Кіровоградської області
"01" березня 2010 р. Справа № 17/385
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 01.03.2010 року о 15 год. 20 хв. при секретарі Патлаченко А.Л. адміністративну справу №17/385
за позовом: контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, м.Кіровоград
до відповідача: автогосподарства при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, м. Кіровоград
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
від позивача - Зайцева Л.А., довіреність №3 від 10.01.2010 року;
від позивача - Король В.А., довіреність №7 від 10.01.2010 року;
від відповідача - Усатенко В.Ю., довіреність №13/218 від 07.04.2008 року.
Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області подано позов про зобов'язання відповідача - автогосподарство при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області виконати законні вимоги позивача, а саме: забезпечити відшкодування до державного бюджету 239763,43 грн.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно позовні вимоги викладено в заяві №11-26-17-17/141 від 19.01.2010 року (вх. №02-11/1258 від 20.01.2010 року), в якій позивач просить зобов'язати відповідача - автогосподарство при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області виконати лист-вимогу контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області №08-17/477 від 30.03.2007 року, а саме:
-перерахувати до спеціального фонду державного бюджету України кошти в сумі 176292,7 грн., що були отримані відповідачем від реалізації автотранспорту в 2005-2006 роках до спеціального фонду відповідача та використані на утримання установи відповідача;
-забезпечити відшкодування нестачі матеріальних цінностей в сумі 58028,61 грн. на рахунок установи шляхом звернення до судових органів із цивільними позовами до винних у нестачі осіб.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №919 списання транспортних засобів шляхом їх продажу не є реалізацією майна, крім того, при перевірці позивачем не враховано, що від продажу списаного автотранспорту автотранспортне господарство отримало 175677,61 грн., а від продажу списаних кузовів 614,73 грн., до того ж, підприємством відповідача перераховано до державного бюджету податок на додану вартість у сумі 29279,61 грн., тому від продажу атотранспорту на власні потреби відповідачем використано 146398 грн. (том ІІ а.с. 1-3).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Предметом позову в даній справі є зобов'язання відповідача виконати вимоги органу Державної контрольно-ревізійної служби України щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства вчинених відповідачем у справі.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до статті 10 вищезазначеного Закону, органи державної контрольно-ревізійної служби мають право:
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п. 7 ст. 10);
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства (п. 8 ст.10);
- накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення (п. 9 ст. 10);
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10).
Аналіз наведених норм та матеріалів справи свідчить про те, що позивачем є орган державної контрольно-ревізійної служби в Україні, який у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області у лютому- березні місяцях 2007 року на виконання плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2007 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності автогосподарства при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області за період з 01.01.2005 року по 01.01.2007 року, за результатами якої складено акт №08-10/83 від 26.03.2007 року (том І а.с.9-49).
Проведеною ревізією встановлено ряд порушень фінансової дисципліни та порушень ведення бухгалтерського обліку, зокрема, протягом 2005-2006 років, на підставі дозволів УМВС України в Кіровоградській області автогосподарством проводилась реалізація транспортних засобів на суму 176292,70 грн., проте зазначена сума в порушення вимог статті 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та статті 12 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" не була зарахована до доходної частини спеціального фонду державного бюджету, а була використана на власні потреби. Крім того, ревізією було виявлено недостачу матеріальних цінностей на суму 58028,61 грн.
З метою усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, керуючись статтями 10, 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Кіровоградським об'єднаним контрольно-ревізійним управлінням направлено відповідачеві лист-вимогу №08-17/477 від 30.03.2007 року (том І а.с. 50-52).
Вимоги контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, зокрема в частині зобов'язання автогосподарство при УМВС України в Кіровоградській області перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету кошти в сумі 176292,70 грн., отримані від реалізації автотранспорту в 2005-2006 роках в сумі 176292,70 грн., а також в частині зобов'язання автогосподарство при УМВС України в Кіровоградській області забезпечити відшкодування нестачі матеріальних цінностей на суму 58967,39 грн., позивач вважав незаконними та такими, що не підлягають виконанню автогосподарством при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2008 року по справі №3/365 за позовом автогосподарства при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області до Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про визнання неправомірними та необґрунтованими висновків і вимог, визнання висновків такими, що не підлягають виконанню (далі - справа №3/365), позовні вимоги було задоволено в частині визнання такими, що не підлягають виконанню вимог контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про відшкодування виплати старшині міліції Павленку Ю.П. грошової винагороди у сумі 1800 грн.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (том І а.с. 87-95).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2009 року постанову господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2008 року у справі №3/365 залишено без змін (том І а.с. 96-99).
Відповідно до вимог пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Господарським судом при розгляді справи №3/365 було встановлено, що вимоги Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області про зобов'язання автогосподарства перерахувати до спеціального фонду державного бюджету 176292,70 грн., отриманих від реалізації у 2005-2006 роках автотранспорту, а також вимоги в частині зобов'язання автогосподарства при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області забезпечити відшкодування нестачі товарно-матеріальних цінностей на суму 58967,39 грн., що є об'єктом даного спору, відповідають нормам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав таку вимогу.
За таких обставин, у господарського суду відсутні правові підстави вважати лист-вимогу №08-14/477 від 30.03.2007 року у зазначеній частині незаконною.
Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну в Україні" в редакції Закону України №3202-ІV від 15.12.2005 р. головному контрольно-ревізійному управлінню в Кіровоградській області надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В силу частини другої статті 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Враховуючи законність листа-вимоги №08-14/477 від 30.03.2007 року в частині зобов'язання автогосподарство при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області перерахувати до спеціального фонду державного бюджету України кошти в сумі 176292,7 грн., що були отримані автогосподарством при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області від реалізації автотранспорту в 2005-2006 роках, та в частині зобов'язання забезпечити відшкодування нестачі матеріальних цінностей в сумі 58028,61 грн. за рахунок винних осіб, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів її виконання у вказаній частині, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 254, пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати автогосподарство при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 2А, ідентифікаційний код 24521844) виконати лист-вимогу №08-17/477 від 30.03.2007 р. контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області (25006, м.Кіровоград, вул.Леніна, 64/53, ідентифікаційний код 23092275), а саме:
-перерахувати до спеціального фонду державного бюджету України кошти в сумі 176292,7 грн., що були отримані автогосподарством при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області від реалізації автотранспорту в 2005-2006 роках та зараховані до спеціального фонду автогосподарства при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області;
-забезпечити відшкодування нестачі матеріальних цінностей в сумі 58028,61 грн. на рахунок автогосподарства при управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області шляхом звернення до судових органів із цивільними позовами до винних у нестачі осіб.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 05.03.2010 року.
Суддя