31.07.07 р. Справа № 7/132а
Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.
при секретарі судового засідання Косицькій В.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 с. Артемівське-1
До відповідача: Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Артемівськ
Предмет спору: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 22.03.2007 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 4 582, 60 грн.
Особи, які беруть участь у справі:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 15.03.2007 р., ОСОБА_1 - особисто;
від відповідача: ОСОБА_5 - довіреність б/н від 25.05.2007 р., Романченко Л.І. - довіреність б/н від 25.07.2007 р.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 с. Артемівське-1 звернувся з позовом до Артемівської ОДПІ м. Артемівськ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 22.03.2007 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 4 582, 60 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач: посилається на безпідставність застосування штрафних санкцій за рішенням НОМЕР_1 від 22.03.2007 р.; вважає, що висновки акту перевірки, складеного відповідачем та на підставі якого прийняте оспорюване рішення, не відповідають вимогам діючого законодавства; стверджує, що акт перевірки підписано особою, яка не наділена такими повноваженнями, отже і акт, на підставі якого винесено оспорюване рішення є недійсним.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилається на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій через порушення ним п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Судом досліджені документи, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, копії яких долучені до матеріалів справи, допитані свідки.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та свідків суд встановив.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 22.06.1999 р. Артемівською районною Державною адміністрацією в Донецькії області, про що видане відповідне свідоцтво, та обліковується як платник податків в Артемівській ОДПІ.
Артемівською ОДПІ 12.03.2007 р. на підставі направлень № 129, 130, 131 від 12.03.2007 р. згідно з узгодженим з ДПА у Донецькій області щомісячним планом-графіком на березень місяць 2007 р. була проведена планова перевірка господарської одиниці, яка належить СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За результатами перевірки було складено акт контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обороту підприємницькою діяльності НОМЕР_2 від 12.03.2007 р. (далі акт перевірки). Даним актом встановлені порушення з боку позивача вимог п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яка зазначена в денному звіті РРО.
19.03.2007 р. позивач звертався до відповідача із запереченнями на зазначений акт перевірки. Листом № 7443/10/23-213 від 21.03.2007 р. відповідач повідомив позивача про розгляд заперечення, підтвердивши, що всі вказані порушення в акті перевірки відображені вірно.
На підставі вказаного вище акту, відповідачем було прийняте рішення НОМЕР_1 від 22.03.2007 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 582,60 грн. згідно з п. 2, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За заявами сторін у справі були допитані свідки. Зокрема, в якості свідків були допитані ОСОБА_3 - з боку позивача, ОСОБА_4- з боку відповідача.
Позовними вимогами Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 є визнання недійсним вищевказаного рішення відповідача.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до приписів ст..86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як на докази порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ “Про РРО») відповідач посилається на матеріали перевірки ПП ОСОБА_1, зокрема акт перевірки НОМЕР_2 від 12.03.2007 р., акт інвентаризації готівки, що знаходилася на місці проведення розрахунків у позивача та письмові пояснення продавця позивача ОСОБА_3. В перелічених документах значиться, що вони з боку позивача підписані продавцем ОСОБА_3, яка нібито здійснювала під час перевірки відпуск товару, прийомку сплати за нього, була присутня під час перевірки, перераховувала наявну на торгівельному місці готівку та надавала з цього приводу письмові пояснення перевіряючим.
Викликана в якості свідка у справі продавець ОСОБА_3 дала показання в судовому засіданні, які спростовують відомості викладені в перелічених вище документальних доказах поданих відповідачем. Зокрема, свідок пояснила, що вона ще до закупки перевіряючими товару зазначеного в акті перевірки, тобто до початку перевірки, залишила своє робоче місце у зв'язку із сімейними обставинами і попросила свою родичку доглянути за товаром у відділу магазина. Під час перевірки вона не була присутня, жодних документів стосовно перевірки не складала і не підписувала, будь - яких пояснень перевіряючим не давала та взагалі їх не бачила. Про перевірку дізналася від родички вже після приходу до магазину та закінчення такої перевірки.
Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_4, який брав участь у перевірці позивача та підписував акт перевірки, підтвердив викладені в акті перевірки та акті інвентаризації готівки відомості. Зазначений свідок повідомив, що не пам'ятає чи та сама особа (ОСОБА_3), яка присутня в судовому засіданні, здійснювала реалізацію товару під час перевірки та була присутня при перевірці і підписувала документи перевірки.
Разом з тим, довірений представник відповідача, який у т.ч. брав участь у проведенні перевірки позивача - ОСОБА_5, заявив у засіданні та надав суду письмові пояснення, що особа, яка була присутня у суді в якості свідка - ОСОБА_3, це не та особа, яка була присутня під час перевірки, відпускала товар та підписувала документи, що складалися під час перевірки, а також, пред'являла готівку та давала пояснення перевіряючим, у т.ч. письмові. Перелічені дії здійснювала інша невстановлена особа, яка представилася ОСОБА_3, відомості про продавця були записані перевіряючими зі слів цієї невстановленої особи, оскільки документів що підтверджують цю особу не було надано.
Враховуючи вищевикладені пояснення та показання свідків, суд вважає, що перевіряючими безпідставно не були вжиті заходи для встановлення особи, яка реалізовувала їм товар, була присутня при перевірці та підписувала документи перевірки.
За таких умов, показаннями свідків та письмовим поясненням довіреного представника відповідача, який у т.ч. брав участь у проведенні перевірки позивача, спростовуються відомості, викладені в акті перевірки, акті інвентаризації готівки стосовно присутності продавця позивача - ОСОБА_3., під час перевірки, реалізацію нею товару переліченого в акті перевірки, пред'явлення до інвентаризації готівки, яка знаходилася на місці проведення розрахунків. Відомості про таке були включені до документів перевірки відповідачем необґрунтовано, без належного документального оформлення і підтвердження. Документи перевірки, зокрема, акт перевірки, акт інвентаризації готівки були складені і підписані перевіряючи ми одностороннє, без належного оформлення фактів відмови з боку позивача підписати такі документи.
У зв'язку з такими обставинами, суд не може прийняти до уваги, як належні докази письмові пояснення продавця ОСОБА_3. надані перевіряючим, які підписані не ОСОБА_3, а не встановленою особою. Те ж саме стосується й акта інвентаризації готівки, що знаходилася на місці проведення розрахунків, з якого слідує, що кошти до інвентаризації надавалися продавцем ОСОБА_3, тоді як фактично описувалися кошти, що були пред'явлені невстановленою особою. Тобто, походження цих коштів, зокрема чи вони були від реалізації товару позивача, чи власні кошти цієї особи, або іншого походження, не можливо встановити. Відомості вписані в акт перевірки про наявність на місці проведення розрахунків готівки в сумі 1296,90 грн. не підтверджені належними документами. Так само не підтверджені належними доказами й відомості в акті перевірки про суму готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО (330,38 грн.). До матеріалів перевірки не долучений та суду не наданий роздрукований Х-звіт РРО на момент перевірки. Посилання в акті перевірки на цей документ відсутні. Отже, відсутній первинний документ позивача, який би підтверджував суму готівкових коштів, яка була зазначена в поточному звіті РРО на час перевірки. При зазначених обставинах сума, яка визначена відповідачем як різниця між сумою готівки наявною на місці проведення розрахунків та сумою готівки зазначеною в поточному звіті РРО (916,52 грн.) не підтверджується матеріалами справи.
Не беруться до уваги посилання відповідача на постанови від 05.04.2007 р. та 17.04.2007 р. №№3-2482-07, 3-2484-07 Артемівського міськрайсуду Донецької області по справах про адміністративні правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_1, згідно яких зазначені особи притягнені до адміністративної відповідальності за вказане в акті перевірки правопорушення.
Рішення місцевого суду не звільняє господарський суд від встановлення наявності та доведеності факту порушень через низку наданих доказів.
Рішення суду загальної юрисдикції, згідно з ч.4 ст. 72 КАС України, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів (обставин), які встановлені і мають значення для вирішення спору.
Юридичним наслідком розгляду справи щодо адміністративного правопорушення є вирішення питання щодо наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення та під ставність притягнення до адміністративної відповідальності.
Сам факт притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не тягне, автоматично, за собою правомірність прийнятого у відношенні ПП ОСОБА_1 податковим органом рішення про застосування фінсанкцій передбачених ЗУ “Про РРО» та не звільняє відповідача від доведення законності такого рішення в господарському суді.
Виходячи із принципів оцінки доказів, встановлених у ст..86 КАС України, зокрема безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, допустимості і достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв'язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем п.13 ст. 3 ЗУ “Про РРО» в частині незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 916,52 грн. У зв'язку з таким, рішення відповідача слід визнати недійсним.
Керуючись, ст. 67 Конституції України, ст.16, 22, п.13 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг », п. 2, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.71, 72, 86, 87, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 с. Артемівське-1 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 22.03.2007 р. Артемівської ОДПІ м. Артемівськ про нарахування штрафних санкцій в сумі 4 582, 60 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1 від 22.03.2007 р. Артемівської ОДПІ м. Артемівськ про застосування до ПП ОСОБА_1 с.Артемівське-1 штрафних санкцій в сумі 4 582, 60 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН: НОМЕР_3; розрахунковий рахунок відсутній) державне мито у сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 03.08.2007р.
Суддя