79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.07.07 Справа № 13/14-296
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА», м. Тернопіль, без номера та без дати
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2007 року
у справі № 13/14-296, суддя Стопник С.Г.,
за позовною заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА», м. Тернопіль
про стягнення 6 000 грн. 00 коп. боргу, 2 183 грн. 34 коп. -інфляційних та 180 грн. 00 коп. -3% річних,
за участю представників
від Позивача: ОСОБА_1 - СПД;
від Відповідача: Лис В.А., Ванкевич А.В. - представники.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2007 року у справі № 13/14-296 позов Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА», м. Тернопіль 6 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 183 грн. 34 коп. -інфляційних та 180 грн. 00 коп. - 3% річних -задоволено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог Позивача, зокрема тим, що сторонами погоджено умови договору про надання юридичних послуг та передбачено відповідальність таких у разі неналежного чи несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань. Матеріали справи свідчать про те, що Позивачем своєчасно та у повній мірі виконано взяті на себе зобов'язання згідно договору від 01.09.2003 року, а тому його вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2007 року у даній справі скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представники Скаржника уточнили вимоги апеляційної скарги, просять оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог -відмовити.
Позивачем вимоги ухвал Львівського апеляційного господарського суду в частині подання відзиву на апеляційну скаргу, а також доказів надіслання такого на адресу Відповідача - не виконано. Проте, підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти доводів Скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги -відмовити, оскаржуване судове рішення у даній справі -залишити без змін.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року розгляд справи відкладався у зв'язку з невиконанням Позивачем вимог ухвали суду від 11.05.2007 року в частині подання Договору від 01.01.2005 року, який зазначено в платіжному дорученні НОМЕР_1 від 05.05.2005 року як підставу перерахування грошових коштів за надані юридичні послуги.
На виконання вимог даної ухвали суду, Позивачем у справі подано оригінал Договору від 01.01.2005 року та Акт здавання-приймання виконаних робіт по даному Договору (оглянуто в судовому засіданні), копії яких долучено до матеріалів справи.
Представники Скаржника, ознайомившись з поданими Позивачем документами, заявили клопотання про зупинення провадження у справі з метою скерування матеріалів справи на судову почеркознавчу експертизу. Заявлене клопотання Скаржники обґрунтували тим, що підписи, вчинені на поданих Позивачем Договорі та Акті не відповідають підпису керівника Товариства.
Однак, судова колегія відмовляє у задоволенні поданого клопотання, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення боргу за Договором від 01.09.2003 року. Договір від 01.01.2005 року було витребувано лише як додатковий доказ у справі. В платіжному дорученні НОМЕР_1 від 05.05.2005 року, на яке покликається Відповідач як на підставу перерахування коштів саме по спірному Договору, підставою перерахування грошових коштів за надані юридичні послуги зазначено саме Договір від 01.01.2005 року. Питання ж відповідності чи невідповідності підпису, вчиненого на Договорі від 01.01.2005 року не може бути предметом розгляду у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2007 року у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як встановлено місцевим господарським судом, 1 вересня 2003 року між ТОВ «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА»(Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Виконавець) укладено Договір на надання юридичних послуг, терміном дії до 31 жовтня 2003 року, згідно якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником протягом 3-х місяців з моменту закінчення терміну дії Договору за умови відсутності письмових заперечень сторін щодо наданих послуг.
Позивачем послуги виконані та прийняті Відповідачем, про що свідчить Акт здавання-приймання виконаних робіт від 31.10.2003 року, який погоджений та підписаний обома сторонами без застережень. Однак, Відповідачем оплата за надані послуги по Договору не проведена, однак
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, статтею 193 ГК України, яка кореспондує зі статтею 526 ЦК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).
Так, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено умови договору та передбачено відповідальність таких у разі неналежного чи несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань.
Покликання скаржника на ту обставину, що платіжним дорученням НОМЕР_1 від 5 травня 2005 року заборгованість, яка виникла згідно Договору від 1 вересня 2003 року була повністю погашена, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки призначенням платежу у даному платіжному дорученні вказано оплату за юридичні послуги згідно Договору від 01.01.2005 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Крім того, сума, вказана у платіжному дорученні НОМЕР_1 відповідає сумі, вказаній в Договорі від 01.01.2005 року, і відповідно, в Акті здавання-приймання виконаних робіт по даному Договору.
Як зазначає Позивач та не спростовано Відповідачем, на замовлення останнього Позивачем надано послуги, передбачені Договором, за які замовник оплату не провів.
У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем у справі не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України відсутності заборгованості такого перед Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за надані послуги згідно Акта виконаних робіт від 31.10.2003 року на підставі Договору на надання юридичних послуг від 01.09.2003 року .
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2007 року у справі № 13/14-296 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в Господарський суд Тернопільської області.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.