Ухвала
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа №161/10625/18
провадження № 61-22345ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2019 року постанову Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,
05 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, у якому просив визнати недійсним договір позики від 28 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2018 року справу визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня
2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду
від 12 листопада 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2019 року постанову Волинського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у зазначеній справі є визнання договору позики недійсним. Справа є незначної складності, у зв?язку з чим суд першої інстанції відніс її до категорії малозначних.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вказана справа є малозначною та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2019 року постанову Волинського апеляційного суду
від 12 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков