду на наведене, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що зменшилися заявлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а навпаки з'явилися нові підтвердження цих ризиків, які виправдовують продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.

На даний час досудове розслідування не закінчено, стороні обвинувачення для проведення повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій с підозрюваним, потерпілою, свідками, перелічені в клопотанні слідчого, погодженого із заступником керівника Кременчуцької місцевої прокуратури від 10.12.2019 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме провести судово-психіатричну, медико-криміналістичну, цитологічні, судово-медичні, судово-психологічну експертизи, провести слідчий експеримент за участі потерпілої ОСОБА_8 , за результатом якого призначити додаткову судово-медичну експертизу, та інші слідчі (процесуальні) дії, негласні (розшукові) дії, необхідно відкрити матеріали кримінального провадження з дотриманням положень ст. 290 КПК України, прийняти одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, що неможливо виконати до закінчення дії попередньої ухвали Крюківського районного суду м. Кременчук від 02.12.2019 року про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 08.01.2020 року включно.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість зміни запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на менш суворий з врахуванням можливості запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику, передбаченому статтею 177 цього Кодексу. Особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило. Слідчий суддя також вважає неможливим застосування домашнього арешту до ОСОБА_5 , оскільки він не має постійного зареєстрованого місця проживання, раніше ухилявся від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим оголошувався в розшук, засуджувався за вчинення насильства проти працівників правоохоронних органів, а також за порушення правил адміністративного нагляду.

Відповідно до ч.4 ст.183, 199 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Таким чином слідчий суддя вважає доведеним, що обставини, зазначені прокурором відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 з дотриманням положень ст.197 КПК України, на 60 днів з дня постановлення ухвали 21.12.2019 року до 18.02.2020 року включно, без визначення застави.

З огляду на наведене, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196- 199, 376, 492 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 КВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 днів, починаючи з дня постановлення ухвали 21.12.2019 року до 18 лютого 2020 року включно в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

Зобов'язати слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування до 18.02.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1

Попередній документ
86542730
Наступний документ
86542732
Інформація про рішення:
№ рішення: 86542731
№ справи: 537/4199/19
Дата рішення: 21.12.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Розклад засідань:
26.12.2020 11:55 Полтавський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАХОЖАЙ О І
суддя-доповідач:
ЗАХОЖАЙ О І
адвокат:
Стіхін Антон Михайлович
підозрюваний:
Самохліб Андрій Олександрович
суддя-учасник колегії:
ГЕРАСИМЕНКО В М
ХАРЛАН Н М