Ухвала
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 461/2066/17
провадження № 61-15685ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду
м. Львова від 03 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення солідарного боргу,
15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушила питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано в кінці березня. Також зазначає, що 27 березня 2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції
у Львівській області Рослюк Т. С. було накладено арешт на всі її рахунки, в тому числі на банківський рахунок № НОМЕР_1 , код банку 325365 у ПАТ «Кредобанк» відкритий на ім'я ОСОБА_1 для отримання заробітної плати, що позбавило її можливості вчасно звернутися за правовою допомогою та оплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 вказані підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними оскільки ОСОБА_1 не надала будь-яких належних доказів, які
б підтверджували факт отримання нею копії повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року. Накладений арешт старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т. С. на всі кошти ОСОБА_1 не позбавляло останню можливості подати касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року разом із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, зокрема, для подання заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій необхідно навести інші підстави для поновлення строку, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 01 квітня 2019 року та надати докази на підтвердження цих обставин, зазначити дату отримання копії повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року та надати докази, які підтверджують факт отримання вказаної постанови (конверт в якому надсилалася копія повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року із ідентифікатором міжнародного поштового відправлення публічного акціонерного товариства «Укрпошта», довідка суду, тощо).
На виконання ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання на усунення недоліків. В клопотанні про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначила, що 22 жовтня 2019 року при ознайомленні
з матеріалами справи № 461/2066/17 було виявлено, що в зазначених матеріалах відсутні докази отримання нею копії постанови Львівського апеляційного суду
від 26 лютого 2019 року. Про його наявність (без ознайомлення його змісту) дізналася в кінці березня 2019 року в державній виконавчій службі.
Згідно із статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений
в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Львівським апеляційним судом прийнято постанову 26 лютого 2019 року, повний текст якої складено 28 лютого 2019 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) є 01 квітня 2019 року, а скаргу подано
15 серпня 2019 року.
Оскаржена постанова Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 березня 2019 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).
Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Аналіз наданих пояснень на обґрунтування пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції та матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами. ОСОБА_1 була обізнаною про перегляд справи
у апеляційному порядку та про ухвалене Львівським апеляційним судом 26 лютого 2019 року рішення, оскільки під час розгляду справи був присутній її представник ОСОБА_4 ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому вона була позбавлена можливості звернутися за отриманням копії рішення суду апеляційної інстанції та оскаржити його в межах строку на касаційне оскарження або хоча б у розумний строк після його ухвалення.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня
2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки наведені ОСОБА_1 підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду
м. Львова від 03 жовтня 2017 року та постанови Львівського апеляційного суду
від 26 лютого 2019 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова
від 03 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення солідарного боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков